1. Народився Роман Шухевич 1907 року у Львові. Був русявим, середнього зросту та спортивної статури. Подобався жінкам. Завдяки зовнішності дуже часто сходив за німця, що не раз його виручало в окупованій Галичині. У формі німецького офіцера відвідував у Львові навіть театри, коли гестапо полювало на нього.
2. Рід Шухевичів славний багатьма іменами. Прадід командира УПА — священик Йосип Шухевич першим в українській літературі перекладав Вергілія , Шіллера, Вальтера Скотта. Передмову до посмертного видання його творів написав Іван Франко. Дід Володимир Шухевич, професор, активний «просвітянин» і дійсний член НТШ (тогочасна Українська академія наук), автор найгрунтовнішої праці про гуцулів — 5–томної «Гуцульщини».
Батько — Йосип Шухевич — був цісарсько–королівським суддею в містечку Кроковець. Тут він проголосив маніфест Західноукраїнської Народної Республіки і був іменований повітовим політичним комісаром. Дядько Степан Шухевич — адвокат і оборонець прав українців на гучних політичних процесах у Польщі.
3. У 15–річному віці на різдвяних канікулах Роман врятував дитину, що проломилася під лід. Додому повернувся весь у кризі й довго хворів на запалення легенів.
4. Був серед чотирьох українських гімназистів , яких шкільна курія виключила з гімназії за протест проти брутальностей учителя польської мови.
5. Довгий час у домі професора Володимира Шухевича квартирантом був Євген Коновалець, провідник Української військової організації. Часто до чоловічих розмов за чаєм прилучався і маленький Роман. Тож нічого дивуватися, що членом УВО він став ще гімназистом.
6. Важко назвати вид спорту, в якому би не проявив себе Роман Шухевич. Займався кінним і лижним спортом, боксом, грав у футбол, волейбол, баскетбол, водне поло. На Запорозьких іграх у Львові встановив рекорд бігу з перешкодами на 400 метрів та рекорд у плаванні на 100 метрів. Займав призові місця у метанні диску та штовханні ядра. Особливо добре володів шпагою, якою тричі боронив честь українського студентства. Займався планеризмом і отримав диплом пілота безмоторного літака.
7. Навчався в Музичному інституті імені Лисенка. Закінчив курси гри на фортепіано. Виступав з концертами на різних сценах Львова. Любив музикувати для товариства або на самоті. Коли виникала сварка чи занадто запальна суперечка, а поруч було піаніно, Шухевич розряджав ситуацію незвично: сідав за інструмент. Навіть перед загибеллю на таємній квартирі грав мелодії Гріга.
8. Мав славу доброго танцюриста. Закінчив курс народних танців відомого танцюриста та художнього керівника Василя Авраменка.
9. Великий мандрівник. На човні проплив з Галичини по Бугу та Віслі до Балтики і назад — на веслах проти течії. Заснував у «Пласті» курінь «Чорноморці», з яким проплив усі найважливіші річки Західної України.
10. У 22 роки вступив до Організації українських націоналістів. З 1930 по 1934 роки — бойовий референт Краєвої екзекутиви на західноукраїнських землях. Серед гучних справ, організованих Романом Шухевичем, убивство у 1933 році радянського консула у Львові на відплату за організований в Україні Голодомор.
11. Майстерно володів стрілецькою зброєю: на значній відстані з будь–якого положення потрапляв у листок з учнівського зошита, всаджуючи кулі симетрично по кутах.
12. Інженер дорожнього будівництва. Закінчив Львівський політехнічний інститут. Окрім того, вивчав інженерію в Данцінгу. Водночас закінчив старшинську школу польської армії. Згодом інкогніто закінчив спеціальні курси для військових старшин (офіцерів).
13. Політичний в’язень. У судовому процесі Степана Бандери за вбивство міністра внутрішніх справ Польщі засуджений на 4 роки ув’язнення. Відбував строк у концтаборі Береза Картузька та у в’язниці.
14. Успішний бізнесмен. Після звільнення з ув’язнення заснував першу в Галичині українську рекламну фірму «Фама» разом із приятелем Богданом Чайківським. Компаньйони приятелювали з львівськими телефоністками й підслуховували телефонні розмови замовників та конкурентів. Фірма успішно розвивалася. «Фама» паралельно вела таємну касу, звідки гроші йшли до скарбниці ОУН.
15. Після виникнення Карпатської України у 1938 році нелегально перейшов кордон Чехословаччини. Поручник «Щука» (псевдо Шухевича) — один з організаторів «Карпатської січі», в якій займав посаду заступника начальника штабу. Після окупації Карпатської України угорцями йому вдалося уникнути арешту і розстрілу і через Румунію повернутися додому.
