Ярема Ковалів: Відповідальність за лов риби електровудкою буде виключно кримінальною

 

/data/blog/86127/b2e83aa3818351144c614e2bb1cc145e.jpg

 

Держрибагентство ініціює посилення кримінальної відповідальності для рибалок, що здійснюють лов риби електроловом – знаряддям лову, продаж та використання якого заборонено в Україні.
 
 
За перебування на водоймі чи у прибережній захисній смузі із забороненими знаряддями лову  пропонують вести   кримінальну відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п’яти років або позбавлення волі на строк до трьох років.
 
 
У разі прийняття таких змін, відповідне порушення регулюватиметься не Адміністративним і Кримінальним, а виключно Кримінальним кодексом України.

 
Голова Держрибагентства Ярема Ковалів зазначив: «Грубе порушення правил рибальства, до якого відноситься і лов риби електроловом, довгий час одночасно регулювалося і Адіміністративним, і Кримінальним Кодексами України. Відповідно, коли справа потрапляла до суду, то у порушників була можливість домовитися із «слугами Феміди» – в переважній більшості випадків вони отримували «м’який» варіант покарання  не за кримінальним, а за адміністративним кодексом – штраф на суму 340–680 грн, очевидно це недостатнє покарання. Лов на електричну вудку є найжорстокішим видом браконьєрства – він   не тільки вбиває рибу, але і знищує всю екосистему водойми. Практика виключно кримінально відповідальності поширена у багатьох країнах світу. Сподіваємося, запровадивши її в Україні, нам вдасться побороти такий ганебний прояв браконьєрства як електролов».

 
Ці та низку інших інновацій із посилення контролю над виконанням правил рибальства Держрибагентство розробило в рамках законопроекту «Про внесення змін до Кримінального Кодексу України, Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за порушення правил рибальства та ведення робіт на землях водного фонду». 

 
В той час коли законопроект  чекає на прийняття, Держрибагентство    уже розпочало   посилену боротьбу з електровудочниками в рамках  чинного законодавства та своєї компетенції. Наприкінці серпня Голова Держрибагентства Ярема Ковалів дав доручення  керівникам територіальних управлінь суттєво посилити контроль над незаконним ловом   електровудками, на виконання цього завдання було визначено строк у 14 днів.

 
Протягом першого тижня позитивну динаміку у боротьбі з електровудочниками показали Харківське, Чернігівське, Запорізьке та Івано-Франківське територіальні управління рибоохорони.
 
 
Зокрема, на Івано-Франківщині інспектори затримали браконьєра, що виловив 100 кг риби, більшість із якої занесена до Червоної книги України. Суму збитків оцінюють у більше ніж 70 тис. грн.  Інспекторами  Харківрибоохорони  було затримано браконьєра, який  незважаючи на заборону вилову раків  до кінця вересня, виловив 5 кг раків, чим завдав державі збитків на суму 10 692  грн. Інспектори Чернігіврибоохорони під час рибоохоронного рейду на р. Сейм було затримали громадянина з електровудкою, що виловив цінної риби на суму близько 5 тис. грн. Державним інспекторам Запоріжжярибоохорони спільно з представниками громадськості вдалося знешкодити відразу дві бригади електровудочників на Запорізькому водосховищі на річці Вільнянка.

 
 
Довідкова інформація:
Продаж, придбання та рибальство електровудкою заборонені законодавством України, проте браконьєри активно використовують це знаряддя лову, чим наносять колосальну шкоду рибним ресурсам та екосистемі водойм України.   Механізм дії електровудки залежить від розряду струму, що подається та схеми електровудки: якщо імпульс струму не дуже сильний – риба шокується і спливає на поверхню води, при потужному струмі риба гине. Навіть якщо рибі вдалося вижити – вона втрачає здатність до нересту. Крім того, електровудки буквально випалюють дно водойми: знищують планктон, ікру, личинку тощо. Струм, запущений у воду, не зникає одразу і перетворюється у електроліз, що лишає після себе отруйні хімічні речовини, які поширюються за межі дії вудки. Через це риба та водні біоресурси  вимушені мігрувати до іншого середовища.


08.09.2015 696 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

786
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

572
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1043
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2316 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3406
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2837 2

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

704

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

876

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1347
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10232 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8712
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

11158
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

386
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

664
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

987
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

794
11.07.2026

Театр не може оминути тему війни, однак не повинен буквально відтворювати її на сцені. Натомість сьогодні він має давати людям підтримку, надію та сили жити далі.  

520
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

956
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1387
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1343
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1568