Конфлікт навколо земель Національного природного парку "Гуцульщина" в селі Пістинь Косівського району Івано-Франківської області триває вже понад 20 років і нагадує заплутаний детектив з елементами політики, корупції та боротьби за ресурси.
Усе почалося у 2002 році, коли Указом президента створили парк на площі понад 32 тисячі гектарів, щоб зберегти карпатські ліси, річки, полонини та унікальну гуцульську культуру. Але для місцевих жителів це стало проблемою: третину району, включаючи цінні землі біля сіл, оголосили заповідними без жодних консультацій з громадами. .jpg)
НПП "Гуцульщина" на карті
Люди з Пістиня, Шешорів, Космача та інших сіл відчули, що їх позбавляють права на пасовища, ліси, кар'єри і навіть приватні ділянки — все це раптом потрапило під контроль парку, який підпорядкований Міністерству екології.
Позиція мешканців: "Це наша земля, яку в нас забрали"
Місцеві жителі та сільська влада звинувачували парк у тому, що він перетворився на інструмент для "розбазарювання" земель: нібито під прикриттям охорони природи землі роздають "своїм", а сам парк веде інтенсивну лісозаготівлю без контролю.
Наприклад, у 2011 році перевірка виявила 224 кубометри незаконно зрубаної деревини в заповідних зонах, а у 2019 році екологічна інспекція зловила працівників парку на рубці здорових дерев, хоча вони мали дозвіл тільки на санітарну чистку.
.jpg)
.jpg)
Виявлено незаконну рубку: фото 2019 року
Жителі скаржилися, що парк перекопує дороги до лісів, де вони збирають гриби чи ягоди, і штрафує за звичайну господарську діяльність.
Так, відомо про випадок із фермером Космача, якому виписали 35 тисяч гривень штрафу за випас овець на полонині, бо вона нібито заповідна. Активісти з Пістиня, як-от Андрій Ониськів, казали:
"Думаєте, в тих лісах парк розгорнув науково-заповідну роботу? Почав їх рубати направо і наліво, без будь-якого контролю".
Вони звинувачували керівництво парку в тому, що землі роздають "підставним особам", а потім на них будують розкішні маєтки — наприклад, працівники парку самі приватизували ділянки в лісі.
З іншого боку, директор парку Василь Пророчук, який керує з самого початку, відкидав звинувачення і стверджував, що парк захищає землі від справжнього дерибану:
"Якби не "Гуцульщина", тут уже давно вирубали б увесь ліс і розпродали всю землю".
Він звинувачував Пістинську сільраду в самоуправстві — мовляв, вони намагаються "відкусити" заповідні ділянки для свого розвитку, ігноруючи Указ президента.
Пророчук казав, що протести — це "проплачені збіговиська", а сільрада організовує "рейдерські захоплення". Екологи підтримували парк, наголошуючи, що без нього Карпати перетворяться на голі гори, і звинувачували місцеву владу в спробах обійти закон, щоб роздати землі під будівництво чи продаж.
Сам же Василь Пророчук опинився в центрі скандалу через значні статки своєї родини, включаючи нерухомість в селі Соколівка (два будинки, один належав сину Миколі, інший — дружині Катерині, яка є бухгалтером парку) та дорогі іномарки, як-от «Toyota Land Cruiser», яку він раніше використовував.
Конфлікт загострився у 2013 році, коли Пістинська сільрада розширила межі села, включивши 546 гектарів парку до свого генплану — це дозволило б громаді розпоряджатися землями.
Але незабаром на кадастровій карті виявили, що 343 гектари в Пістині та 2,7 тисячі в сусідніх Шешорах уже приватизовані невідомими особами, включаючи ділянки біля знаменитих водоспадів, де земля коштує тисячі доларів за сотку. Місцеві підозрювали, що парк причетний, бо землі нібито під його "охороною", але Пророчук заперечував:
"Ми не знаємо, хто пороздавав у приватну власність заповідні землі".
