Яким має бути ідеальне місто: роздуми архітекторів

 

/data/blog/128292/071aa6ac73328b80c6b94e3f33c2742f.jpg

 

Станиславів був спроектований як ідеальне місто-фортеця часів Ренесансу. Засновник міста Андрій Потоцький запросив французького архітектора Франсуа Корассіні, який і створив «ідеальне місто» згідно     із тогочасними архітектурними, а, можливо, й містичними приписами.

 

В центрі розташовувалася ратуша, від якої радіально розходилися вулички. В результаті нападів чужинців, пожеж ця структура частково була втрачена. В австрійські часи була знищена міська фортифікація – мури фортеці розібрали, вали засипали. Місто як фортеця перестало існувати.

 

З часом старі будинки руйнувалися, на їхньому місці виникали нові, далеко не такі «ідеальні». Як би здивувався Франсуа Корассіні, якби побачив сучасну забудову історичної частини міста – «рогатого», «крематорій» та інші  будинки-монстри!

 

Та чи справді ми безповоротно втратили архітектурне обличчя старого міста? Про те, яким має бути сучасне «ідеальне місто», запитуємо у франківських архітекторів.

 

Михайло Ходан, завідувач кафедри містобудування Івано-Франківського університету ім. Короля Данила, академік Української академії архітектури, народний архітектор України:

 

Планування й зонування

Ідеальне місто буде тоді ідеальним, коли, по-перше, буде розроблений генеральний план, який чітко поділить на зони міську територію – житлову, відпочинкову, промислову. Після цього в обов’язковому порядку потрібно розробити проект детального планування для кожного мікрорайону, створити організм житлового середовища, тобто визначити, де будуть знаходитися  житлові будинки, садочки, заклади торгівлі, розрахувати шумозахист, тепловитрати, навіть – як орієнтуватимуться квартири на північ-південь. Також важливо враховувати якість будівництва.

 

Пішохід важливіший за транспорт

Потрібно вирішити питання руху транспорту, розміщення стоянок, організації руху пішоходів. Ідеальним місто є тоді, коли забезпечена ізоляція транспорту від пішоходів, тобто пішохід рухається в площині, ніколи не пересікаючись з транспортом. І такі міста є. Наприклад, Бостон (США) – столиця студентства з населенням 8 млн. Там пішоходи ніколи не переходять дорогу, переходи організовані або в тунелях, або підняті над транспортними магістралями.

Перший етап до ідеального міста – створення відпочинкових пішохідних зон. Ідею першої пішохідної зони Івано-Франківська, що на вул. Незалежності, ми «позичили» у Каунасі, де така зона була організована першою у Союзі. Другими стали ми. Проте у задумі наша пішохідна зона мала би мати кільцевий зв’язок з Набережною Бистриці Солотвинської, потім через залізничний вокзал, автовокзал з’єднуватися з Бистрицею Надвірнянською. Мова йде про те, що людина могла би, не зустрічаючись із транспортом, обійти трохи не півміста, потрапити у рекреаційну, культурну, спортивну, паркову чи торгівельну зони. Світовий досвід містобудування показує, що історична забудова має служити пішоходу. А транспорт у великих містах, таких як Бостон, Нью–Йорк, Чикаго, часто піднятий над землею на 4–5 метрів.

У нас велика щільність транспортного руху, проте не враховуються транспортні потоки. Але ж можна розвантажити місто від транспорту, скерувавши частину машин на об’їзні дороги, заборонивши заїзд вантажного транспорту у вихідні дні. Товари та продукти у магазини можна завозити вночі. Для проїзду швидкої допомоги чи іншого спецтранспорту розробляються нормативи, які регламентують рух таких машин.

 

Насичення зеленими масивами

Основами містобудування передбачено 14 кв. м зелених насаджень в розрахунку на людину. У Бостоні, наприклад, є 160 га парку, газони чистесенькі, студенти відпочивають на траві… А у нас що? Парк та нечисленні сквери починають забудовувати. Забудовують прибудинкову територію, двори. Будинки повинні мати дистанцію у 15–17 метрів, але з урахуванням інсоляції – пряме сонячне проміння повинно освітлювати квартиру не менше 2-х годин на день. А в нашому місті є такі квартири, куди сонце взагалі не потрапляє. Ми ущільнюємо забудову, забуваючи про озеленення. Дем’янів Лаз чи Вовчинецькі гори могли би стати зеленими зонами…

 

Проблема міста – багатоповерховість будинків

Міське середовище тоді для людини ідеальне, коли створюється хороше зорове уявлення, тобто будинки не вищі 3 чи 4 поверхів. Високі ж будинки можна будувати для акценту, і не для житла, а для офісів.
Архітектор в першу чергу має думати про людину, а не як заробити гроші, догоджаючи чиновникам чи замовнику.

