"Служба розпочалась у квітні 2022 року. До того, як розпочалось повномасштабне вторгнення, я був на постійному місці проживання у Фінляндії. Там жив, працював, а коли почалась війна, я там не зміг перебувати. Щось всередині мене дуже сильно мордувало. І я вирішив, що моє місце тут.У нас досить багато, понад 20 людей, відгукнулися добровільно на те, щоб потрапити в "десятку". І в першому стрілецькому ми тоді й опинилися.Після місяця навчань ми потрапили в зону бойових дій, але це ще було дуже далеко від лінії зіткнення. Хтось з нас мав досвід, дехто взагалі в армії не був. І там, коли десь на відстані 30-40 кілометрів, були спалахи, чутно гуркіт, то дехто казав "О, ми вже на війні!". Та насправді до війни ще було, як виявилося, дуже-дуже далеко", — говорить "Фін".
"Як показала практика, на війні у піхотинця, того, хто в окопі, автомат і лопата важливі 50 на 50. Тобто те, чим ти даєш собі раду, чим ти себе захищаєш, і чим ти знищуєш противника. Дуже важливо закопуватись і знати, як це робити.Я спочатку був звичайним стрільцем, солдатом. Потім якось так сталося, що, як у війську буває, чомусь завжди бракує кадрів. Треба було виходити на позицію, а мене призначили старшим на позиції вже на другому виході.Старший позицією – це, по-перше, згруповування хлопців, визначення секторів стрільби, ведення вогню, очікування противника, звідки може прилетіти, як себе вести, організація пунктів спостереження, розподілення, розташування боєприпасів, харчів, додаткового обладнання.Служба моя виявилася не надто довгою, тому що на початку 2023 року вчергове добряче прилетіло. Мене евакуювали на лікування, після чого ВЛК визнала мене обмежено придатним.Повернувся в Галицьку роту охорони в РТЦК, і там перебував певний період. Потім формувався наш місцевий зенітно-кулеметний батальйон і я потрапив туди — так само, добровільно, записався туди. Трохи більше як рік я пробував там. Потім склались такі обставини, що треба було перевестися в РТЦК. І от я тут, теж пов'язаний з ППО", — розповідає чоловік.
"Мобілізація зараз від 2022 року відрізняється, навіть важко сказати, на скільки відсотків, але абсолютно по-іншому все відбувається. Тоді я їхав разом з вісьмома хлопцями які розуміли, що звідти назад їх ніхто не випустить. Вони їхали з метою, щоб долучитися до Збройних Сил.Те, що зараз відбувається, я не можу нічим пояснити. Те, що люди не хочуть, не мають бажання захистити себе, свою родину, знаючи, що відбувається під час окупації, зважаючи на те, що ми тут, на заході Україні, абсолютні вороги для них.Й чим далі, тим більше вони звіріють. І зараз ховатися, чекати на те, що це пройде якось повз тебе, що "я буду осторонь" — це трохи неправильно", — зазначив військовослужбовець.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Військовий облік: чи мобілізують всіх, хто оновив дані та що загрожує тим, хто цього не зробив
Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну