В Івано-Франківському Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника відбулася презентація книги діалогів Валерія Жолдака з відомим українським політиком Анатолієм Матвієнком.
Анатолій Матвієнко шість разів обирався народним депутатом України. У різні роки він обіймав посади прем’єр-міністра Автономної Республіки Крим, голови Вінницької обласної державної адміністрації, заступника глави Секретаріату Президента України Віктора Ющенка. Також був одним із лідерів руху «Україна без Кучми» та очолював Українську Республіканську партію «Собор».
З листопада 2014 року Анатолій Матвієнко став народним депутатом, пройшовши до парламенту від партії "Блок Петра Порошенка" та став співголовою фракції ЄС.
З 2014 року Анатолій Матвієнко як народний депутат опікувався Івано-Франківською областю. Завдяки його ініціативам в області реалізовувалися інфраструктурні проєкти, зокрема з будівництва доріг. Також він підтримував культурні заходи та фестивалі, серед яких «Порто-Франко», «Карпатський простір» і «Вірую».
Анатолій Матвієнко був людиною з твердим стержнем та характером, свого часу він наважився на відкриту конфронтацію зі скандальним і корумпованим Прем'єр-міністром України Павлом Лазаренком, якого пізніше засудили в США.
На презентації окрім друзів та колег Анатолія Матвієнка були присутні й студенти-політологи університету. Звертаючись до них ректор КНУ Ігор Цепенда зауважив:
«Ми маємо не чергову презентацію книги, а особливу подію, бо вона звернена не до нас, тих, хто знав Анатолія Матвієнка, а в першу чергу до вас, молодих людей. Анатолій Матвієнко був великим стратегом, людиною яка мала велику кількість ідей. І, що важливо, він свої ідеї реалізовував.
А ще він був великим «селекціонером», який бачив, підтримував і допомагав розвитку тих людей, колег, учнів, які потрапляли в його орбіту.
Постать Анатолія Сергійовича є особливою, — це людина двох епох, він очолював український комсомол. Але він завжди мав в серці Україну.
І той досвід, який він отримав в тоталітарному режимі, використав на користь України. Він не пішов легким шляхом, не пішов в бізнес, а застосував всю свою енергію на користь державотворення України.
Такі постаті як Анатолій Матвієнко, Дмитро Павличко, Іван Драч, які жили в тій епосі, стали батьками-засновниками Української держави. Доречно тут навести приклад польського комуніста Алєксандра Кваснєвського, який привів Польщу до ЄС і НАТО».
Максим Стріха, громадський та політичний діяч, перекладач, письменник, доктор фізико-математичних наук, який приєднався онлайн до презентації, згадував:
«Анатолій Матвієнко з колегами ще у 2003 році побачив небезпеку розкручування теми Волинської трагедії. Саме він став ініціатором тої спільної заяви Сейму Польщі та Верховної Ради, ухваленої в один день, яка досі є, мабуть, найкращим, найрозумнішим, ніким не скасованим підґрунтям для оцінювання тих подій, так щоб вони не заважали нам йти далі.
Початок Помаранчевої Революції. Ще ніхто не знає, чим все закінчиться, чи буде дієздатною Верховна Рада, щоб приймати рішення, чи вдасться діяти за легітимним сценарієм. Бо тяглість влади мусить бути.
Відбувається з’їзд рад всіх рівнів в Українському домі й, про всяк випадок утворюється (на щастя, надалі такої проблеми не виникло) паралельні органи влади, якщо легітимна влада виявиться недієздатною, — утворюється Центральний виконавчий комітет рад, і головою цього комітету, фактично такого перехідного уряду, який мав би взяти владу в державі й передати її обраному президенту Вікторові Ющенку, якби не вдалося запустити легітимні процедури, було обрано Анатолія Матвієнка.
Ще один штрих, успішна реформа місцевого самоврядування, створення дієвих територіальних громад — це успішне перенесення ідей польських на український ґрунт, і мотором тут свого часу також був Анатолій Матвієнко.
Сьогодні Матвієнка справді бракує, бракує його розважливості, мудрості, здатності працювати на Україну. Він вартий, щоб його вивчати та досліджувати».
Андрій Левкович, президент Івано-Франківської торгово-промислової палати та Почесний Консул Чеської Республіки, вважає себе вихованцем Анатолія Матвієнка:
«Він вчив нас впевненості, вмінню користуватися власними можливостями. Анатолій Матвієнко був великим стратегом, менеджером і державотворцем, людиною яка завжди дуже швидко вникала в складні речі.
Дуже багато часу, з 2014-го по 2020-й роки, Анатолій Матвієнко провів в Івано-Франківську. І він зробив дуже багато для краю. Ще у 2014 році на зустрічі нашої команди Анатолій Матвієнко запропонував розпочати відновлення доріг.
Зараз багато молодих людей сприймають дороги як даність, що так ніби було завжди. Але ні, станом на 2014-й рік на Івано-Франківщині дороги були жахливі. Люди казали, що доріг немає, є лише напрямки. Тоді Анатолій Матвієнко сказав, що будуть дороги — буде все інше, а без доріг жодного розвитку не може бути.
І коли були збудовані дороги з Івано-Франківська до Львова та Чернівців, то це відобразилося навіть на збільшення акцизних зборів до місцевого бюджету в рази. Івано-Франківськ ожив завдяки дорогам.
Анатолій Матвієнко був не лише стратегом, візіонером і потужним менеджером, а й романтиком, людиною, яка знала і розуміла культуру, мистецтво. Саме завдяки його ініціативі відбулися в Івано-Франківську фестивалі «Вірую», «Порто-Франко». А на фестиваль «Карпатський простір» до Франківська навіть прилетів літак, на борту якого були посли і консули 42-х країн.
