21 числа сего місяця у двох значимих грузинів день народження. Один Богом і народами світу проклятий, крім все ще у великій кількості одного. Інший, на щастя, позбавлений такої лепти сатанізму в ділах своїх рукотворних, хоч йому останнім часом багато людей, і щодивно, не всі ті люди бевзі неграмотні, схильні приписувати якусь видиму-невидиму біснуватість, вождізм, фюрерство і всяке інше паскудство.
А це сі називає троха інакше насправді: темперамент і войовничість.
Але все пуджіют нарід, що схожий, схожий на Сталіна, Гітлєра, Лєніна...
Маленький лікнеп:
Йосип Джуґашвілі народився не 21, а 18, як стверджують не такі вже й міфічні джерела, під натиском порад вірмена Гурджієва змінив дату - і фартануло Кобі майже зразу..
А наш Мишко нічого не змінював, а якщо б і міняти щось, то лише на 25 грудня – файний день, та й тут він нічого не змінив, з заявленим антикорупційним конгресом, маю на увазі.
Вірменів поважаю, їх в Станіславі було колись пребагато, від Садока Баронча до Назіка Хваластяна (і Таляна Ходжаяна), але грузинів більше, може того, бо в них вино краще і смачніше ?)І країна більш заможна, реформованіша і незалежніша від Рашки - пряма заслуга «сталініста-гітлерівця» Саакашвілі, хоч не його єдина, то правда.
Як тут не скачи-верти, а Міхо варіант в нинішніх умовах найоптимальніший. Чому ? Хоча б тому, що він в українській політтусовці недовго, а тому руки його значно менше в крові і в гімні, це об'єктивно. Ну не так, щоб зовсім не пахли, але ж від суворої дійсності реалізму і невідворотності його величі прагматизму нікуди не дінешся: він не може критикувати напряму Коненка, бо це означає критикувати Порошенка, а він по-людськи йому зобов'язаний посадою, становищем, нікуди не дінешся, так усюди.
Та тільки дай йому владу і симпатії більшості українців - все перевернеться, і Конон з Порохом теж, аби не в гробу тільки,нє надо.
Міхо азартний чолов’яга і входить в раж не як артист, а як справді фанатик, а без фанатизму, без епохи фанатиків, Україна ладна не вилізти з ями (не буде таких фанатиків, можуть прийти інші, з автоматами і в хакі, ті, які швидко зганьблять ореол захисників вітчизни через кричущу некомпетентність в широкому державотворенні і підзвітність олігархічним кланам. Можуть…).
Потім і ця епоха пройде, але залишуться наслідки яких-не-яких, але таки реформ, не співмірних з реформами яйцеголових і яресьок.
Порошенко знає, що Міхо може вийти з-під контролю, варто тому лише загорітися, як сірникам в бензині, тому президент не горить бажанням авантюрити, його просувати на Прем'єра, попри серію чуток і вагань таки призначити в Той День. Навіть як би в нього була на це легітимна більшість в Парляменті. Але - ЩО точно - генпрокуром поставити може - з величезними правами і ризиками для своїх і себе-дорогого.
Міхо лобіює собі це місце ( і Прем'єра до-речі теж не без зусиль) у Вашингтоні через зв'язки з республіканцями і демократами - менше, але також, і має наразі успіхи, хоч ще й не вирішальні. Йому на перешкоді стоїть пані Вікторія Нуланд, найбільше, яка має рясні контакти з Яценюком і певні через інших людей з Ігорем Валерійовичем (ще від часів приїзду в Дніпропетровськ Віки-Вікторії). А також її чоловік Роберт Коган, непоганий політичний письменник, помірно впливовий неоконсерватор, з яким налагоджує стосунки - намагається - ахметов, і тут ахметовим не обмежується. На щастя, не всі американці забули про заповіти "отців засновників" їхньої держави і Рональда Рейгана.
