Родини, які втратили близьких внаслідок війни. Як підтримати?
Про це журналістка Фіртки запитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.
Фахівець зауважує, якщо родинам ця підтримка необхідна, то можна її надавати словами.
"Важливо питати, як ми могли би вам допомогти? Чи ми могли би вислухати цю людину? Пам'ятаємо, варто зважати, чи ми витримаємо ті переживання, якими людина поділиться? Говорити про потреби, якщо людина хоче бути поруч та допомагати їй закривати ті потреби, які у неї є.
Говорити й потрохи повертати їх до життя. Краще не казати: "Все буде добре", бо це рахується оціночним судженням - ми ж не знаємо, як воно буде.
Швидше б пасувало сказати: "Я поруч. Ти можеш на мене покластися, якщо будеш мати бажання й час, то я готовий тебе вислухати та допомогти тобі за потреби".
Так само не варто використовувати фразу: "Я тебе розумію", бо це теж звучить, як знецінення.
Швидше варто використати фразу: "Я собі тільки можу уявити, як ти чуєшся". Це звучить набагато краще", - пояснює Микола Демків.
Також лікар-психіатр додає: якщо стан стресу, тривожності затягується, то направити людину до терапевта. Тому що затяжне горе вибиває людей із колії. Втім, лікарі вміють із цим працювати.
Більше читайте у матеріалі: Лікар-психіатр про вплив війни на ментальне здоров'я: профілактика та перші дзвіночки розладів.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