Він бачив стратегії розвитку держави, області. І завжди наголошував на пріоритетах — першим має бути державний інтерес, потім корпоративний. Потім, вже на великій відстані від перших, особистий інтерес».
Голова Городенківської громади Богдан Кобилянський також розповів деталі старту реконструкції прикарпатських доріг:
«Про дороги на Івано-Франківщині. 2014-й рік. Представники влади з області, з районів, з громад їдуть на нараду в ОДА. І нам кажуть, що буде нарада і по автомобільних дорогах. А тоді ремонт доріг здебільшого був в тому, щоб латати ями.
Тому всі з громад і районів були налаштовані на те, щоб на тій нараді розказати про свої проблеми і отримати трохи грошей на латання ям. А Анатолій Матвієнко тоді сказав — ми не роздаватимемо гроші. Всі гроші, які ми маємо, підуть на одну дорогу. На той час Анатолія Матвієнка ніхто не зрозумів.
Але час підтвердив, що тодішнє рішення збудувати одну дорогу — з Івано-Франківська до Львова було стратегічно єдино правильним. Ми зараз бачимо, скільки зараз доріг збудовано в області, по Україні. І поштовх цьому дав саме Матвієнко».
Директор Івано-Франківського національного музично-драматичного театру імені Івана Франка Ростислав Держипільський розповів про Анатолія Матвієнка:
«Так, він був великим людським селекціонером, і я є одним із плодів його селекції, я цим надзвичайно пишаюся. Сьогодні в нас найкращий в Україні театр, найкращі актори. Коли Матвієнко вибирав людей в команду, то він їх «вів», допомагав, підказував, вчив.
Для мене Анатолій Матвієнко був ще інстанцією, як то кажуть, останньої надії. Коли я чогось не міг вирішити, і ніхто не міг вирішити, то я звертався до Анатолія Сергійовича, і він все вирішував. Крутий був чоловік».
Генеральна директорка Національного музею народного мистецтва Гуцульщини і Покуття імені Йосафата Кобринського Ярослава Ткачук розповіла про відкриття Музею-садиби родини Шухевичів в селі Тишківці на Городенківщині:
«Анатолій Матвієнко став ініціатором створення музею. В середині 19-го століття тут поселилася родина Шухевичів. Інспектор шкіл, перекладач з античної літератури — прадід Романа Шухевича, Осип Шухевич.
Тут народилися військові, літератори, політичні діячі, науковці… Серед них Володимир Шухевич, автор п’ятитомного видання «Гуцульщини», який є дідусем генерала УПА Тараса Чупринки — Романа Шухевича».
Володимир Федорак, директор Інституту Мистецтв КНУ імені Василя Стефаника, розповів про мистецькі проєкти, ініційовані Матвієнком:
«Анатолій Матвієнко — неординарна особистість. Людина з високими ідеями, генератор ідей. Я мав можливість бути в багатьох його проєктах.
Завдяки ним ініційованим мистецьким проєктам Івано-Франківщину відвідували дипломати, митці й туристи з 55-х країн з п’яти континентів світу. Він започаткував єдиний в Україні фестиваль карильйонної музики.
Карильйон — це мистецтво дзвонарства. Почалося все з того, що в фестивалі «Карпатський простір» були запрошені карильйоністки. І так в Анатолія Сергійовича виникла ідея створення карильйонних шкіл, яких в нас зараз є чотири — в Івано-Франківську, Коломиї, Долині та Калуші. А в Гошівському монастирі завдяки цьому проєкту зараз більше дзвонів, аніж в Київському Золотоверхому Соборі.
Мистецько-духовний проєкт «Вірую» — це проєкт в Крилосі, — починаючи від церковної музики і до оперного мистецтва.
Йому вдалося з локального простору зробити простір національного і навіть міжнародного масштабу».
Ольга Матвієнко, дружина Анатолія Матвієнка, поділилася планами видати ще кілька книг:
«Одна з них — це спомини друзів та колег про Анатолія Сергійовича, друга книга — це текст порад і повчань, який він написав своїй онучці. Також Анатолій Матвієнко писав вірші — інколи, коли йому було важко.
Він називав це графоманією. І ще є багато наукових текстів, здебільшого про державотворення, які, на мою думку, і сьогодні є актуальними».
Також вона звернулася до студентів, присутніх на презентації:
«Ми також були молодими. Я зустріла Анатолія в такій самій великій аудиторії й відразу побачила в ньому найрозумнішого хлопця. Далі були цікаві роки спільного життя, пізнання світу.
У нас було велике кохання, ми побралися, народили двох дітей. Але ми ніколи не були спокійними, ми весь час дбали про саморозвиток, весь час навчалися і прагнули чогось більшого. Ми не народилися в аристократичних сім’ях, наші батьки були трударями. Тому — творите свій світ лише ви самі.
Хочу також поділитися нашими з Анатолієм спостереженнями, завдяки яким ми напрацювали чотири стовпи, які можуть дати людині звершення, становлення людини як особистості:
Перше, — бути здоровими. Це для Анатолія Матвієнка було важливим. Коли здоровий, то ти зможеш все. Тому я звертаюся до вас, студентів – не розтратьте те, що вам дав Господь і батьки.
Друге, — ваша моральна чистота. Дбайте про неї.
Третій стовп — ваша освіченість. Все вам під силу коли ви освічені. Ви тоді вільні, самодостатні, незалежні.
І четверте, без чого жодна людина не може відбутися — це любов до своєї Батьківщини. Будьте патріотами, будьте лідерами.
І любіть завжди, будьте щирими. Саме за такими принципами жив Анатолій Матвієнко».
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
