Як Майкл Щур з Канади українських депутатів «взув»

 

 

Кожна виборча кампанія в Україні народжує сплески народного гумору. Комічним обличчям парламентських виборів-2012, безумовно, став канадський журналіст із діаспори Майкл Щур, який своїми наївними запитаннями виводив депутатів на чисту воду і розбивав увесь їхній пафос вдрузки. Ніхто з політиків так і не розкусив, що за образом нетямущого канадійця ховається професійний журналіст родом із Прикарпаття Роман Вінтонів, а його інтерв'ю – суцільний стьоб.

 

 

 

В ефірі телепередачі «Чим живеш Україно?» на УТ «Торонто» вже побували Олег Ляшко, Віктор Пинзеник, Леся Оробець, Григорій Смітюх і Володимир Рибак. А нещодавно Майкл у прямому ефірі "5 каналу" на передачі «Час. Підсумки» навіть змусив представника партії «Руський блок» на цілу країну заговорити українською. Як з'явився цей сміливий персонаж?

 

Я працював у «Сніданку з 1+1» і періодично ходив у Верховну Раду, діставав депутатів своїми запитаннями. Це був звичайний формат, коли журналіст ставить питання. І коли я звільнився з «плюсів», з'явилася ідея інтерв'ю з депутатами, де би їм ставила питання людина, яка не розуміє реалій українського життя. Це дозволило би депутатам, політикам, бізнесменам ставити дурні, наївні питання, які вже ніхто їм не ставить. До прикладу, чому він приймає те чи інше рішення чи чому у нас сніг не прибирається. У будь-якій сфері життя нас цікавлять ці питання, але їх уже ніхто не ставить, бо ми вже знаємо думку депутата з того чи іншого приводу і знаємо, чому сніг не прибирається. Але наївні питання треба ставити. З іншого боку, коли журналіст Роман Вінтонів ставить своє наївне запитання депутату, то у того автоматично включається відповідь, записана на підкірці мозку. Якийсь його черговий шаблон. Тому ми подумали, що якщо питання буде давати людина, яка теоретично не знає думку депутата і не знає реалій, то він буде намагатися їй усе пояснити. Так у нас виник журналіст-іноземець, потім він переформатувався у журналіста з діаспори, а завдяки моїй дружині (журналістка Анна Бабинець – ред.) він отримав прізвище Щур, бо у неї колись був журналістський псевдонім Аманда Щур. Ну а Майкл - бо він з-закордону.

 

Як Майклові Щуру вдалося зустрітися з відомими депутатами?

 

Рух «Чесно» дав мені гроші на камеру, на монтаж, на всю технічну частину. Я завів окрему сторінку на Фейсбуці, окрему електронну пошту для Майкла Щура. Далі я почав працювати з прес-секретарями вже як журналіст з діаспори. Ми слали запит з проханням зробити інтерв’ю прес-службам всіх партій, крім Нашої України, бо там Катерина Ющенко, а я боявся, що вона через свої діаспорянські канали проб'є, що такого журналіста не існує. Ми дали можливість всім партіям, але Королевська і комуністи не відповіли.

 

Ти не боявся, що тебе у будь-який момент можуть розкусити?

У мене постійно були побоювання, що хтось може зіставити журналіста Романа Вінтоніва і виявити, що такого журналіста, як Майкл Щур, немає. На моє щастя, цього ніхто не зробив. Прес-секретар Партії регіонів - єдина, хто вимагав різні лінки на підтвердження того, для кого буде цей репортаж. Я витратив кілька годин, щоб знайти в Інтернеті справжні канадські діаспорянські видання, і я ці лінки їй скинув. Я й досі переживаю за її долю, мені перед цією дівчинкою дуже незручно. Бо намахувати політиків – це одне, але коли ти намахуєш людину, яка працює прес-секретарем і добре виконує свою роботу, то це інше.

Але мене досі дивує те, що з усіма їхніми охоронцями, з цим обмеженим доступом до тіла,  людина, якої насправді не існує, не лише легко потрапляла в офіс, але й брала інтерв'ю.

