Для чого Радянський Союз у вересні 1939 року напав на Польщу, а у листопаді 1939 року на Фінляндію, а в липні 1940 року на Румунію? Чому країни Прибалтики «добровільно» увійшли до складу Радянського Союзу?

Настав час, коли підземна надцивілізація таємничої і недосяжної країни, що розташовувалася вздовж північного полюсу, змушена була ансамблем вирушати південніше. Їм не кортіло це робити, та вони вже давно опинилися на тому рівні розвитку, щоб не зважати на крутіж емоцій і бажань супроти Закону

Мене завжди хвилювало питання: хто мешкав на прикарпатських землях в давні епохи? Хто залишив мегалітичні споруди біля Бубнища? Чию метафізику всотали наші грунти? Нащадками якої мудрості є карпатські мольфари? Ми не знаходимо в наших краях ані античних написів на кам’яних стелах, ані фракійських і гетських графіті в печерах. Свідчення давніх істориків щодо земель, східніших від римської Паннонії туманні, плутані й навдивовиж суперечливі.

Рішення про заборону продажу алкогольних напоїв після 22 вечора приймались у багатьох містах. З успіхом чи без успіху. Алкогольна війна триває дотепер...

Я інколи голодаю. Тільки вода. Нічого більше – ні чаїв, ані узварів, в тому числі. З ними – це вже не «голодування», а всього лише «жорстка дієта». Завжди хотів здійснити так зване "повне голодування", яке триває близько 40-45 діб... Я "не заздрю" Юрію Луценкові як арештованому, свобода якого обмежена. Але радію за нього, в тому, що йому вдалося «знайти можливість» проголодувати аж 32 дні(!!!), – безперечно за цей час він прекрасно оздоровився та багато «бачив» і «знає» того, чого ніколи не пізнаємо ми – «щоденні їдоки чужої плоті»:)

Глупа ніч. Поліетиленову гору, її праву і ліву сторони, проймає містична атмосфера бозна скількох тижнів і місяців…  і тільки дребним, як світ і цвіт, Жерцям ЖЕКу, перепитим не грибною, а грьобною  сомою досхочу, вона підвладна, а час то її наймогутніша стихія і найбільший порадник. І вона, стихія, вчувається всіма органами того чуття, нарівні профанові і гуру, а найповніше, найвиразніше Одним.

Більшість українських інтелектуалів (в лапках і без) зайнята споживанням, впровадженням і переробкою іноземного продукту. Все місцеве та самобутнє ставиться під сумнів, як щось пусте й роблене на кухні. Невблаганно зростає вага перекладачів, цитатознавців, стилістів та вроджених мавпувальників...

Василь Кожелянко приходить до читача новим романом «Ефіопська січ». «Новим» у тому сенсі, що досі у повному обсязі окремою книгою він не виходив. А нині це сталося у івано-франківському видавництві «Лілея-НВ». І приніс туди свій рукопис сам автор ще, як був живим...

Не хочеться починати з політики. Та все ж нехай приводом до першого запису буде історія з Радецькою. Недавно першого заступника Ігоря Насалика з питань охорони здоров’я Віталіну Радецьку одноголосно таки звільнили місцеві депутати. Радості калушанам з цього небагато...

Скільки багатостраждальна наша Батьківщина з її довготерпеливим людом зазнала розділень за всю свою історію. Скільки нагод ця земля  з її синами і дочками  мала для реалізації національних, ліберальних і націонал-ліберальних планів суверенного проекту Україна.  Скільки ще матиме ? Чи матиме ?..

На недавньому круглому столі щодо впливу інтернетних соцмереж на суспільство на запитання чи є я сам присутній в соцмережах, я відповів – «так, але зараз я б вже не реєструвався в них і думаю про те, щоб знищити свою присутність в соцмережах». Запитання з залу «чому?» тоді залишилося без відповіді…

Лесь Подерев’янський помітив, що найбільше людей цікавлять «питки і казні». В часи середньовіччя така цікавість задовольнялася дуже просто. Добрі парафіяни йшли на центральний майдан міста і кожного четверга (або понеділка, в залежності від уподобань бургомістра і магістрату) отримували свою дозу насолоди. Міській кат був героєм обговорень і пліток. Добродії збиралися за пивом і годинами сперечалися: правильно чи неправильно він відтяв голову ґвалтівникові К. або єретикові П.

