Ухвалений бюджет є просто робочим варіантом державного кошторису, який може бути не раз відкоригований під впливом низки чинників.
Президент підписав закон про держбюджет на 2012 рік. Документ видається цілком реалістичним: доходи – 332,8 млрд грн, видатки – близько 358,1 млрд грн. Закладені параметри досить консервативні, але це не означає, що фінплан держави буде виконано. Він не враховує вельми ймовірних шокових економічних потрясінь (як в Україні, так і за її межами).
Під час розробки держбюджету-2012 розгорнулися неабиякі дискусії навколо прогнозів реального зростання ВВП, але в українських реаліях доцільніше орієнтуватися на номінальний показник. Останнім часом дефлятор (відношення номінального ВВП, вираженого в ринкових цінах поточного року, до реального в цінах базисного року) не опускається нижче ніж 15–20%. За таких умов параметри реального збільшення (4% чи 5%?) не мають значення. Хоча дещо й впливають на прогнози податкових надходжень.
Через сповільнення розвитку основних держав – торговельних партнерів України очікування приросту номінального ВВП зменшили на 5 млрд грн. Ще один аспект, який хвилює багатьох, – зростання держборгу. Підстави для занепокоєння, вочевидь, є, але проблеми наразі суто теоретичні. 2011-го темпи приросту реального ВВП України випереджали темпи збільшення її боргових зобов’язань. На середину 2011-го відношення держборгу до ВВП сягнуло 40%, згодом показник зменшився до 36–37% – цілком прийнятно з урахуванням того, що навряд чи він стрімко зростатиме найближчим часом, адже кредитори не готові надавати Україні нові позики. Але значна частина зобов’язань України є валютними плюс колосальні зовнішні борги корпоративного сектору.
За таких обставин варто побоюватися девальвації гривні, що може розбалансувати економічну ситуацію, в рази збільшити бюджетне навантаження і фіскальний тиск. За такого сценарію навіть грошовий друкарський верстат не допоможе. Девальвацію здатні спровокувати, зокрема, і події на зовнішніх ринках, а саме різке зниження попиту, обвал цін на продукцію вітчизняних експортерів. Причому ключовим для України в цьому контексті є й питання вартості російського газу. Воно не вирішене.
Відповідно ухвалений бюджет є просто робочим варіантом державного кошторису, який може бути не раз відкоригований під впливом низки чинників. Читайте також: Вбивство науки По суті, держбюджет-2012 прийняли просто тому, що це треба було зробити. Зокрема, і для відновлення співпраці з МВФ… Відчутно, що за браку поступок із боку РФ у питанні вартості блакитного палива та зовнішніх валютних ін’єкцій імовірність девальвації гривні буде надвисокою. Причому її обвал може статися ще й до виборів – суто адміністративні методи навряд чи дадуть змогу НБУ втримати курс. Для тих, хто при владі, це неприпустимо. До речі, потрібно віддати належне уряду: у надскладній ситуації невизначеності в ухваленому бюджеті немає «передвиборчих пряників». Але це не означає, що вони не з’являться пізніше – в середині 2012-го, ближче до парламентських перегонів, коли влада зможе реалістичніше оцінити тренди.
Доходи держбюджету цілком збалансовані. Багато галасу здійнялося навколо фіскальних апетитів, але – зверніть увагу – 2012-го вони зростають набагато скромніше, ніж 2011-го. Це при тому, що інфляція автоматично збільшує номінальні доходи компаній і відрахування до бюджету. Державний кошторис обрахований, виходячи з припущення, що 2012-го буде збільшення прибутків підприємств на 10,9 млрд грн – до 293,6 млрд. Це реалістично і може свідчити про те, що держава ставитиметься до бізнесу лояльніше, зокрема в наболілому питанні авансових платежів. Хоча пошук додаткових ресурсів для загравання з електоратом 2012-го не виключений. Малий і середній бізнес, напевно, ховатиметься в тіні, але його частка в наповненні бюджету України не така вже й значна. 2/3 усіх податків збирають із великих платників, яким у тіні не сховатися.
Дефіцит держбюджету фінансуватимуть здебільшого за рахунок приватизації: від продажу держмайна планують отримати 10 млрд грн. Цілком реалістично з урахуванням того, що 2011-го така сама сума виявилася посильною завдяки продажу ВАТ «Укртелеком». До речі, 20 грудня на підпис президентові було подано Закон «Про Фонд державного майна України», який виводить ФДМУ з-під парламентської юрисдикції. Навіть якщо станеться щось несподіване і ВР вийде з-під впливу Партії регіонів, то Фонд залишиться під контролем президента. А консолідація влади – передумова швидкої та «правильної» приватизації.
Видаткова частина бюджету – окрема історія. Чимало експертів негативно поставилися до зменшення капітальних державних інвестицій, проте навряд чи варто вигадувати зайву проблему – останні в Україні майже неефективні, їх недоцільно розглядати як інструмент економічного розвитку. Натомість збільшення витрат на силові структури напередодні виборів читалося. У Росії зарплати військовослужбовцям, до речі, підвищили втричі, у Білорусі співробітники КДБ і МВС отримують на порядок більше за працівників західних корпорацій. Україна рухається цим самим шляхом.