16. Після окупації Польщі переїхав до Кракова, де брав участь у створенні бандерівського крила ОУН. У квітні 1941 року очолив військовий відділ дружини українських націоналістів (ДУН), один з куренів якого за співучість німці назвали «Нахтігаль» («Соловей»).
17. У вибитому від радянської влади Львові знаходить у в’язниці закатоване тіло брата Юрія, головна провина якого полягала в тому, що був українським інтелігентом. Тіло було страшно понівечене: виколоті очі, відрізані вуха, поламані пальці, руки і ноги, на спині і грудях вирізаний тризуб.
18. Батальйон «Нахтігаль», яким керував Роман Шухевич, забезпечив проголошення у червні 1941 року у Львові самостійної Української держави, всі організатори якої відразу були репресовані німецьким режимом. Сам батальйон перекидають до Білорусії, де згодом роззброюють.
19. Дивом уникнувши арешту гестапо, Роман Шухевич перейшов у підпілля, де займався створенням Української Повстанської армії. Із серпня 1943 року —головнокомандувач УПА, чисельність якої сягала до ста тисяч вояків.
20. 21—23 листопада 1943 року організував на Львівщині Конференцію поневолених народів Сходу Європи і Азії, в якій взяли участь представники 13 націй. Одне з гасел конференції — «Смерть Гітлеру і Сталіну!».
21. У березні 1944 року німецькі спецслужби провели у Львові масштабну операцію з арешту головнокомандувача УПА, якою особисто керував шеф гестапо Генріх Мюллер. Врятувало Романа Шухевича вчасне попередження повстанської розвідки.
22. Розробив план партизанської війни малими відділами — «Дажбог». Українські повстанці створили унікальну мережу бункерів, подібної якій не було у світі. Жоден із них не був схожий на інший, аби їх не можна було викрити. У бункерах було продумано все — аж до вентиляції. Досвід підземного будівництва УПА дотепер вивчають у військових академіях провідних країн світу.
23. Демонстрував чудеса хоробрості. Серед білого дня проходжувався Львовом і під німцями, і під совєтами. У формі радянського офіцера відвідав у лікарні прооперованого батька, за яким було встановленого нагляд НКВС. Попри те, що держбезпека СРСР збилася з ніг, роками полюючи на Шухевича, він кілька разів їздив на Схід та Південь України. Двічі лікувався в Одесі, у 1948–му і 1949–му роках. На процедури у санаторії завжди брав ампулу з отрутою.
24. Стійко переносив усі труднощі бойового життя — виснажливі марші, ночівлю в снігу, тривале перебування у бункерах. Відзначався людяністю, контактністю, веселою вдачею, за що користувався величезним авторитетом і любов’ю серед повстанців.
25. Уся родина Романа Шухевича була репресована. У 1945 році НКВС заарештував дружину, матір, батька, сестру, сина Юрка і доньку Марію. Всіх згодом заслали за Урал, а сина і доньку передали до спеціального будинку на Донбасі. Юрко звідти втік. Батько віддав його під чужим іменем до школи. Навесні 1948 року Юрко зі зв’язковою Шухевича Галиною Дідик виїхав на Донбас, аби викрасти з дитбудинку семирічну Марію, але його зловили.
26. Операцію із захоплення головнокомандувача УПА здійснювали на світанку 5 березня 1950 року. Близько тисячі солдатів МДБ блокували село Білогорща, де він переховувався. Наказ був один: взяти Шухевича живим. Та генерал–хорунжий не збирався здаватися. У перестрілці він застрелив майора МДБ Ревенка. Важко поранений автоматною чергою, Роман Шухевич вистрелив собі у скроню.
У звітах про це не написали, боячись відповідальності. Тим часом на посмертному фото чітко видно кульовий отвір у скроні.
27. За провал операції з захоплення Шухевича чимало офіцерів і вищих чинів МДБ отримали стягнення і навіть позбулися посад. Нагороду отримав лише автоматник, якому приписали смерть командувача УПА. Сержант отримав тисячу карбованців.
28. За однією з версій, тіло Шухевича забальзамували кращі медики і відправили у Москву. Таким його показали Сталіну. Той наказав тіло спалити, а попіл розсіяти над Збручем. Навіть мертвий Шухевич був страшний для совєтської імперії, а тому не мав права на поховання.
29. Син Юрко Шухевич вийшов на волю лише у 1989 році, відсидівши у совєтських таборах 41(!) рік.
30. Указом Президента України Віктора Ющенка Романові Шухевичу посмертно присвоєно звання Героя України.
