Близько 25% мешканців західних регіонів вважають, що російську мову варто вивчати в школах — опитування

Більшість респондентів (63%) – відповідають, що вдома спілкуються українською мовоюСпілкуються російською мовою – 13%, а ще 19% відповіли, що в рівній мірі спілкуються українською і російською мовами.

Такими є дані опитування, яке провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС), пише Фіртка.

У порівнянні зі статистикою за 2020 рік, на Заході змін майже не було – як і у 2020 році, так і в 2025 році 85% стверджують, що спілкуються українською мовою. У Центрі є деякий ріст користування українською мовою – з 62% до 68%. Водночас з 16% до 11% стало менше тих, хто говорить про користування російською. Частка тих, хто говорить у рівній мірі обома мовами, не змінилася – 18%.

На Півдні з 22% до 39% стало більше тих, хто говорить удома українською мовою, на Сході – з 17% до 29%. Водночас у цих регіонах з 42% до 24% на Півдні і з 53% до 32% на Сході зменшилася частка тих, хто говорить російською мовою. Близько третини населення цих регіонів стверджують, що в рівній мірі говорять українською і російською мовами (у 2020 році було близько чверті).

В Україні продовжує збільшуватися частка тих, хто вважає, що російську мову взагалі не варто вивчати в українськомовних школах – у 2023 році їх було 52%, зараз – 58%. Водночас з 42% до 38% стало менше тих, хто вважає, що російську мову варто вивчати в школах.

Втім зазначають, що серед цих 38%, які вважають, що російську мову варто вивчати, лише 9% говорять про вивчення на рівні української мови або принаймні вищому рівні, ніж інші іноземні мови (наприклад, англійська мова). Решта 29% вважають, що вивчати варто на рівні інших іноземних мов або навіть нижчому рівні.

У всіх регіонах України порівняно з 2019 роком стало значно більше тих, хто виступає проти вивчення російської мови. Причому в період між 2023 і 2025 роками наразі не бачать «відкочування». Навпаки, в окремих регіонах продовжується поширення думки про недоцільність вивчення російської мови в школах.

Водночас із Заходу на Схід зростає частка тих, хто все-таки хотів би збереження вивчення російської мови в школах. Так, на Заході України 25% вважають, що російську мову варто вивчати (зниження з 32% у 2023 році), проти цього – 72% (ріст з 65% у 2023 році). У Центрі вже 36% вважають, що російську мову варто вивчати в школах (у 2023 році – 42%), проти цього – 61% (у 2023 році – 53%).

На Півдні ситуація з 2023 року не змінилася і зберігається майже паритетний поділ – 51% вважають, що російську мову варто вивчати (переважно – на рівні інших іноземних мов або нижчому рівні), а 44% вважають, що не варто вивчати взагалі. Нагадаємо, що в 2019 році на Півдні лише 1% вважали, що не варто вивчати.

На Сході України порівняно з 2023 роком стало більше тих, хто проти вивчення російської мови – з 23% до 36%. При цьому вважають, що варто вивчати – 57% (у 2023 році – 61%).

Серед тих, хто вдома спілкується українською мовою, 66% виступають проти вивчення російської мови в школах. При цьому 31% допускають її вивчення. Серед тих, хто в рівній мірі спілкується українською і російською мовами, думки розділилися порівну – 48% проти вивчення російської мови в школах, а 49% – вважають, що можна вивчати.

Серед же респондентів, які вдома спілкуються російською мовою, 66% вважають, що російську мову можна вивчати в школах. При цьому кожен четвертий російськомовний респондент виступає проти вивчення російської мови в школах.

При цьому у всіх випадках серед тих, хто загалом допускає вивчення російської мови в школах, мова переважно йде про вивчення на такому ж рівні, як і інші іноземні мови, або навіть нижчому рівні.

Найбільш поширені пояснення, чому респонденти вважають, що російську мову можна вивчати в школах, те, що російська мова є однією з іноземних мов, а іноземні мови загалом варто знати (для розвитку, для міжнародного спілкування тощо) (38% серед таких респондентів дають це пояснення), а також те, що ця мова поширена в Україні / є обставини, які склалися історично (32%). До топ-3 відповідей також належить думка, що варто знати мову ворога (14%).


Довідково: опитування проводили з 14 лютого по 4 березня 2025 року.

Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів у всіх регіонах Україн опитали 1029 респондентів. Опитування проводили з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України, яка контролювалася Урядом України. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролюються владою України (водночас частина респондентів – це ВПО, які переїхали з окупованих територій), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 4,1% для показників, близьких до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% - для показників, близьких до 10%, 1,8% - для показників, близьких до 5%.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Більшість українців виступають проти російської мови в офіційному спілкуванні — опитування


30.04.2025 Діана Струк 1280
Коментарі ()

03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2005
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4824
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3715
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4852
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3021
13.03.2026
Катерина Гришко

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

4307 1

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

351

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1144

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1376

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

3986
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5864
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6507
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3521
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1620
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1347
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8208
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3030
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

574
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1193
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

864
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1576
19.03.2026

Оскар вироджується. Про це можна було зробити висновок лише з того факту, коли чесна і жорстка документалка «2000 метрів до Андріївки» не проходить навіть в шорт-лист, а перемагає «Містер Ніхто проти Путіна».

1336