 

Зеновій Соколовський, архітектор, краєзнавець, доцент кафедри архітектури і дизайну університету ім. Короля Данила: Новими забудовами не потрібно псувати стару архітектуру. Ми маємо щастя жити в місті, яке створювалося як «ідеальне». Архітектурними аналогами нашого міста можуть бути Львів,  Краків, Таллінн, Дрогобич. Навіть тепер наше місто зберегло старовинну структуру. Мандрівникам, щоби побачити Європу, не обов’язково їхати на Захід, можна завітати до Львова, Івано-Франківська і Європу побачити «на шару».

Не можна повторювати минуле століття. Прикладом вдалої нової «вставки» в історичній частині міста є будівля колишнього «Молочного»  кафе, де сучасні форми перегукуються із старовинними. Але буває, що сучасні будівлі псують архітектуру середмістя. Свого часу центр Львова був занесений у список ЮНЕСКО як пам’ятка містобудування. Івано-Франківськ теж міг би потрапити у число світових містобудівних пам’яток, якби не Арс-дім…

 

Спробуймо відновити «Місто веж»

Колись кожний наріжний будинок у місті логічно завершувався вежею, тому наше місто й носило назву «Місто веж».  Але внаслідок вітрів, пожеж, війн, людського недбальства вони зникли. Такі вежі були на кам’яниці  Гаусвальда (Незалежності,11), на будівлі сучасного готелю «Дністер» (Січових стрільців, 12), Будинку офіцерів (Грушевського, 19), інших.
Але ці вежі можна би було відновити! Ми ж знаємо, як ті вежі виглядали, є вже готові проекти на відновлення 5 веж. Міська влада традиційно не має грошей. Де наші ханенки, де лизогуби? Інколи наші новітні багатії за вечір у ресторані можуть витратити більше грошей, ніж потрібно для відновлення однієї вежі. Відновивши силует старого Станиславова, ми би «прогриміли» на всю Україну!

 

Пам’ятаймо минуле

Я ще пропонував на початку кожної вулиці встановити вказівник,  на якому зазначити час заснування та всі назви, які вулиця колись носила. Наприклад, сучасний Вічевий майдан мав 12 назв. Цікаво буде не тільки туристам, але й мешканцям міста.
Пам’ятні таблички з поясненням варто встановити у центрі міста, біля ратуші. Саме там колись знаходився єврейсько-караїмський квартал, знищений у роки Другої світової війни. Про нього зараз тільки нагадує трасування фундаменту. Зараз там є лавочки, можна відпочити. Але люди навіть не знають, що це за підмурівки. Треба пояснити.

 

Ігор Панчишин, архітектор, краєзнавець:Чому Станіслав кращий  за Івано-Франківськ

Мрія моя нездійсненна. Я б хотів, аби місто повернуло собі первинну (родинну) назву – Станіслав. І справа тут не в тому, що мені не подобається сучасна назва чи я маю щось проти Івана Яковича. Просто це той каталізатор, що примусить на все подивитись радикально по-іншому. Насправді, навіть не йдеться про якогось там засновника чи його мотивацію. Справа в тому, що такий хід зумовить реанімувати те, чого позбулось місто і до чого призвели всі історичні катаклізми.

Очевидно, більшість не бажає цього. Не бажає з простої причини – лінь задуматись над сенсом свого міського існування. Небажанням брати відповідальність за майбутнє міста і,  як наслідок, продовжувати котитись по тій площині, яка насправді не окреслюється в майбутніх мріях сучасників.

 

Старе і нове  паралельне місто

Є два способи удосконалити, розвинути місто – сміливо перебудувати геть усе з абсолютно революційним підходом. Проголосити те, що завше в історії називалось «Ідеальне місто». Або прецизійно і ґрунтовно окреслити заповідні ареали і нові можливості, зі створенням атмосфери поступової і обачної конвергенції і можливістю адаптації в нових часах. Часи, безперечно, змінюються, і ми повинні йти на зміни свідомо.

В першому випадку – це сміливе привнесення новітнього прогресу на старі терени. Зрештою, так зробили засновники міста більш як 350 років тому. Вони скористались новітніми на той час знаннями і технологіями і на новому місці створили новий організм з усіма ознаками «ідельності», яку собі уявляли у ті часи. Тому їм хвала і за сміливість та послідовність, і за мудрість. Це було зроблено відчайдушно.