Це призвело до протестів: у 2005 році 13 сіл провели референдуми і заборонили парку доступ до своїх територій, а у 2010-х активісти перекривали дороги, мітингували під Мінекологією та Верховною Радою, вимагаючи розслідувань.
У 2015 році народний депутат Юрій Дерев’янко підтримав громаду Пістиня в боротьбі проти НПП "Гуцульщина", сприяючи поверненню 116 гектарів земель, які Косівська РДА незаконно передала парку для туристичного комплексу "Маєток Святого Миколая".
Суд визнав розпорядження РДА протиправним, адже передача відбулася без згоди громади та належних процедур, а Дерев’янко, разом із місцевими активістами, наголошував на праві Пістиня розпоряджатися своїми землями, звинувачуючи парк у порушенні земельного законодавства та обмеженні розвитку села.
Лісгоспи теж постраждали: "Кутське лісове господарство" втратило 7,6 тисячі гектарів елітних лісів, довелося закрити цехи та звільнити людей — в гірських селах це удар по економіці.
Жителі звинувачували парк у тому, що він обмежує бізнес, туризм і робочі місця, а сам продає деревину поза аукціонами, не сплачуючи податки.
Екологи ж казали, що громади хочуть рубати все підряд, ігноруючи екологію.
.jpg)
Народний депутат Юрій Дерев’янко з місцевими жителями
Позиція екологів: місцевій владі потрібні ліси для незаконної рубки та продажу
Природоохоронні організації, такі як Український незалежний центр географічних досліджень (UNCG) та ЕГО "Зелений Світ", неодноразово підкреслювали, що громади, як-от у Пістині, керуються переважно економічними мотиваціями, намагаючись повернути землі під лісозаготівлю, будівництво чи приватне використання, повністю ігноруючи екологічні наслідки.
Вони стверджують, що без статусу парку масштаби суцільних рубок сягали б 50 тисяч кубометрів на рік, тобто близько 170 гектарів оголених гірських схилів щорічно, що призвело б до втрати біорізноманіття, порушення водорегуляції та деградації екосистем.
Наприклад, у конфлікті з НПП "Гуцульщина" громада, на думку екологів, свідомо порушує законодавство, видаючи лісорубні квитки без лімітів і погоджень, що вже завдало шкоди на понад 1,5 мільйона гривень, бо місцеві бачать в лісі лише швидкий заробіток, а не національне надбання для майбутніх поколінь.
Екологи також звинуватили громади в споживацькому підході, де особисті інтереси переважають над державними зобов'язаннями щодо охорони природи, а землі парку захоплюють для рубки деревини на експорт.
Вони наголошують, що такі дії, як маніпулятивні референдуми чи фізичні перешкоди працівникам парку (включаючи спроби підпалу будівель), є спробою обійти обмеження, бо громади не розуміють цінності екосистем і хочуть "рубати все підряд" для короткострокової вигоди, ігноруючи загрози для рідкісних видів, лісів і клімату.
На їхню думку, це відображає ширшу проблему в Україні, де відсутність екологічної освіти призводить до браконьєрства та деградації, і пропонують компенсувати громадам через державні дотації чи податкові пільги, щоб уникнути конфліктів і зберегти баланс.
Суди, які розтягнулися на роки, та втручання прокуратури
А паралельно тривали судові баталії: прокуратура відкрила справи за зловживання — наприклад, щодо незаконної передачі 4,2 гектара в Шешорах та 7,4 гектара в іншому парку, зі збитками на 2,6 мільйона гривень.
Суд скасував затверджений Пістинською сільрадою план у 2017 році, але справу повернули на новий розгляд. Крім того, у 2018 році виявили, що ділянки з кадастровими номерами 2623684400:10:001:0002 (0,5 га) та 2623684400:10:001:0003 (0,055 га) незаконно передали в приватну власність, що спонукало адміністрацію парку звернутися до Генеральної прокуратури та місцевих правоохоронних органів.
