До 2014 року Костянтин Бобрик жив у Луганську, звідки й родом. У цивільному житті до війни чоловік працював на Укрзалізниці машиністом тепловоза понад 30 років.
Однак, згодом Костянтин Бобрик став на захист країни.
Своєю історією чоловік поділився в інтерв'ю Суспільному, пише Фіртка.
"Рішення піти воювати не було спонтанним. Ще до повномасштабної війни я дружині говорив, що раз я у 2014 році не пішов, то якщо буде повномасштабна, навіть попри те, що я вже пенсіонер, все одно піду. На лютий 2022 року мені було 60 з половиною років. Це питання в нашій сім'ї навіть не обговорювалося.
Тоді мені зателефонував товариш, ситуація була напружена, вже стягували війська, і я сказав йому: перший дзвінок з боку ворога - і я йду до військкомату", - розповідає Костянтин Бобрик.
Військовослужбовець ділиться, що до військкомату пішов 24 лютого 2022 року.
"В той день дружина була на роботі, я - вдома. Вона мені вранці зателефонувала і запитала, чи я не вмикав телевізор. Я увімкнув - новини про повномасштабну війну. Тоді вона мені сказала, що їде додому, бо їх з роботи всіх відпустили, ну а я пішов збирати рюкзак.
І я поїхав до військкомату. Спочатку сказали, що мені понад 60 років і мене не візьмуть. Я обурився: як то ви мене не візьмете? У мене два сини воюють. І тоді вони відправили мене в погранзагін. Я туди поїхав, а мене й так не взяли. Я знову звернувся до військкомату. І вже аж тоді мене відправили в ТРо м. Маріуполь", - додає захисник.
До слова, старший син Костянтина Бобрика захищає Україну з 2014, середущий - з 2020 року.