У ведичній традиції існують два важливі ритуальні напитки: сома та сура.  Посутньо це напої антагоністи, навіть, вважають деякі дослідники індуїзму, древні жерці яро між собою суперничали, як виразники антитетичних нектарів. 

Є відоме правило курника: «Скинь ближнього, обіс…и нижнього». Суспільство, яке не виробило цивілізованих підходів до спільного життя, живе за цим правилом.

Біпіраміда Універсуму, Всесвіту це Ромб за своєю суттю. Символічно ромб виражає вмістилище і Прадавню Єву, він (ромб) чекає різнорідного наповнення, від основи до вершечку. Там на нас чекають могутні Пірамідіони, різнорідні, і щасливо мудрі ті, хто за все возвеличує і встиг щиросердо возвеличити у Міжпірамідді Сутого АРХІТЕКТОРА.  І вже Дно Океану відтак не лякає і не загрожує погибеллю. АБСОЛЮТНО.

Ця стаття була написана 2 роки тому і не публікувалася. А події 9 травня 2011 року актуалізували текст двохрічної давності.

8-го травня виповнюється 66 років з часу закінчення кривавої світової бойні, в якій українці понесли чи не найбільші втрати. Наслідки цієї страшної війни відчуваємо ще й сьогодні.

Дивився у п’ятницю по «Інтеру» шоу «Велика політика» з Євгєнієм Кісєльовим. Десь після опівночі почалася тема «Прапора Перемоги». Хто був з тих, що «проти», як на мене, це мислячі, адекватні люди, а от четверо «клоунів» з георгіївськими стрічками на лацканах піджаків, відверто кажучи, й не дивували, а засмучували.

Франківські комунальники змусили мене згадати шкільні роки. Тоді на картинках в підручниках історії рясніло від «малих архітектурних форм», помальованих у «ялинку» чорною і жовтою фарбою.

Доріг в Івано-Франківську немає. Невідомо чи були, але що іх немає – це факт. Але їх і не треба. Адже кожна яма на дорогах Івано-Франківська з’явилася не просто так, а з чітко визначеною метою. Одна – мотивує пригальмувати перед небезпечним поворотом, інша – нагадує про існування міського голови.

Перші результати роботи Донорської конференції вказали на те, що з 740 мільйонів євро Україні вдається зібрати близько 460 мільйонів євро. Президентом каже, що ми зберемо близько 550 мільйонів. Однак і перша, і друга цифри далекі від 740, потрібних державі. Але здається, я маю пояснення, чому ми не дотягнули до бажаної цифри.

Для найбільш активних «легіонерів сатани», різного роду «постмодерністів» варто б зробити своєрідний концтабір – огородити кілометр території десь подалі від населених пунктів, огородити триметровим парканом зверху з колючим дротом, стерилізувати всіх їхніх «тьолок» щоб не плодилася ця нечисть, і хай бісяться – проводять свої «мистецькі» акції, «фестивалі» і псевдолітературні читання.

Ми повинні ще раз усвідомити, що процес одночасного створення зон вільної торгівлі з ЄС та СНД, а також приєднання до Митного союзу є неможливим.  

«Істоти політичні» у своїх  виступах та зверненнях завжди говорять від імені неполітичних істот. Більше того, політичні істоти із віка в вік виправдовують сам процес політики прагненнями та сподіваннями тих, хто не перебуває у «політичній присутності», ніколи в ній не перебував й ніколи не перебуватиме. Виправдовують необхідністю «захистити простих людей», «здійснити права маленьких світу сього».

З ініціативою  про створення сучасного радіотелевізійного комплексу до обласних та міських чиновників  звернувся генеральний директор ОДТРК Іван Ципердюк. Мовляв Івано-Франківська область є єдиною на теренах України, де немає обласного державного телебачення.

В світовій фантастиці є такий популярний сюжет. Інопланетяни (такі бридкі злозвіздючі  косміти) накривають маленьке земне містечко куполом. А потім дивляться, як після безуспішних спроб вибратися з пастки, земляни починають нищити один одного, змагаючись за останній шматок  їжі та останній ковток повітря.