Так пропонують великі архітектори у всі часи. І Гіпподам, і Платон, і Скамоцці, і Леонардо , і Катанео, і Ле Дюк, і вже тепер, у ХХ столітті СантЕліа, і Корбюзьє, і Німейєр.  А до них прислухались всі королі, папи, сюзерени і диктатори. І в більшості їм вдавалось це зробити. Але це завше було плодом надзвичайних знань про світ, прогрес і людей. Себто, якщо хтось вважатиме, що оте хаотичне породження нових і нових будівель і є поступом нового, то  наше майбутнє незавидне.

Можна спробувати побудувати місто поряд . Мрію про серйозну фахову дискусію щодо створення «паралельного» міста. Звісно, в реаліях ключовою є можливість і воля  Тисмениці «збільшити» наші терени, чи побудувати в Побережжі, чи починаючи з Угорників, чи Ямниці, чи Вовчинців, чи навіть на Вовчинецьких горах.

Паралельне місто – це таке, яке б створило абсолютно нову інфраструктуру, функційно визначило зони і наповнення промисловістю, житлом, офісними і іншими сенсами, що дозволили б із залишків старого Станіслава зробити оазу презентаційну, мистецьку, конференційну, рекреаційну, музейну, освітню, наукову, туристичну та ін… Звісно, з доцільним наповненням соціально-побутовим, транспортним, медичним обслуговуванням.

Врешті, люди колись-таки добряче місце знайшли тут для заселення. І позбуватись його немає сенсу. З розвитком техніки ми маємо можливість не розраховувати виключно на природні ресурси. Але для цього потрібна воля харизматичних і надзвичайно розумних і освічених провідників, в першу чергу архітекторів. Ось така моя мрія!

 

«Місто не резинове»

Інша мрія – адміністративним способом обмежити кількість мешканців міста. Визначити його місію (чи туристичне, чи промислове, чи наукове…) і, відповідно до цього, демонтувати зайвий будівельний фонд. Налагодити транспортну (мінімалізувати) мережу. Обмежити транзит містом, створивши об’їзні магістралі з відповідною інфраструктурою… Словом,  створити такий генеральний план, який би відповідав фізичним, територіальним можливостям. Твердо визначити демографічний ресурс і дотримуватись його в жорсткий спосіб… Колись так сформулювали ресурс Праги, і вже більше півтори сотні років його вдається витримувати.
Центральну частину міста зробити виключно пішохідною. Без винятків для приватного транспорту...

 

Без жертв не обійдеться

Будь-яка мрія про «Прекрасне місто» пов’язана з жорсткою «хірургією» і усвідомленим обмеженням для громадян і мешканців протягом певного часу. Тому найбільша мрія – це мати містян схильних до обмеження, терпіння і жертовності задля створення гармонійного середовища. Любов до міста повинна виховуватись поважними містянами, а не людьми, що не готові за це відповідати. Архітектор у всіх випадках має бути першою чи другою особою у керівництві містом і ніколи не повязувати свою любов до міста з партійною діяльністю…

 

Наталя ХРАБАТИН, ЗК


26.03.2017 Наталя ХРАБАТИН 3952 0
Коментарі (0)

26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

422
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилувати водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

1115
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

2657
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

2620
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

2575
16.11.2021
Тіна Любчик

Останні роки цікавість іноземних туристів до України зумовлена, насамперед, введенням безвізового режиму та відкриттям нових прямих авіарейсів. Фіртка пропонує розглянути, де саме на Прикарпатті зафіксували найбільші надходження.

1889

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у даний момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Яс

433

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

14420 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

1489

Добрий шматок нашого життя минув у системі переконань, що посуду має бути два види. Перший, то звичайні горнята і банячки, якими ми послуговувалися у щоденному побуті. А в паралельній радянській реальності ще існував посуд з серванта у вітальні.

2532
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

712
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

6393
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

15359
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5035
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

6496 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

6834
19.07.2021

Предстоятель Православної церкви України Блаженніший Епіфаній освятив розписи кафедрального собору Преображення Господнього Коломийської єпархії.

16014
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

2348
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

1586
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2225
08.11.2021

Зі слів речниці, чинний голова партії Олександр Корнієнко прагне цілковито зосередитись на роботі першого заступника голови Верховної Ради України, а відтак вирішив скласти повноваження голови партії.

2550
03.11.2021

Відповідні постанови народні депутати України ухвалили сьогодні на пленарному засіданні парламенту.

3203