.jpg)
2623684400:10:001:0002 та 2623684400:10:001:0003
Ситуація загострилася, коли 17 червня 2018 року Пістинська сільрада прийняла рішення призупинити будь-яку господарську діяльність НПП "Гуцульщина" на своїй території, а її голова Тарас Бейсюк разом із ДП "Кутське лісове господарство" почав "передавати" ліси парку під охорону лісгоспу 5-6 липня 2018 року, що екологи назвали незаконним розпорядженням заповідними землями.
Екологічна громадськість, зокрема ЕГО "Зелений Світ", розцінила ці дії як пряме порушення законодавства про природно-заповідний фонд і спробу "дерибану" цінних карпатських лісів. Вони звинуватили сільраду в ігноруванні правового статусу парку, створеного для захисту унікальних екосистем Покутсько-Буковинських Карпат, і закликали Нацполіцію, Генпрокуратуру, Мінприроди та Держагентство лісових ресурсів розслідувати дії Бейсюка та лісгоспу, припинити порушення та захистити землі парку, які є власністю українського народу.
Верховний Суд: ліс належить парку "Гуцульщина", місцева влада здійснила незаконне захоплення
Спеціалізована екологічна прокуратура Офісу Генпрокурора 14 жовтня 2024 року повідомила, що Верховний Суд підтримав їхню позицію і визнав рішення сільради протиправним.
У суді прокуратура наполягала, що рішення 2013 року було незаконним, бо прийняте без згоди Івано-Франківської облдержадміністрації, яка відповідає за землі природно-заповідного фонду.
Вони вказували на порушення Земельного кодексу, Закону "Про природно-заповідний фонд" і Закону "Про екологічну експертизу", адже сільрада не провела екологічну оцінку і не узгодила рішення з громадськістю.
Прокуратура наголошувала, що статус парку, створеного указом президента №456/2002, захищає ці землі незалежно від того, чи завершена їхня землевпорядна документація. Вони також згадували, що в інших селах, як-от Шешори, подібним чином приватизували 2,7 тисячі гектарів, включаючи ділянки біля водоспадів, де земля коштує тисячі доларів за сотку.
.jpg)
Фрагмент Постанови Верховного Суду
Косівська міська рада (правонаступник Пістинської сільради) не надала сильних аргументів. Вони заявили, що не мають повної інформації про рішення 2013 року, адже воно приймалося давно, і поклалися на розсуд суду.
Раніше Пістинська сільрада, очолювана Тарасом Бейсюком, виправдовувала розширення генплану потребами розвитку села: Пістинь має 4 тисячі жителів, багато молодих сімей, яким потрібна земля для будівництва. Вони стверджували, що парк не має документів на право користування цими землями, тож громада може ними розпоряджатися.
.jpg)
Верховний Суд став на бік прокуратури і парку. Він встановив, що землі НПП "Гуцульщина" мають природоохоронний статус, і навіть якщо межі парку не повністю оформлені, це не скасовує їхнього захисту. Суд визнав, що сільрада порушила закон.
.jpg)
Суди продовжуються: незаконний генплан села Пістинь
Але якби цим завершилося. Річ у тім, що пізніше Пістинська сільрада ухвалила ще низку рішень, які стосувалися спірних земель. Зокрема, у 2016 році — рішення «Про внесення змін до генерального плану с. Пістинь» (19 липня 2016 року) та «Про погодження проєкту землеустрою щодо встановлення межі населеного пункту села Пістинь» (28 жовтня 2016 року). А вже у 2017-му Косівська районна рада своїм рішенням №292-9/2017 затвердила цей проєкт землеустрою.
Додатково Косівська РДА видала розпорядження №458 від 22 грудня 2016 року, яким також узаконила нові межі села.
Формально скасування рішення 2013 року Верховним Судом мало би зупинити всю схему, але на практиці діяли ці пізніші документи, які продовжували легалізувати розширення села на землі національного парку.
