Андрій Яковина: «Після того, як довелось залишити службу у війську, я обрав для себе шлях допомоги іншим»

Андрій Яковина — підприємець, СЕО «NG Group Development», волонтер та депутат, який після 24 лютого 2022 року став на захист країни.

У цивільному житті Андрій Яковина займається будівельним бізнесом. У 1997 році заснував групу інвестиційно-будівельних компаній «ND group», яка спроєктувала, збудувала та ввела в експлуатацію сотні тисяч квадратних метрів у різних містах України.

У нього четверо дітей — двоє підлітків, двоє дорослих. Один з них — син Андрій — воював в одному взводі із батьком, якому через стан здоров'я довелось покинути службу у війську. Втім, Андрій Яковина каже: не може бути осторонь, тому сьогодні наближає перемогу як волонтер.

Про те, як повномасштабна російська агресія вплинула на будівельну галузь та його особисте життя читайте в інтерв’ю Фіртці.


Ви неодноразово зазначали, що зростали у дусі патріотизму. Розкажіть про вплив сім’ї на вашу самоідентифікацію та події, які підсилили почуття патріотизму.


Мій дід та бабця були дотичними до поплічників Степана Бандери, вони допомагали українському повстанському руху. Це мені генетично передалось. Мій дідо розповідав мені жахи, які творили на нашій землі. Власне, я ще з дитинства знав, хто такий москаль.

Крім того, моя сім’я була дуже віруюча, у нас вся хата була в іконах: бабця годинами молилась на колінах, а дідо навіть співав у церкві. І це враховуючи, що тоді ще був комунізм. Але сім’я була вкрай патріотична та релігійна. Це все передали й нам.

Також, велику роль у тому, який я є зараз, відіграв мій батько. На початку дев’яностих років ми разом із батьком брали участь у різноманітних проукраїнських зібраннях.

Завдяки батьку — ще бувши тоді не до кінця свідомим через вік — я вже брав участь у перших маршах за незалежність. Тоді ж познайомився із найбільш активними борцями незалежності — Степаном Хмарою, Богданом Ребриком, Левком Лук'яненком та іншими лідерами РУХу. З того часу брав участь у значущих для України подіях — Помаранчевій Революції та Революції Гідності.

На останньому Майдані у нас була своя чоловіча команда — разом із колегами з Києва та Івано-Франківська. Ми були налаштовані максимально патріотично, вірили у позитивні зміни, йшли вперед за ідею. Пригадую, ми стояли в охороні біля стели Незалежності, саме на тих позиціях, які насамперед могли б атакувати «беркута». 

Ми були там, де було «найгарячіше». Тоді я розумів, що ми їх, звісно, не поб’ємо, адже, як мінімум — вони були озброєні, втім керувався думкою, що краще, я «отримаю» від них, аніж хтось зі старших чи слабших. Адже я тоді був фізично здоровий та витривалий.

А загалом Україна — це люди, будь-які позитивні зміни — це вкрай важливо. Особливо актуально це сьогодні, в час війни.

Найбільший внесок у боротьбу за перемогу України в цій війні роблять, звісно ж, захисники на фронті. Окрім того, їх підтримує безліч цивільних у тилу. Сьогодні вкрай важливо усім сконцентруватися на основному — на захисті України.


Ви багато років волонтерите, підтримуючи тих, хто потребує. Крім того, очолюєте благодійний фонд, який допомагає ЗСУ.

Коли саме вирішили долучитися до волонтерської діяльності та що стало мотиватором для вас?


З 2014 року я активно долучився до допомоги Збройним Силам України. Мотиваторами стали різні речі, але насправді це все відбувалось на хвилі Революцій — для мене то все було одним цілісним процесом.

З одного боку, я розумів, що оскільки не беру участь в бойових діях, потрібно долучатись до допомоги іншим чином.

З іншого боку, враховуючи дух, у якому я зростав, я просто не міг бути осторонь тих подій, які відбувались.


