Христина Стуй: Естафета – це завжди лотерея


Франківська спринтерка Христина Стуй стала єдиною з-поміж прикарпатських спортсменів, якій вдалося вибороти нагороду на Олімпіаді в Лондоні. У фінальному забігу естафети 4 по 100 метрів 24-річна спортсменка разом із партнерками по команді здобула омріяну «бронзу». Повернувшись до Івано-Франківська новоспечена олімпійська призерка поділилася з «ГК» враженнями від головного старту чотириріччя.


- Для початку розкажи, чому ти бігла другою у естафеті? Зазвичай ти стартуєш на останньому відрізку дистанції…

Це було рішення головного тренера Олександра Апатчева. Як правило, я біжу четвертий, завершальний, етап. Разом із тим вважаю себе універсальною спринтеркою. Особливо я це зрозуміла після нинішньої Олімпіади, коли мені за 10 днів до старту сказали, що буду стартувати другою. Власне, склад нашої четвірки час від часу змінюється. Наші наставники постійно знаходяться у пошуку оптимальної четвірки – справді найшвидших і готових до високих результатів. Я страшенно переживала під час самого забігу, і тренери, можливо, навіть дещо ризикували, ставлячи мене на другий відрізок. Тому дуже щаслива, що виправдала довіру наставників і не підвела дівчат. 

 

- На твою думку, за рахунок чого у півфінальному забігу вдалося перемогти визнаних лідерів - збірну Ямайки?

Гадаю, визначальним стало наше велике бажання «забігти» у фінал з якомога вищим результатом. Ми чотири роки готувалися до олімпійських стартів, тож зуміли справді пробігти на своєму максимумі. Не можу не згадати про свій особистий результат на 200-метрівці - 22,66 секунд і сьоме місце. Щоправда, у півфіналі показала 22,76, чого, на жаль, не вистачило для виходу у вирішальну стадію.

 

- Повертаючись до естафетного фіналу, на яке місце розраховував тренерський штаб збірної?

Наші наставники не давали конкретних завдань посісти те чи інше місце. Від нас вимагали виконання змагальних функцій – чітко бігти по своїх мітках, в рамках правил, а також безпомилково передати естафетну паличку. Тож перед нами не було завдання завоювати нагороду, що в певній мірі знімало психологічний тиск за результат. Потрібно було просто максимально чітко виконати свою роботу. Як бачите, із цим завданням ми впоралися досить успішно. 

 

- Ваші головні конкуренти за «бронзу» - збірна Трінідаду і Тобаго - під час забігу загубили паличку і вибули із боротьби за медаль. Чи очікували на такий розвиток подій?

Справа у тому, що естафета – це завжди лотерея. Тому загадувати наперед перед вирішальним стартом було би нелогічно. Про те, що відбулося з суперницями, я дізналася вже після фінішу. Але, гадаю, якби вони паличку не загубили, ми все одно їх би перемогли.

 

- Гаразд, які враження залишив олімпійський Лондон? Чи були недоліки у організації Ігор?

Вражень дуже багато, мені дуже сподобалося. Єдиний і, мабуть, найбільший мінус для мене полягав у тому, що арену для змагань з баскетболу побудували поряд з олімпійським селищем. Виходило так, що під час нашого відпочинку і сну відбувалися матчі, які, відверто, заважали відпочинку. Все інше пройшло на дуже високому рівні, по-іншому і бути не могло.

 

- За кого з українських спортсменів ти вболівала найбільше на Олімпіаді?

Звичайно ж, за наших боксерів (посміхається). Усі вони особливо потребували підтримки, враховую, що змагалися не тільки з суперниками, а й суддями.

 

- Як виглядав день Христини Стуй у Лондоні?

Підйом о 8-ій ранку, сніданок, а вже о 10-ій годині – тренування. Бувало так, що тренувалися двічі на день, все залежало від днів і змагань. Особисто я багато часу готувалася психологічно, налаштовувалася на старти. Через це, мабуть, не вдавалося побувати на інших видах спорту. Словом, все робилося для того, щоб не витрачати зайвих сил, або, як каже наш тренер, «пруху». Але знаходили час і на відпочинок. 

 

- Чим найбільше тобі довелося пожертвувати заради нинішньої Олімпіади?

Найбільше – особистим часом. Під час тривалого підготовчого періоду я дуже небагато часу приділяла своїй родині, чоловікові, адже олімпійська підготовка забрала дуже багато сил, було безліч зборів і змагань.

 

- Наостанок, які маєш подальші плани?

Для мене змагальний рік не закінчується. Попереду, після невеликого відпочинку, на мене чекатимуть ще декілька стартів. Враховуючи, що найбільших офіційних змагань вже не буде, братиму участь у комерційних змаганнях.


Розмовляв Андрій МЕНІВ, ГК


20.08.2012 Андрій МЕНІВ 1938 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1974
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1072
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1228
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1677
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2859 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3954

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1161

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

665

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1190
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5803
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5352
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10756 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1535
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1472
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7646
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1175
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15984
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

556
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1558
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2010
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1902