Борода чи бритва? Релігійні традиції православних та католиків

Порівнюючи  такі християнські напрямки в Україні як православ’я та католицизм, то звичайно в першу чергу згадуємо зовнішні відмінності: архітектура храмів, традиції, богослужбовий одяг священнослужителя.

Але  ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

І дійсно історично склалось, що православна традиція зобов’язує носіння бороди, а католицька — мати виголене обличчя.

Традиції православ’я ґрунтуються на східній або Візантійській традиції християнства, а католицизм успадкував західну Римську або латинську традицію.

Традиція бородатого священства  опирається на старозавітній текст, в якому Бог через Мойсея наказує священничому роду Аарона не голити голову та підстригати бороду:

«Не зроблять вони лисини на голові своїй, і краю бороди своєї не підстрижуть, а на тілі своїм не наріжуть надрізів. Святі вони будуть для Бога свого» (Лев.21:5-6).   

Ця заборона існувала заради відокремлення від язичників. Бо в ті часи  сусідні язичницькі народи (хананеї, єгиптяни та ассирійці) мали звичай голити бороди або стригти їх особливим способом, як частину ритуалів або жертвопринесень.

У біблійній культурі борода вважалась ознакою мужності та гідності чоловіка, її збереження було вираженням пошани Бога як Творця.  

У той час  всередині юдейської релігії та суспільства існував рух назорейства (з давньоєврейської «посвячений Богові»). Назореї  присвячували своє життя Богу, складаючи певні обітниці. Це був особливий вид аскетизму. Для того, щоб засвідчити про своє служіння назореї не підстригали волосся та бороди. Найвідомішим назореєм був Іван Хреститель.

Ще задовго до розділення християнства на східне і західне крило носіння бороди священнослужителями було звичним явищем. На Константинопольському Трульському соборі (692 р.) приймалися рішення стосовно церковної дисципліни, і там є згадка, що стосується зовнішнього вигляду священнослужителя: 27 правило забороняло священникам наслідувати  світські стилі зачісок, натомість підтримувалося носіння довгого волосся та бороди, як знак духовності і подібності до образу Христа.

В цілому Святі Отці раннього християнства  Кирило Олександрійський, Епіфаній Кіпрський та ін. виступали проти гоління бороди вважаючи, що це спотворює образ Божий у людини. Носіння бороди священнослужителями — це була загальна практика  у всій ранньохристиянській Церкві.

Після розділення християнства у 1054 році на східну і західну гілку  деякі традиції змінилися і розвивались по-різному.

Східна гілка християнства (Православ’я) з центром у Константинополі розвивалась у візантійських традиціях сходу і залишила традицію бородатого священства.

Західна гілка християнства (Католицизм) з осередком у Римі потрапила під вплив античного Риму з його традиціями,  серед яких вважалося, що поголене обличчя — ознака цивілізованості на відміну від бородатих варварів.

У пізньоримський період гоління стало ознакою цивілізованої та охайної людини. Оскільки римська аристократія і чиновники переважно були гладко виголені, то ж і духовенство намагалося виглядати респектабельно в очах суспільства і наслідувало цей стиль.

У XI-XII ст. латинське духовенство все частіше голилося, і ця практика підкреслювала: послух церковній дисципліні та для  зовнішньої відмінності.  

Також можна згадати, що на Латеранському соборі 1096 р. священникам заборонили носити бороду, вуса і довге волосся. З часом у Європі з’являється мода на виголене обличчя.  

Можемо згадати декілька римських понтифіків, які носили бороду: Юлій II, Климент VII, Павло III, Юлій III, Марцелл II, Павло IV, Пій IV, Пій V.

Отож, бачимо, що  традиція носіння бороди чи її відсутність не має чітких канонічних підстав, і є питанням особистості. Якщо інколи з’являлись якісь правила та обмеження, то вони були  скоріш дисциплінарного характеру і виникали як вимога на запити того часу.  

Сьогодні можна зустріти католицького священника з бородою, і так само православного виголеного, бо це питання особистого смаку, яке ніяк не повинно впливати на служіння священнослужителя.

 


02.09.2025 Роман Тадра 1011
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1649 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

665
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

2025
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1678
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1641 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1474

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

157

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

934

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

749

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1011
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

713
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

457
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1494
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1379
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

406
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1636
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1227
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

615
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

925
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1424
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1765
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1227