Які проєкти або ініціативи ви підтримували?


Ми їздили в конкретні військові частини. Я комунікував з людьми, які безпосередньо були у вирі бойових дій, зокрема з відомою патріоткою Марусею Звіробій, й зокрема з її допомогою я їхав у цільові підрозділи з конкретними запитами.

Ми везли саме те, що було потрібно бійцям та бійчиням. І сьогодні, побувавши з різних боків барикад, розумію, що це правильне рішення — їхати до конкретного підрозділу, везучи їм конкретну допомогу. 


Повномасштабна війна вплинула на життя кожного українця, незалежно від того, де він перебував та які посади обіймав.

Як змінилось ваше життя після 24 лютого 2022 року?


Війна розвернула життя на 180 градусів. Одразу сотні думок в голові. Але у критичних ситуаціях мозок думає швидше. Ти розумієш, що нападають буквально на твій дім. У тебе є вибір: ти можеш телефонувати в поліцію, а можеш взяти автомат та захищати свій дім та рідних.

Я обрав другий варіант та в перші дні повномасштабного російського вторгнення захищав Київщину разом з поліцейськими, які були на місці.

Пригадую, у ті дні ми з побратимами навіть не розуміли до кінця, що все так затягнеться та буде настільки складно.

Я в армії не служив, але мав навички стрільби, тренувався в тирі. Втім, навіть серед досвідчених військовослужбовців тоді не було розуміння, як та коли все закінчиться. Складалось враження, що ось-ось — і нас всіх тут вб’ють. Та завдяки гумору на фронті вдавалось тримати себе в стабільному моральному стані, навіть коли було дуже лячно.

Під час служби на кожному етапі постійно треба було робити вибір. Коли ми офіційно стали до лав Сил територіальної оборони ЗСУ, вже після деокупації Київщини, нас спитали — хто готовий виконувати завдання на півдні? І ми з сином погодились їхати. Бо, коли стали на захист країни, то зрозуміли, що війна надовго. Ми з сином свій вибір зробили.

А згодом звичайні солдатські будні у селах півдня: окопи, лопати, обстріли тощо. Війна вдарила по здоров’ю, спровокувавши онкологію. Тож, службу у війську довелось завершити.


Ви добровільно приєднались до Сил територіальної оборони ЗСУ. Розкажіть про це детальніше.


До цього у мене не було ніякого військового досвіду. Втім, щойно в країні виникає кризова ситуація, як в мене активується якась «опція», що змушує ставати в перших рядах.

Тому я зі своїм водієм Василем поїхали до ТЦК та СП. Враховуючи свій вік та стан здоров’я, мене точно не розглядали у перших рядах. Тому я буквально просив, аби мене взяли.

Тим часом мій водій Василь — учасник АТО, воював у спецпідрозділі. У нього був досвід, і так сталось, що він був моїм командиром у війську. Відтак, згодом вже я його возив, а не навпаки. І мені було максимально комфортно, я був гордий за це.


Як відреагували на рішення сина доєднатись до війська? Чи намагались відмовити?


Я дружину з доньками відправив до родичів у більш безпечний регіон, а ми разом зі старшим сином стали військовослужбовцями Сил територіальної оборони ЗСУ. Звісно, дуже боявся за нього та навіть заперечував, але він був налаштований рішуче. Це, мабуть, знову ж таки відгомін тих пращурів, від яких нам передався дух до боротьби.

Він мені категорично дав зрозуміти, що стає на захист країни. Я тоді зателефонував ротному, попросив, щоб син потрапив до нашого взводу. Ротний каже, мовляв, спитай у нього: «Чи готовий він померти за Україну?». Мене як обухом по голові — відчуття клубка у горлі. Я переступив через себе й запитав. На що — отримав ствердну думку. І все, ми його взяли.

Згодом він навіть втягнувся до життя у війську, пішов на курси для інструкторів, проводив заняття по тактичній медицині та різні фізичні активності для цілої роти.

