Зовнішнє незалежне оцінювання – залишилося позаду. Цьогорічні вступники вже зробили все можливе і неможливе, тож тепер їм залишається хіба що підсумувати свої результати та очікувати старту вступної кампанії.
Щодо цьогорічних результатів ЗНО, то майже 16 відсотків, а це понад 50 тисяч абітурієнтів, не подолали порогу «склав/не склав» і провалили тест з української мови та літератури, який є обов’язковим для всіх. Математику не склали 18,17 % учасників ЗНО (28 215 осіб), фізику - 14,97% (3 204), біологію – 8, 89% (6 759), англійську мову – 12,7% (11 583), німецьку – 20,6% (402), французьку – 12,3% (68), іспанську – 16,67% (19), інформує Фіртка з посиланням на Галичину.
Результати з інших предметів зовнішнього оцінювання – у процесі обробки. Максимальні 200 балів з тестування з української мови та літератури набрали лише 17 вступників, на тесті з математики «двохсотбальників» більше – 98. Серед щасливих володарів «двохсоток» і прикарпатці Володимир Грицюк та Анастасія Франчук.
Директор Івано-Франківського регіонального центру оцінювання якості освіти (ІФРЦОЯО) Богдан Томенчук, коментуючи цьогорічне ЗНО, зауважує, що жодних високих чи низьких результатів, порівняно з минулими роками бути не може.
«Поріг «склав/не склав» – це завжди рукотворне явище, котре інколи стає погано спровокованим політичною доцільністю видовищем, - наголошує освітянин. - Він рідко коли суттєво відрізняється від межі вгадування. «Двохсотбальники» були, є і будуть, оскільки система рейтингова, а не абсолютна. Тобто вибирають тих, хто знає краще, а не тих, хто знає все. Було би дуже цікаво посадити за парти тих, хто склав тести скажімо п’ять років тому і знову запропонувати всім однаковий тест. Думаю, що суспільству суттєво б відкрили очі тести котрогось із минулих років, запропоновані випускникам когось із майбутніх років. Оці дві статистики були б порівнювані, і навіть абстрагувавшись від того, що тести були би для когось знайомими, за умови ефекту несподіванки, дали б суспільству об’ємну інформацію про поступ чи деградацію освіти».
За попередніми даними, цього року лише двоє прикарпатських випускників набрали на ЗНО 200 балів. Учень Надвірнянського ліцею Володимир Грицюк – з математики та учениця Української гімназії № 1 м. Івано-Франківська Анастасія Франчук – з англійської мови.
«200 балів – це трохи, як спалах блискавки, однозначно він буде там, де повітря наелектризоване працею та інтелектом, але котра смерека стане гідною для скрипки, то достатньо випадково. Це не применшує заслуги конкретних людей, але возводити це в абсолют – не варто», – коментує Б. Томенчук.
«Посилено готувався лише до математики, тому що це профільний предмет моєї майбутньої професії, до фізики української мови та літератури – просто щоб вступити, – коментує «двохсотбальник». – Щоб скласти фізику на 200 балів потрібно було більше читати підручник, там було одне завдання, яке потрібно було просто знати, а я його не знав, тому не зробив. Щодо української мови та літератури, насправді тест з цього предмету був дуже легким, хоча більшість говорить, що він складний. Там усе достатньо просто, лише потрібно було завчити на пам'ять, а я таке не люблю».Хлопець зізнається, що до тестування з математики спеціально не готувався, а свій результат дали шкільні уроки з цього предмету. Володимир зайняв третє місце на четвертому етапі Всеукраїнської олімпіади з фізики, тож його 199 балів на ЗНО з цієї дисципліни є закономірними. До тестування з української мови та літератури випускник готувався з репетитором.
Високі результати не можливі без педагогів, котрі наполегливо та майстерно викладають свій предмет. В. Грицюк щиро дякує своїм наставникам з Надвірнянського ліцею, котрі допомогли йому досягти цих висот, а саме вчителю фізики Олександру Бакаю, вчителю математики Івану Івановському та вчителькам української мови та літератури Галині Кузьмиченко та Марії Юрчило.
Новина про 200 балів з математики не стала для Володі несподіванкою, хоча він щиро їй зрадів. Адже, погодьтеся, бути одним з 98 учнів з усієї України, кому підкорився максимальний бал – це дуже почесно.
«У мене були трохи хвилювання, буде 200 балів чи ні, бо в математиці є завдання з відкритою відповіддю, де могли бути якісь неточності. Але вже після тесту знав, що у мене буде 200», – зауважив співрозмовник.
На думку «двохсотбальника», запорука його успіху – це праця і генетика. Хоча хлопець зізнається, що не навчався цілодобово, встигав гуляти з друзями, дивитися фільми та цікаво проводити вільний час.
«Я не зациклений на навчанні, якщо постійно навчатися, то можна довести себе до виснаження і у відповідальний момент у тебе не буде сил, щоб щось робити. Звісно, потрібно навчатися, тренуватися, але не варто присвячувати цьому весь свій час», - наголошує В. Грицюк.
Чимало вступників, їхніх батьків та навіть педагогів вважають, що скласти ЗНО на високий бал не реально, якщо не займатися з репетиторами. Володимир категорично не згідний з цією думкою.
«Можна самому наполегливо працювати і зробити ту ж роботу, що з репетитором, або навіть більше. Для багатьох людей репетитор - це єдиний вихід лише тому, що вони не можуть заставити себе вчитися чи не хочуть працювати. Якщо себе гарно організувати, то цілком реально самому виконати роботу, а навіть отримати більше знань, аніж з репетитором», - переконаний абітурієнт.
В. Грицюк вже визначився зі своїм майбутнім фахом, планує вступати до Київського політехнічного інституту ім. І. Сікорського. У цьому виші вагається між факультетом інформатики і обчислювальної техніки та інститутом прикладного системного аналізу. У своєму житті хлопець керується кредо: «Вперед, вперед і ще раз вперед!». Щодо мрій, то Володя прагне реалізувати себе в житті, успішно закінчити навчання в університеті, знайти високооплачувану роботу, досягти успіху та виростити своїх дітей так, щоб вони гордилися тим, що вони його діти.