Найодіозніші з одіозних олігархи, назвемо так, власники футбольних клубів, всіма силами пробують договоритися без участі Порошенка з американцями, але не мають таких успіхів, як вже має Міхо – не олігарх, до слова. І з українським народом, без прямої участі пана Президента, ще більше домовляється Саакашвілі.
Небезивєстний пан Корбан взагалі, як відомо, пропонує цікаву схемку і будущіє для України: убрать нафік всєх прєзідєнтов і здєлать країну рєзідєнтов, тіпа панятліво-парламентську. За таких дільошних розкладок можна сміло писати книженцію усім грамотним "Гобс би плакав" і посипати попелом від неї собі і брату свому голови. Ця ідея сильно подобаєтсья і ахметову, і фірташу, а головне путіну.
Прихід грузина до влади, чи то у виді генпрокура, чи то на правах Прем'єра беззастережно означає кінець великої частини олігархату в країні. Звичайно, залишаться олігархи, яких він чіпати не буде за домовленістю(натомість прийдуть інвестиції у колишні комбінати колишніх олігархів не олігарахів американців), зате язви стане менше, по олігархату буде завдано важкого удару і по низовій корупції ще більшого - Грузія доводить.
Міхо ніякий не месія, не супермен, не бетмен, не дарт вейдер і не на 100 % кристалічно чиста людина - він лише людина з іншим менталітетом, що менш схильна на компроміси, постійні в цій державі женоподібні(в ненайкращому сенсі слова) неефективні війни, авантюри, в часи, коли їх має бути найменше з тими, найперше, хто десятиліттями заважає цій країні стати державою в широкому і правильному сенсі слова.
Війна з клептократами - це по-чоловічому, це не Порошок і не Ющ Вітьок. Країна, добре це чи погано, здається, приречена на такого типу людей, інакше прийде трошки-трошки інший тип людей до влади, наприклад, пані Тимошеко(яка до-речі розкритикувати Саакашвілі встигла, а чи вибачилися за те, що у 2008 публічно не засудила анексію Росії грузинських земель ?..)
Нічого не маю проти Тимошенко, навпаки навіть. Це теж в міру авторитарна людина, тобто не навічно актуальна, правда, більш зговірлива з олігархами(наразі, чи то їм пастка насправді - покаже час) , як то з львочкіним і фірташем... Але особисто я за "свіжу кров" і взагалі за кров, на що Тимошенко, як представниця слабкої статі, щоб там не казали, втілювати фанатично не буде. Не та ментальність.
А крикливі критики "всяких горян-носатих-чурок" хай поцілують свій голий "арійський" зад, проявляючи чудеса гнучкості ще дивовижнішої за годівлю з рук "всяких пейсатих", якою вони не гидують позаріз ніяк. Представники "титульної нації", довбані етнократи - хто ці судітілі, мєнти, чиновники ? Щось не видно в них монголоїдного розрізу очей, жидівського носа і питомо москальської морди. Не у всіх далеко.
Та й нема меншовартісності - саме українці, народ є тим двигуном змін, а "варяги" кермом. Ненавічно ж. Історично це виправдано, згадайте нашу – нашу ! - Київську Русь. (до слова про КР. клоунада клоунадою, але як би ці люди бачили як січуться голови феодальчиків і інших бандитів у нас, вони би благально на колінах прилізли в прощєніях і прінятії на поруки вєлікой дєржави нє в Московії, рано чи пізно http://24tv.ua/ru/zhirinovskij_zvonil_avakovu_chtoby_podderzhat_v_ssore_s_saakashvili__istochnik_n640887 )
А поки що доводиться констатувати , що маса українців, хоч і не переважна, все ще плаває жабою в полоні грітих серцем лукавим міфів, більше і менше інтелектуальних. https://www.youtube.com/watch?v=wt5IHOXXgh4&feature=player_embedded
Словом, демократія в непрофанному сенсі можлива лише після гібридного авторитаризму/гібридної демократії. Селяві. Думайте.
