На Верховинщині сільські громади протестують проти будівництва малих гідроелектростанцій на Чорному Черемоші. Горяни бояться, що міні-ГЕС завдадуть непоправної шкоди ріці, без якої годі уявити собі автентичну Гуцульщину. Натомість влада і підприємці заспокоюють: станції не тільки не зашкодять довкіллю, а й забезпечать «зеленою» електроенергією область і навіть сусідні регіони.
Минулого року Бистрецька сільська рада передала в довгострокову оренду земельну ділянку площею 1,5 га підприємцю Валерію Миронюку для будівництва малої гідроелектростанції. Як стверджує сільська влада, рішенню сесії передували збори громади - і ніхто не обурювався. Та коли почалося будівництво ГЕС у сусідньому селі Дземброня (на території тої ж Бистрецької сільради), мешканці створили ініціативну групу, яка зібрала більше 80 підписів проти будівництва міні-ГЕС.
Причини занепокоєння горян пояснює один з лідерів ініціативної групи Володимир Ватуйчак. На Білому Черемоші у селі Грамотне, каже пан Володимир, де вже запущена єдина ГЕС в області, на відрізку в кількасот метрів вода в руслі майже зникла. Селяни також побоюються, що ГЕС приведе до загибелі форелі, якій стане важче, якщо взагалі можливо, підніматися у верхів'я на нерест.
Проти будівництва ГЕС також активно виступили рафтингісти - екстремали, які сплавляються Черемошем на байдарках і катамаранах. Голова водної комісії Тернопільської обласної федерації спортивного туризму України Володимир Горон переконаний, що будівництво ГЕС на Чорному Черемоші загрожує туристичному потенціалу Прикарпаття. Мовляв, заради "кількох сумнівних кіловат дармової електроенергії", "хтось готовий зруйнувати унікальний куточок Українських Карпат". Горон резонно зауважує, що сплави гірськими річками - це не тільки задоволення для туристів, це й доходи місцевих бюджетів, приватних структур, фізичних осіб та місцевого населення. "Суть сплаву - це долання порогів. Якщо провести будівництво, пороги зникнуть як явище. Але ж саме пороги і є умовою рафтингу", - пояснює спортсмен. Міні-гідроелектростанції на Чорному Черемоші - це кінець професійного рафтингу в Україні, оскільки лише на Черемоші можуть проводитися вітчизняні чемпіонати з водного туризму.
Одна ГЕС - ще не біда
На разі міні-ГЕС у Грамотному - перша і поки що єдина в області, яка була здана в експлуатацію. Але незабаром їх стане значно більше. За словами голови Верховинської районної ради Ярослава Кікінчука, попередні рішення на збір матеріалів для погодження місця будівництва 12 ГЕС дали сім сільських рад Верховинщини. "В цьому нічого поганого немає, - говорить Кікінчук, - ГЕС будують у Чехії, Австрії, Польщі та інших країнах, де можна гірські річки використати для виробництва екологічно чистої електроенергії". А от про сплави на Чорному Черемоші рафтингістам доведеться таки забути. "Чи може принести рафтинг, який напряму залежить від рівня води у річці, ті кошти, які ми можемо мати від гідроелектростанції? Рафтинг приносить дохід декільком людям, і фактично фірми, які займаються рафтингом, у Верховинському районі навіть не зареєстровані", - міркує Кікінчук.
Серед переваг будівництва ГЕС у районі голова райради називає наповнення бюджетів сіл. Для дотаційних гірських сіл начебто з'явиться можливість збільшити бюджет удвічі, а то й утричі. Хоча є й перестороги. "Якби ми не знали, що було 2008 року, 2010 року, то можна було б думати, що шкоди ніякої не буде...", - каже він. Крім того, зауважує Кікінчук, ГЕС в Грамотному півтора року працювала добре, а згодом, коли рівень води у річці понизився, почалися збої.
Втім, попри всі застереження, обласна влада обіцяє понад півсотні міні-ГЕС на гірських річках Прикарпаття. У 2008 році була розроблена протипаводкова програма, а в 2010 в цю програму включили інвестиційний проект з будівництва малих гідроелектростанцій. Передбачається, що міні-ГЕС не тільки стримуватимуть паводкову стихію, а ще й повертатимуть її на користь. Як пояснює начальник обласного управління водних ресурсів Роман Михайлюк, згідно з проектом, міні-ГЕС зведуть майже на всіх річках гірських районів області. Зокрема, у Косівському, Верховинському, Надвірнянському, Долинському, Снятинському, Рожнятівському.
За проектом пропонується будівництво 49 дериваційних міні-гідроелектростанцій, 17 - гідроакумулюючих електростанцій та 17 - руслових міні-ГЕС. Власне, дериваційні працюватимуть за рахунок тиску води гірських річок, без спорудження додаткової греблі. А гідроакумулюючі здатні регулювати паводки.