 

 

Ти у сюжетах постійно ходиш з паличкою, це такий образ?

Перший сюжет – репортаж з Верховної Ради. Ми говорили з депутатами про розмір декларації, але це слово ми «запікували», і виходило, ніби це мат. Ми думали в такому форматі працювати далі, але напередодні другого сюжету я порвав зв'язку на нозі, мені наклали гіпс. Отже, репортаж відпав сам собою, довелося обрати форму інтерв'ю, коли не треба ходити вперед-назад, а можна сидіти. Тому в алярмовому порядку «канадський журналіст Майкл Щур» зв'язувався з прес-секретарями і казав щось таке: «Чі вибори є чікаві для україншької діаспори. Тому я нині тут, щоби робити серію репортажів, а потім ми їх будемо відправили на кабельну телєвізію «Торонто». Також ми маємо представництва у Отаві і Квебеку». І прес-секретарі всюди повелись. Я ходив з паличкою, бо інакше ходити тоді не міг.

 

Хто був першою жертвою Майкла Щура?

Першою жертвою була «Свобода», але це був перший не дуже вдалий млинець, і ми його нікому не показували. Потім було інтерв'ю з Олегом Ляшком. За задумом, я його на камеру представив як людину, «яка наважилася офіційно представляти інтереси сексменшин у Верховній Раді». Ми передбачали, що це викличе бурхливу реакцію Ляшка, тому у мене була легенда, що так мені сказав український друг. Оператор мені дуже поміг, підказавши, що Ляшко може захотіти поговорити з цим моїм знайомим. Тому ми підготувались і попросили друга, щоб він сказав у слухавку, що це він просто так мене підколов, а я повірив. Це була складна багатоходова комбінація, але Ляшко повівся.   (Ляшко кричав у слухавку, що це брудна провокація його опонентів: «Я чиновник, і мене ненавидять, бо я їх смерть Кащеєва, я їхнє яйце, де вона сидить» – ред.).

 

 – Хтось із політиків був ображений після виходу цих стьобних сюжетів?

Ляшко, наприклад, після інтерв'ю був дуже задоволений, подякував мені. Незадовго після інтерв'ю він навіть зафрендив мене у Фейсбуці як Романа Вінтоніва, тобто він усе зрозумів. Як Майкл Щур я ще раніше зафрендив усіх, з ким спілкувався, лайкнув також Партію регіонів. Після сюжетів, на щастя, ніхто не намагався зв'язатися зі мною чи висловити своє фе.

 

 – Чи не всі інтернет-стрічки облетіла новина про те, що регіонал Рибак дав найкоротше у своєму житті інтерв’ю канадському журналісту. Як це сталося?

Я домовився про інтерв'ю з молодим регіоналом Андрієм Пінчуком. Коли ми приїхали, нам сказали що він отруївся. Насправді, я думаю, що він щось запідозрив, бо напередодні у ВР я вже з ним спілкувався як Майкл Щур. Тоді мені замість нього підсувають Григорія Смітюха. А потім, коли я приходжу брати інтерв'ю у Володимира Рибака, кажуть, що у нього мало часу, ви, будь ласка, його довго не затримуйте. Я розізлився. Ах так, мало часу у Рибака? Чим він цілий день займається? Має бути ставлення, як до людей, а не так, що ми – Партія регіонів, а ти - журналіст і знай своє місце. Я скористався своїм службовим становищем. Спитав у Рибака, як у нього справи, він сказав два речення, і я попрощався, бо ж просили довго не затримувати. Він був в шоці. Потім ми насправді записали з ним велике інтерв'ю, але це не ввійшло в сюжет. Я переживав, що після цього могли бути проблеми у прес-секретаря, тим більше, що Рибак очолив Верховну Раду України.

 

– Яка була місія у Майкла Щура? Для чого ти робив усі ці сюжети?

