Берег Скелетів в Намібії, місце останнього спочинку сотень кораблів (19 фото)

 

Берег Скелетів (англ. Skeleton Coast, порт. Costa dos Esqueletos) – частина узбережжя Намібії, що розташовується на північ від Свакопмунда, і закінчується біля гирла річки Кунене в Анголі. Вважається частиною пустелі Наміб.

 

Погодьтеся, якщо місцевість заслужила таку похмуру назву як «Берег Скелетів», значить, вона дійсно являє собою не дуже доброзичливий куточок! Насправді Берег Скелетів, розташований на західному узбережжі Африки, в Намібії, заслужив статус одного з найбільш похмурих і небезпечних для людини місць планети.

 

Берег Скелетів тягнеться на північ від міста Свакопмунд до гирла річки Кунене, яка знаходиться вже на території Анголи. Південна частина цієї ділянки узбережжя стала частиною національної туристичної зони, північна входить до складу природоохоронного парку «Берег Скелетів».

 

Щоб побачити настільки недружній куточок природи, слід відправитися на літаку в Уолфиш-Бей, головний порт Намібії, а потім на автобусі або автомобілі доїхати до самого берега. В’їзд до заповідника здійснюється через Шпрінбокскіе ворота, прикрашені зображеннями черепів.

 

Ця частина західного узбережжя Африки є дуже небезпечною для мореплавців через величезні валуни, найсильніші тумани, шторми і холодні Бенгальські течії. Тут неодноразово розбивалися кораблі, чиї проржавілі уламки залишилися на березі. Вітри з пустелі Наміб постійно несуть пісок в океан, так що, наприклад, остов німецького судна «Едуард Болен» зараз знаходиться вже за півкілометра від берега. Потерпілі крах в цій частині узбережжя моряки опинялися в дуже пустельній місцевості і по більше частини виявлялися приречені на болісну смерть. Так що Берег Скелетів цілком заслужив свою назву.

 

Зараз туристи приїжджають в однойменний заповідник не тільки побачити останки кораблів і помилуватися похмурою красою пустелі. Цей куточок облюбували численні колонії морських котиків, одну з яких дозволено відвідувати мандрівникам.

 

 

Всвіті


16.06.2014 2496 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1956
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1055
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1214
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1655
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2847 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3940

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1146

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

654

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

446

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1179
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5788
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5341
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10742 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1507
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1459
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7642
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1147
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15973
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

544
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1543
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1995
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1889