Я тоді намагався теж тримати марку, виконувати всі ті фізичні вправи, як й всі, аби не казали про «корупцію» у війську (сміється ред.). Хоча вже й тоді певні хвороби давались чути, але на адреналіні продовжував триматись.


Через стан здоров’я вам довелось завершити службу у війську. Яким чином ви сьогодні залучені до наближення перемоги України?


Я обрав для себе шлях допомоги іншим. Продовжую займатись благодійністю, волонтерством для захисників та захисниць. Це і допомога пораненим військовослужбовцям, і допомога тим, хто сьогодні боронить країну на фронті. Передаємо усе необхідне. 

Зокрема, закуповуємо в наш колишній підрозділ автівки та різне військове спорядження.

Багато людей звертаються — стараюсь реагувати на всі запити. Не завжди йдеться про матеріальну допомогу. Чимало поранених та хворих військових потребують лікування, втім стикаються з бюрократичними перепонами у лікарнях та інших інстанціях. Допомагаю хлопцям розв'язувати подібні питання.

Впевнений, що сьогодні я комусь допоможу, а завтра — хтось мені. Аналізуючи останній рік, я зрозумів, що все робив правильно. Вірю, що вдалось побороти онкологію не останнім чином завдяки молитвам людей, яким я тим чи іншим способом допоміг.


За 23 роки на ринку девелоперська компанія «ND Group Development» спроєктувала, збудувала та ввела в експлуатацію сотні тисяч квадратних метрів у різних містах України.

А з чого почався ваш шлях у будівельному бізнесі?


На початку 2 000 років ми з партнером створили будівельну компанію — на той час в Україні тільки почали з’являтись приватні забудовники, що прийшли на зміну залишкам радянських будкомбінатів.

Тоді ми, не маючи практичного досвіду, але маючи велике бажання будувати, отримали від Івано-Франківської міської влади достатньо складний проєкт — звести будинок в історичному центрі міста. На щастя, ми впорались та створили шикарний на той час будинок біля ратуші. 

Насправді ми були першими, хто задав тренди будівництва в Івано-Франківську.


Ви будуєте в Івано-Франківську котеджне містечко «City Villa Club». Як розв’язуєте питання безпеки, браку робочої сили та продовжуєте будівництво, попри війну?


Так, триває будівництво сучасного, безпечного комплексу, що розташований в тихому районі, оточеному зеленим масивом, поруч з річкою у селі Вовчинець Івано-Франківської громади. 

Клубне містечко включатиме 27 котеджів першої черги з різноманітним плануванням та загалом вміщатиме 98 різнопланових будинків з індивідуальним подвір’ям, подекуди з власним гаражем та приватною терасою. Якість будівництва відповідає преміальному сегменту житла.

У радіусі пішохідної доступності знаходяться великі супермаркети. Зручне розташування дозволяє насолоджуватися усіма перевагами сучасного життя. Територія облаштована дитячим та спортивним майданчиками, паркомісцями для мешканців будинків та гостей.

Окрім комфорту, перевагою комплексу є приватність. Клубне містечко знаходиться на закритій території з власною охороною, гарантуючи вам безпеку. 


З якими викликами стикнулись при будівництві під час війни?


По-перше, брак робочої сили. Досить складно знайти робочу бригаду, яка працюватиме стабільно.

Також сильно вплинули й блекаути. Не заглиблюючись зазначу, що відсутність електроенергії б’є чи не по всьому в будівельній галузі. Це критична точка.

Крім того, чимало супутніх до будівництва підприємств припинили роботу. При цьому собівартість, природно, росте, а от купівельна спроможність зазвичай — ні. Виняток — західні області, де багато українців знайшло прихисток після початку повномасштабної війни.


Будівельний ринок під час війни: яке житло обирають? Чи з’явилися якісь специфічні побажання?


Сьогодні є попит на котеджі і таунхауси невеликої площі, з комфортним та якісним плануванням. Головний акцент на готове житло, адже люди зараз не готові ризикувати.