Цих всіх депутатів і політиків об'єднує одне – коли вони бачать перед собою журналіста, камеру, диктофон чи мікрофон, вони перестають бути справжніми, бояться бути простими, у їхній голові спрацьовує щось штучне і вони намагаються бути ідеальними. Починають говорити завченими фразами, сказати щось своє вони не можуть, бо це буде начебто неправильно. Таке враження, що у них там включається диск із записом, який вони вже говорили сто разів. Вони починають нести якусь маячню.

Коли я працював політичним журналістом на «Інтері», я постійно ходив у Верховну Раду. Кілька років ти напружено працюєш, робиш сюжети з Верховної Ради, а потім потроху розумієш, що це все надумано і штучно. Ідеш до політика, записуєш інтерв'ю, потім приїжджаєш і розумієш, що просто нема що дати в ефір, бо воно все отаке несправжнє, суцільні нісенітниці, які всі вже сто разів чули. Фактично, далі робота виглядала так, що ми вирізали найбільшу маячню і лишали найменшу, бо ж для глядачів треба зробити вигляд, що все нормально. Отак Майкл Щур і народився - з життя.

 

 – Діаспора не ображалась?

Писали з одного діаспорянського сайту, що хочуть зі мною поговорити. Я погодився, але розмови так і не було. А потім друзі з Фейсбуку прислали мені коментарі – обговорення під відео, де одна старша жіночка з діаспори обурювалася, що це підло, це проти діаспори, проти усього українського. Ну так, але я не намагався нашкодити діаспорі, це ж усе не зі зла.

 

 

 – Невже ніхто з політиків так і не зрозумів, що це розіграш?

Ні. Це їхнє стандартне поводження з журналістами. Вони перестають бути собою. В них включається страх сказати щось не те, і вони починають говорити те, що, на їхню думку, треба, тому вони не можуть оцінити, що щось не так із запитанням чи самим журналістом. В цьому плані мені було дуже важко говорити з Пинзеником і Оробець. Вони говорили насправді дуже розумні і правильні речі. Оробець бачила, що щось не те з питаннями, але вона похнюпила голову і чемно й дуже правильно на все відповідала.

 

 – Хто з депутатів видався тобі найбільш симпатичним?

Пинзеник. Ми говорили більше години. Хвилин сорок він розповідав про зовнішній борг України, про те, як він виріс за останні два роки, що неправильно робить Арбузов і Азаров, що треба робити. І я розумію, що тут просто немає до чого причепитися. Я вже почав його навмисне кусати з усіх боків. Ми говорили про його декларацію і про те, що він офіційний мільйонер. Я спитав, чи йому не соромно бути мільйонером. Врешті, він образився на фразу: «Тобто Ви ідете у Верховну Раду і не будете красти?» Після цього у нього впала планка, він сказав, що йому ще ніколи в житті не ставили такі дурні питання. Я хотів подивитися, який Пинзеник, коли він злий. Бо метою цих сюжетів є не лише посміятися з депутатів, але й показати, які вони, коли вони не в своїй тарілці. Бо коли політик потрапляє в умови, які є для нього незручні, він поводиться природно і стає тим, ким є насправді, – він знімає маску.

 

P.S. Усі випуски «Чим живеш, Україно?» дивіться на Youtube

 

Розмовляла Наталка ГОЛОМІДОВА,

Галицький кореспондент

 


25.12.2012 2259 0
Коментарі (0)

03.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

1691
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

4836
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

20555
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2527
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

3062
13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

11311

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

547

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1310

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1326

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

1866
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3661
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5300
25.05.2026

В Івано-Франківську стартувала роздача продуктових наборів для мешканців пільгових категорій. Видачу організували у тій частині центрального продуктового ринку, який раніше повернули у власність громади.  

7534
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4630
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

3829
31.05.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

10459 1
25.05.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

8388
04.06.2026

В Івано-Франківську презентували міжнародний мистецький фестиваль VIADUK Frankivsk International Art Festival, який триватиме з 15 по 21 червня. Подію організовує команда Франківського драмтеатру.  

1077
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1041
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1062
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

1814
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

2205