В Індонезії відбувся фінальний етап конкурсу "Міс світу 2013". Серед більш ніж 131 учасниці жюрі обирало найкрасивішу та найталановитішу дівчину планети. Цьогоріч нею стала 23-річна філіпінка Меган Янг.
Франківчанка, “Міс Україна” Аня Заячківська, увійшла до фінальної двадцятки. Здавалося б, непоганий результат. Один з найкращих за історії участі наших дівчат на конкурсі “Міс світу”.
Проте, навіть такий результат виглядає дивним, зважаючи на те, що майже в усіх конкурсах, що передували фіналу, наша красуня неодмінно потрапляла до числа найкращих.
Минулого тижня Аня, після місячного перебування в Індонезії повернулася до рідного Івано-Франківська. Повернулася такою ж, як і поїхала - милою, усміхненою та щирою дівчиною.
"Я на конкурсі себе не представляла. Я представляла нашу державу - Україну. Це для мене була честь і важливий обов'язок. Підтримку я відчувала на відстані. Ваші кулаки. Молитви. Я старалась. Дякую всім".
Аня каже, що на суддів зла не тримає, а результатами конкурсу цілком задоволена, а на питання про те, як вона оцінює результати конкурсу і чи задоволена ними, дівчина скромно відповіла, що старалася і зробила все, що могла.
"Загальними результатами задоволена не дуже. Однак, я не буду судити, оцінювати і говорити щось погане, чи праві судді, чи ні. Це їх особиста думка. Що сталося, те сталося. Я робила все можливе. В очах людей я залишилась такою, як була. Для мене це важливо".
- Як прокоментуєш таблицю з рейтингом конкурсанток після проміжних етапів: "пляжна мода", "топ-модель", "таланти", "спорт", "доброчинність", де Україна набрала 270 балів та посіла четверте місце і яка мала враховуватись в підсумку, але чомусь не враховувалась?
"Особисто мені приємно, що враховували мої напрацювання за увесь місяць часу. Вважаю цей протокол складений з врахуванням, як ми працювали на конкурсі місяць часу. Враховані були проміжні конкурси -"пляжна мода", "топ-модель", "таланти", "спорт", "благодійність". За кожен проміжний конкурс викладали бали і їх сумували до загального і складали рейтингову табличку. Я цією таблицею задоволена. Проте...".
- Чи не став для вас проблемою дефіцит гардеробу?
“Дуже приємно було те, що маючи одну велику валізу я змогла всі дні нормально виглядати. Для дівчини важливо не мати мільйон речей, а мати ті речі, в яких вона зможе щоденно ходити і зможе компонувати. Можна мати п'ять валіз, а сказати, що я не маю що вдягти. Дякувати Богу, в мене такого не було. Я щось собі комбінувала”.
- Давайте згадаємо скандальне відео 1+1 в якому йдеться, що ви полетіли до Індонезії без копійки грошей та одягу...
Ви знаєте, коли виривають одну фразу із контексту — то неприємно і неправильно. Я дякую людям усієї України, які пересилали мені речі. Допомагали мені. Я не говорила, що я прям така нещасні і бідна, що поїхала гола-боса. А зробили саме так... Мені неприємно було читати і дивитись це. Тоді я відмовилась спілкуватися із журналістами.
- Ваш конфлікт із російською конкурсанткою і битва за ліжко. Що це було?
“Коли я приїхала на конкурс, я сама собі обрала маленьке ліжко. Моя сусідка приїхала пізніше і обрала собі друге ліжко. Коли я спілкувалася із 1+1, я показала, що це — моє, а це є її ліжко. А зробили з цього страшну проблему, яка “Міс Росія” погана. Насправді вона дуже прекрасна, позитивна весела людина. Я навіть зараз підтримую з нею зв'язки”.
- В тому ж сюжеті ви бажали наступним красуням щоб була трохи краща підтримка
“Ці слова я і зараз буду говорити. Тому що справді, порівнявши ставлення інших держав до цього конкурсу, то була міцніша підтримка. Я справді бажаю наступним дівчатам підтримки побільше. Важко лишатися наодинці із деякими проблемами. Але це для мене урок”.
- Що вам не сподобалося в тих платтях, які вам запропонував національний комітет?
“Я не говорила такої нісенітниці, що мені не подобається...Коли подорожуєш, можна перевозити 20 кілограм багажу і не більше. Я якраз намагалась вкладатися, бо в мене не було переплачувати 100 доларів за кожен кілограм. Одне плаття я на руці в літак заносила. Я не розумію узагалі — коли людям говориш одне, а вони перекручують і роблять сенсацію”.
- Від чого залежить перемога на конкурсі. Від плаття, від нарядів?
“Від політики...Жартую...Я не знаю, що говорити...Насправді, мені сподобались різні моменти конкурсу, що оцінювали суто не зовнішні якості, а оцінювали індивідуальні якості...далі не буду коментувати”.
- Чи приїхав хтось підтримати вас на конкурс в Індонезію. Можливо представники національного комітету конкурсу?
“Ніхто не приїхав. Бракувало маленького жовто-блакитного прапорця і однієї людини в залі. Жаль, адже багатьох підтримували в залі організатори національних конкурсів, друзі... Коли лишаєшся без підтримки, то важко”.
- Аня, які у вас плани після конкурсу. Можливо є якісь вже модельні пропозиції?
“Є потроху пропозиції у всіх речах. Благодійність. Буде в мене сюрприз, бо я зараз спілкуюся з однією людиною і напевно може щось і відкриємо нове. Але поки в деталі вдаватися не буду, це тільки зараз зібрання певних ідей. Це є в планах.
Також я хочу мати певне відношення до модельної справи адже треба заробляти гроші на благодійність. Ніхто мені їх не подарує.
Буду пробувати у всьому, що я можу. Наприклад у пісенному руслі також хотіла б себе реалізувати”.
- Як сприймають батьки ваше теперішнє життя?
“Навіть коли я зараз приїхала з конкурсу то стикнулася із великим нерозумінням... Коли з кожної сторони мамі щось коментують...вона не готова до цього, вона все тяжко сприймає...З її уявлень я маю бути вчителькою в школі і вчити маленьких дітей. Але я не відчуваю себе вчителькою, а моя мама не може звикнути, що в мене щось змінилося”.
"Я завжди мріяла щось хороше зробити в цьому житті і мені байдуже, чи я зі статусом чи без нього. Просто в нас чомусь оцінюють людей за назвою, за статусом...У нас все залежить від матеріальностей. Це неправильно".
Ростислав Ковтун