При цьому Роман Михайлюк запевняє, що інвестиційний проект кількарічної давності не будуть сприймати за догму, а тільки як попередні розрахунки. "Враховуючи час, враховуючи, що зараз падає в декілька разів водність, то не на всіх місцях, згідно з цим інвестиційним проектом, можна будувати ГЕС, - каже Михайлюк. - Наприклад у 2010 році планувалося, що можна поставити міні-ГЕС потужністю 10 мВт/год, а вже сьогодні фахівці кажуть, що найбільше - 5. Якщо ставити вищу потужність, вона вже буде неефективна".
Що насторожує - на відміну від європейських країн, на досвід яких охоче посилається українська влада, у нас проекти будівництва чомусь ретельно приховуються від громади, а самі власники і підприємці спілкуватися з ЗМІ уникають. За словами Михайлюка, наразі в області є 20 підприємств, які взялися за будівництво ГЕС. З них тільки дві вже споруджено і тільки одна, як згадувалося, працює. "У нас в області така політика, щоб в "одні руки" віддати 10-15 станцій, чи одне русло річки, чи два села, які поруч. Щоб заробити комплексно, бо дрібні підприємці то працюють, то не працюють...", - каже начальник управління водних ресурсів.
Подвійний бюджет
Якщо говорити про вигоду від будівництва ГЕС в цілому, то підприємець Валерій Миронюк, який запустив першу ГЕС в області та будує ще одну у Дземброні, нагадує, що 90% енергетики України залежить від Росії. "Просто про це зараз ніхто не говорить, оскільки енергію виробляють тепло- і ядерні станції. З них теплові електростанції на 90% використовують російський газ. Якщо би, не дай Бог, Росія відмовилася постачати нам газ, то своєї електроенергії нам би вистачило тільки на 10-15%", - говорить Миронюк. За його переконанням, якщо би система ГЕС на Прикарпатті була такою, як в Австрії, то Івано-Франківська область забезпечила б електроенергією ще й 2-3 сусідні області.
До речі, проектна потужність ГЕС, яка будується у Дземброні - на 630 кВт/год, однак середньорічний виробіток прогнозується на рівні 250 кВт/год. "Споживання навколишніх сіл (Бистрець, Дземброня, Зелене) - це 200-300 кВт/год. Тобто 4-5 навколишніх сіл будуть забезпечені електроенергією, яку вироблятиме ця станція", - говорить Миронюк. У Грамотному потужність ГЕС розрахована 1200 кВт, але середня потужність теж - 250 кВт.
Та основна вигода, якою інвестор переконує населення у перевагах будівництва ГЕС, - це великі податки. "У минулому році я сплатив податок у розмірі 400 тис. грн., що становить майже два річні бюджети сільської ради", - говорить підприємець. Наразі в Пробійній замовили проект на будівництво спортзалу та розпочали будувати садочок. Щоб сільський бюджет отримував прибутки, підприємець Миронюк навіть зареєструвався у селі. Щодо наповнення бюджету Дземброні, то підприємець поки що розглядає два варіанти. "Швидше за все, там буде зареєстрована юридична фірма, яка обслуговуватиме ГЕС, - розповідає Миронюк. - З місцевою владою ми також обговорювали варіант: якщо я плачу податки у Пробійнівку і село буде забезпечене повністю, то їхню дотацію додати до Бистрецької сільської ради".
Форель не загине?
ГЕС не зашкодить ріці, запевняють інвестори і влада. В основному руслі, за словами Романа Михайлюка, лишається 40% води - щоб проходила риба. Решта, приблизно 60% (хоч не виключає, що може бути й до 80%) води потрапляє в спеціальну трубу, розганяється, крутить турбіну, яка приводить в дію генератор електроенергії, і тоді виходить знову в русло. Що стосується небезпеки для риби, підприємці пояснюють, що водозабір буде перегороджений сіткою, яка не пропускатиме не тільки рибу, а й будь-які дрібні предмети, адже це може пошкодити турбіну.
Валерій Миронюк запевняє в екологічній безпеці ГЕС на прикладі Австрії. "Це одна з європейських країн з найбільш жорстким екологічним законодавством. Там є біля 3 тис. малих ГЕС, - розповідає Миронюк. - Вони розміщені на гірських річках через кожних три-чотири кілометри". Єдине, що якось зашкодить екології, на думку підприємця, - це важка техніка, якою на будову завозять матеріали. "По грошах ГЕС - це пряма вигода однозначно, а вплив на екологію мінімальний", - підсумовує Миронюк.
Хотілося б вірити. Втім, зважаючи на українські реалії, було б надто легковажно вірити на слово і владі, і солодким обіцянкам бізнесменів, які ледь чи не благодійників з себе готові вдавати. Хоча насправді збираються не громаду ощасливити, а добряче заробити, причому з держбюджету - на так званому «зеленому тарифі», який більш ніж втричі вищий за звичайні закупівельні ціни на одиницю електроенергії.
«Галицький кореспондент» стежитиме за розвитком ситуації. Запрошуємо усіх небайдужих до обговорення теми на сторінках газети.
Марія ГАВРИЛЮК,
Фото Володимира ГОРОНА
З аргументами прихильників водного туризму та інших опонентів будівництва ГЕС на Черемоші детальніше можна ознайомитися тут:
http://horun.livejournal.com/2875.html
У мережі Facebook створено групу «Захистимо Черемош»:
