Природа Карпат казково багата. Тут налічується близько 2 тисяч видів рослин, а з тварин — 74 види лише ссавців. Рідкісні і зникаючі види, унікальні природні явища та витвори природи, яких не побачиш ніде у світі …
Скільки ще цікавого і неймовірного ховають в собі ці гори. Мабуть, ніхто й ніколи не збагне усіх законів і таємниць надзвичайного гуцульського краю. Карпати знову й знову не переставатимуть дивувати нас.
1. Насправді Карпати – не що інше, як східне відгалуження Альп.
Проте геологія Карпат – значно складніша за геологію Альп. Їхня флора і фауна досить схожі.
2. Джерело природно газованої води
Унікальне джерело природно газованої мінеральної води, яка майже не зустрічається в природі, знаходиться в карпатському селі Келечин. Ця вода може застосовуватися для питного лікування і ванн при захворюваннях органів травлення, серцево-судинної системи, а також недокрів’ї та гінекологічних проблемах.
3. “Висяче” болото
Найбільш незвичайним серед боліт вважаються висячі, або схилові, які “туляться” на гірських схилах. Одне з відомих «висячих» боліт у Гринявських горах знаходиться в урочищі Кугутарка. Це невелике болото, розміром десять на десять метрів, має круглу форму та розташоване на південному схилі гори Хітанка. Воно знаходиться на висоті 1457 м. н.р.м. і живиться переважно дощовою водою.
4. Гуцульський кінь
Порода відома як Гуцулик або Гуцул – гірська порода домашніх коней, яка розводиться в Карпатах (і деяких країнах Східної Європи). У 1979 році гуцульські коні отримали статус реліктової породи і були взяті під охорону.
Коні дуже стійкі і володіють унікальними здібностями підніматися гірськими стежками, дуже обережно, високо піднімаючи передні ноги, переступаючи через різні перешкоди.
Сотні років гуцульських коней розводили в горах у дуже суворих природних умовах. Ізольована від інших коней, порода розвинулася у стійких та сильних коней. Ця маленька конячка дуже здорова, стійка до захворювань і здатна жити під відкритим небом на підніжному кормі цілий рік.
5. Надшвидкий гриб
Рекорд швидкості росту серед рослин належить навіть не бамбуку, а представнику грибів – веселці смердючій, яка зустрічається в карпатських лісах. За 1 хв шапка піднімається на 5 мм – вона росте просто на очах і вдвічі швидше за бамбук.
6. Цікавий отруйний гриб
В Національному Природному Парку «Синевир» на висоті 850 м.н.р.м на узліссі було виявлено дуже цікавий вид гриба. Його назва – строчок звичайний, та вигляд, як бачите, незвичайний. Особливо шапка, яка має кулясту форму зі складчастою поверхнею, каштаново-коричневого кольору з порожниною всередині. Ніжка коротка, білувата, теж порожниста.
Необхідно бути дуже обережними при збиранні цих грибів, тому що його часто помилково приймають за зморшок їстівний.
7. На карпатських узгір’ях, де часто подорожують туристи, насправді росте багато отруйних рослин. Найпоширеніші з них:
Аконіт
Смертельною для людини є доза 1,5-6 міліграм отрути рослини. Аконітин дуже швидко поглинається слизовими оболонками рота і кишківника, проте, що найцікавіше, так само швидко він проникає через шкіру в організм. Дія отрути проявляється уже через кілька хвилин (!)
Наперстянка великоквіткова
Вважається, що саме настоянкою наперстянки на вині було отруєно Олександра Македонського. У англійській мові Наперстянка отримала дві назви: Дзвоники мерця (Dead Man’s Bells) та Відьмин вогонь (Witches’ Gloves). Основним токсином квітки є глюкозид діґітоксин, який міститься в усіх частинах рослини.
Чемериця біла
Токсичність цієї рослини була відома ще у давніх Греції та Римі. Її завжди використовували для виготовлення сильнодіючих отрут і не лише з метою вбивства певної людинии, але й проти щурів та бліх… Найбільш токсичною частиною чемериці є її корінь.
Вовчі ягоди
Містять токсичну смолу. Ці ягоди не поїдаються жодними тваринами. Смертельною дозою для людини є 10-15 ягід, які мають дуже привабливий яскраво-червоний колір.
8. Саламандра плямиста
Отруйною твариною, яка водиться в Карпатах, є саламандра плямиста. До слова, це ще й дуже рідкісний вид. Отрута шкірних залоз плямистої саламандри діє на нервову систему і є доволі токсичною для ссавців, її середня смертельна доза складає 1.2 мг на 1 кг маси жертви. Не виключено, що захисна функція шкірних виділень також пов’язана з їхньою антигрибковою та антибактеріальною дією.
9. Викопна фауна
Найзначніша палеонтологічна знахідка на території Карпат – це, ймовірно, місцезнаходження викопної фауни в селищі Старуня (Івано-Франківська область), яке стало відоме на весь світ. В 1907 р. тут цілком випадково були знайдені рештки тварин кінця льодовикової доби.
В озокеритній шахті на глибині 12,5 м було викопано мамонта, а трохи глибше – волохатого носорога, гігантського оленя, різних викопних птахів та земноводних. Очевидно, сіль, озокерит, розчин нафти та безкисневі умови багна сприяли консервації доісторичних тварин.
Крім того, свого часу на території Карпат було знайдено рештки шаблезубих тигрів і гіганських акул, які давно вимерли, останки дельфінів. В долині ріки Прут було знайдено скам’яніле яйце орла бородача, якому близько 15 мільйонів років.
10. Печера з прозорими стінами
У Тячівському районі є карстова печера, стіни якої вкриті молочно-білим прозорим кальцитом. Відкладення на стінах нагадують за формою чудернацькі казкові кам’яні квіти. Печера має наукове та естетичне значення.
Надія Понятишин, paralleli.if.ua
