Минулого тижня в Івано-Франківську в меморіальній квартирі художника академіка Володимира Чернявського за спияння Культурологічної Фундації "Цинамоновий хрущ" відбувся «Традиційний філософський квартирник «Під абсент».
Темою бесіди була - "Час: лінійний чи циклічний? Точка Різдва в циклічному часі".
Учасники Традиційного філософського квартирника «Під абсент» заперечують ідею про те, що «в суперечці народжується Істина», натомість твердячи, що Істина (з великої букви) – річ не аналітична, а Синтетична, тому і бесіда традиційно велася в режимі «приєднання» до ідей, які висловив доповідач та попередні учасники обговорення.
Бесіді, як завжди, передувало "ритуальне" пиття абсенту...
Доповідач розповів про історичну долю двох способів сприйняття часу: лінійного і циклічного. За словами виступаючого, «циклічний час виник у прадавні епохи з пам’яті людей про грандіозні природні катастрофи, які знищували більшість людей, такі як падіння астероїдів, наступи великих льодовиків. Ці катастрофи сприймалися давніми людьми, як закінчення «історичних циклів».
«Циклічному мисленню також сприяла участь рільницьких народів у господарських річних циклах, які налаштовували землеробів давнини на циклічне сприйняття часу.
Лінійне мислення часу, притаманне сучасній глобалістичній цивілізації, виникло пізніше у кочових племен Близького Сходу та Аравії, які мислили час у прив’язці до просторового переміщення під час кочів’я. Аравійці, на переконання доповідача, принесли це відчуття часу до Єгипту, звідки воно було запозичене давніми іудеями і лягло у фундамент біблійного часовідчуття.
В українців, сказав доповідач, сучасне лінійне відчуття часу накладається на циклічне мислення часу предків, що породжує певне «метафізичне роздвоєння». Він закінчив свій виступ цитатою про те, що «час є тим, із чим людині ніколи не вийде домовитися».
Після виступу доповідача учасники Традиційного філософського квартирника звернули увагу також на «метафізику часу». Зокрема відмічалося те, що часосприйняття має ще й світоглядні та метафізичні складові.
"Цивілізаційне переконання щодо «лінійності» часу приводить до егоїстичного мотивування життєвих цінностей. Адже, якщо час – (ілюзорно) лінійний, то на тій "лінії часу", між народженням і смертю, людською мотивацією стає «прогрес», «споживання», «колекціонування» вражень та емоцій, «накопичення» матеріальних та нематеріальних активів, які можна передати «у спадщину»".
"Зовсім по іншому мотивовані цивілізації з уявленням про час, як про «циклічну» субстанцію. В таких суспільствах накопичення у всіх його формах практично втрачає сенс, а головною парадигмою стає Гармонійність, Справедливість, Баланс між отриманням та Віддаванням".
Також виступаючі висловили припущення, що "Творець закодував в символізмі добових, річних та прецесійних циклів Землі саме найвищу - метафізичну циклічність часу, що проявлена як в Творінні світу (від Вселенського вибуху і до Вселенського Кінця світу), так і в кармічному «кругообігові душ»".
Учасники розмови відмітили також те, що в багатьох традиціях існує аналог Християнського свята Різдва - свята "народження" Нового Циклу часу, відродження нового життя.
Наступний «Традиційний філософський квартирник «Під абсент» відбудеться в традиційний перший четвер місяця, 7 лютого 2013 року, о 17.30.
Темою спілкування буде: "Філософія індійського духовного вчителя та містика XIX століття Шрі Рамакрішни".
Місце квартирника традиційне - Меморіальна квартира художника академіка Володимира Чернявського.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Традиційцний філософський квартирник "Під абсент" повернеться до класики "жанру"
Екхарт Толле і його бачення Шляху