Вони хочуть, аби квартира, будинок чи площа під комерцію одразу були у готовому стані — з ремонтом, а іноді й з меблями.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«ND Group Development» дарує 5% знижки у котеджному містечку преміумкласу «City Villa Club»

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну


08.12.2023 6596
Коментарі ()

20.10.2025
Діана Струк

Про подолання наслідків обстрілу, відновлювальні джерела енергії, атомну генерацію та реновацію, Фіртка поспілкувалася з ректором Івано-Франківського національного технічного університету, професором Ігорем Чудиком.

1356
17.10.2025
Тетяна Дармограй

Після багаторічних суперечок і судових процесів місто й бізнес, схоже, знайшли спільну мову. Журналістка Фіртки поспілкувалась з директором комунального підприємства «Муніципальні ринки» Мар’яном Слюзаром та співвласником товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий сервіс» Володимиром Добровольським, щоб почути позиції обох сторін.

9032
14.10.2025
Павло Мінка

Ексклюзивний звіт для Фіртки від обласного начальника аудиторів.  

4034
11.10.2025
Тетяна Ткаченко

Благодійний фонд «Волонтери Добра» від початку повномасштабної війни допомагає військовим. За три роки роботи команда передала сотні дронів, тепловізори, техніку та тонни їжі.  

10476
10.10.2025
Вікторія Матіїв

Напередодні відкриття сезону міського театру журналістка Фіртки поспілкувалася з Тарасом Бенюком, керівником Івано-Франківського театру драми і комедії про історію створення та розвиток міського комунального театру, про фінансування та незалежність, режисерські мрії та бачення майбутнього.

2312
08.10.2025
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині звалища твердих побутових відходів давно перестали бути лише екологічною проблемою. Вони перетворилися на осередки судових суперечок, соціальних драм і тендерних скандалів.    

1747

Терміни отримають нові функціональні значення. До прикладу, агресія - експансія. Або, скажімо, архетип - ресентимент, лобізм - резильєнтність, об'єктивність - голізм, мистецтво - війна...Мистецтво - це війна. Це говорить колективна пам'ять. Чому?

746

Доволі поширеною є думка серед практикуючих християн начебто «жінці в дні менструації не можна заходити до церкви, цілувати ікони та причащатися». Ця ідея настільки довго існує, що багато хто вважає  це каноном. І насправді дуже сумно кол

1008

Сьогодні ми є посеред переломного моменту в історії. Нові правила гри не просто формулюються, сама гра передефіньовує себе, дає собі нове означення і сенс.

1215

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

3663
19.10.2025

В Івано-Франківській області триває збір пізніх сільськогосподарських культур та посів озимих зернових під урожай наступного року.    

478
16.10.2025

За даними експертів, те, що одночасне споживання їжі й води негативно впливає на травлення, є міфом.

9812
12.10.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

3310
16.10.2025

Вінчання — особливий релігійний обряд, який символізує об'єднання двох людей в шлюбі перед Богом.  

8152
12.10.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

3493
09.10.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 жовтня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.

916
04.10.2025

Реліквію зберігатимуть у Відпустовому центрі блаженного священномученика Симеона Лукача, що в селі Старуня.

2154
15.10.2025

Виставу створили в жанрі «інтроспективна драма» — як розмову про внутрішній біль, травму та відновлення після війни.

1071
12.10.2025

Після позачергових парламентських виборів влітку 2024 року, які ініціював президент Еммануель Макрон, Франція опинилася у стані хронічної політичної нестабільності. Новообраний парламент розділився на три майже рівні табори.  

954
09.10.2025

Федеральне Бюро Розслідувань США оприлюднило документи, які стосуються корупційних схем за участю Петра Порошенка та кума путіна Віктора Медведчука.

1805
07.10.2025

Вкотре вибори в Чехії стали по суті вибором між минулим і майбутнім.  

1118
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

1360