Саме тому прокуратура подала новий позов, аби домогтися їхнього анулювання. У процесі судового розгляду представники НПП «Гуцульщина» підтвердили: мова йде про 546 гектарів, що за указом президента давно належали до парку, і їх не можна було віддавати під забудову чи розширення меж.
У серпні 2025 року Івано-Франківський окружний адмінсуд поставив крапку — він визнав усі ці рішення протиправними та нечинними. Суд погодився з аргументами прокуратури: землі природно-заповідного фонду охороняються незалежно від того, чи завершене оформлення їхніх меж, і жоден орган місцевого самоврядування не мав повноважень змінювати їхній статус.
Таким чином, і рішення 2016–2017 років було скасовано, а парк отримав ще одне підтвердження захисту своїх територій.
Чи буде Косівська районна рада подавати апеляцію, побачимо. Теоретично в неї немає шансів, але "теорія" в судах не працює, коли працює корупція.
Конфлікт продовжується: невже працівники НПП "Гуцульщина" побили лісника, та ще й ветерана війни?
Проте конфлікт навколо НПП "Гуцульщина" триває. Так, 29 липня 2025 року ветеран війни та помічник лісничого Косівського лісництва Петро Пліхтяк звинуватив працівників парку у своєму побитті.
.jpg)
За його словами, троє співробітників НПП, включаючи керівника науково-дослідного відділення, увірвалися на територію розсадника, де він працював, почали погрожувати, побили його та розбили телефон із відеозаписом інциденту.
Пліхтяк, який раніше викрив незаконні вирубки в парку — зокрема, в лютому та травні 2025 року, коли зафіксував рубку здорових дерев під виглядом санітарної чистки, — стверджує, що напад став помстою за його скарги до поліції та прокуратури.
Унаслідок побиття він отримав струс мозку, забій м'язів живота та щелепи, і зараз лікується в лікарні, плануючи залишатися там до повного одужання.
Директор парку Юрій Стефурак заперечив причетність своїх працівників до побиття і називає інцидент інсценуванням. .jpg)
Петро Пліхтяк та Юрій Стефурак
Він звинуватив Пліхтяка в "аферюзі" та причетності до незаконних рубок ще до війни, коли той був головним лісничим. Стефарук стверджує, що Пліхтяк сам спровокував конфлікт, зірвавши колодку на території парку, яку той вважає своєю, і захопивши понад 800 гектарів земель НПП.
Справою займається Державне бюро розслідувань (ДБР) за статтею про перевищення службових повноважень, з можливим покаранням до восьми років ув'язнення, а прокуратура закликає не робити поспішних висновків, бо ситуація може бути елементом інформаційного впливу.
Конфлікт навколо Національного природного парку "Гуцульщина" в селі Пістинь є яскравим прикладом складного балансу між збереженням природи та потребами місцевих громад.
Понад два десятиліття протистояння між адміністрацією парку, місцевою владою та жителями виявили глибокі проблеми: брак прозорості, недостатня комунікація з громадами під час створення парку, а також звинувачення у корупції та зловживаннях з обох сторін. Верховний Суд і прокуратура підтвердили законність статусу земель НПП, але це не вирішило соціальної напруги.
Останні інциденти, як-от звинувачення у побитті лісника, лише загострюють ситуацію, підігріваючи недовіру.
Для розв’язання конфлікту необхідний діалог: держава має запропонувати громадам економічні альтернативи, як-от дотації чи підтримка екотуризму, щоб компенсувати обмеження, накладені статусом парку.
Водночас парк мусить посилити прозорість своєї діяльності, щоб уникнути звинувачень у "дерибані" земель. Без компромісу та чіткого правового регулювання конфлікт загрожує не лише природі Карпат, але й соціальній стабільності регіону. Поки суди тривають, а громади відстоюють свої права, "Гуцульщина" залишається символом боротьби за справедливість, де природа і люди мають знайти спільну мову.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Земельний грабіж: НААН втрачає десятки мільйонів через корупцію?
Рубали роками: хто відповість за знищення лісу на Прикарпатті?