У  вікна  торкоче  холодний  осінній  дощ.  Зухвалий  вітерець  метляє  опалим  листям.  Дерева гарцюють у сакраментальному танчику, а ми, учні середньої школи, сидимо за своїми партами, як скаменілі, й очікуємо дзвінка, бо знаємо, що зараз має бути виховна година і що веде її наш класний керівник Тамара  Пилипівна.

Я для себе відкрив Холодний Яр в 90-х роках, коли вже покійний тепер Роман Федорів видав у видавництві «Червона калина» книгу Юрія Горліс-Горського «Холодний Яр». Тоді, в 2004-му році, про цю книгу мало хто чув, окрім, можливо, вчителів та істориків. Я разів три-чотири цю книгу перечитував. В 2004-му році перед Помаранчевою революцією я поїхав на передвиборчу агітацію в Черкаську область, якраз в саме ці «холодноярівські райони»...

Що може бути краще за подорож, а ще подорож Закарпаттям? Чарівна природа, старовинна архітектура, замки, дегустація у винних погребах, піша прогулянка старими вуличками міст, які насичені історією... Подорожуючи автобусом, можна забути про все і просто через вікно насолоджуватися краєвидами, вести невимушену бесіду з дружиною. Але…

Годину-другу тому пив каву з давньою знайомою, яка власне тепер і познайомила через інтернет (як це не смішно) мене з однією теж, мабуть, хорошою дівчиною. Ну ми з нею списалися і перекинулися кількома словами.

Стара пансько-окупаційна назва муляла вуха совітським вождям, а українцям вона чулася як «Сатаніслав» і нагадувала про канчуки Потоцьких і австрійські багнети. Тому у 1962 році ненависну назву було виметено на смітник історії. Щоправда тепер деякі «добродії» хочуть її звідти витягнути, але люди їм не дадуть.

Рівно 25 років тому – 20 березня 1986 року – три штурмовики типів А-6 і А-7, які злетіли з палуби американського авіаносця «Саратога», були, в районі півострова Сірт, збиті лівійськими зенітними ракетними комплексами С-200ВЕ. Це був чорний день для US Navy.

Ці об‘єкти пережили Австро-Угорську імперію, польську, навіть совєтську владу. Казарми не просто пережили, за ними завжди дбайливо доглядали, бо знали, що зруйнувати легше, ніж збудувати, тому і берегли. Не переживуть казарми лише нашу «демократичну українську імперію». Залишилося завалити два музеї, Народний дім, музичну школу і ратушу, а потім можна полегшено сказати: «Та тут Австрія нічого не зробила, її тут узагалі не було!»

У двокімнатній квартирі на другому поверсі совкового монстра з облупленими балконами по вулиці Чорновола мешкає двійко похилих, зв’язаних шлюбними путами, суспільним становищем і взаємною ненавистю.

17 лютого 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності». 4 березня, закон підписаний Президентом України, вступив в силу. І хоча новому закону приписують революційне спрощення процедур, пов'язаних з будівництвом...

Перша біблійна притча про колективне людське прагнення – притча про Вавілонську вежу. Вертикаль сприймається як виклик, як «стовп утвердження» і заявка певної позиції. Метафізичний тип мислення, який кристалізувався в межах авраамічної традиції, пов’язує цей виклик переважно з богоборством, намаганням тварного «урівнятися» з Творцем

Очевидно, що за минулий рік ми, на жаль, отримали лише частину квазіреформ і підміну понять, які навіть і в своїх позитивних елементах не даватимуть бажаних результатів через відсутність комплексного підходу.

Сьогодні мені повернули з десяток позичених книг. Це було дуже трепетне і хвилююче повернення.

Японські власники та топ-менеджери енергетичних і інших монопольних компаній (електроенергія, нафта, газ…) щороку проходять своєрідний ритуал "покаяння". Вони купляють ефірний час на телебаченні і б’ють поклони та вибачаються перед громадаю...

У нас в Україні є багато таких речей, які ззовні виглядають добрими і потрібними, а насправді такими не є. Скоро весна і молодь знов потягнеться туди, куди вказують реклами так званих «фольклорних фестивалів». Тобто, фестивалів, де нібито пануватиме народне українське мистецтво, де музика і співи об’єднюватимуть українських людей в одну громаду.

Сьогодні став свідком діалогу. Добродійка А: «Щось в мене у животі бурчить». Добродійка Б: «То твої глисти там собі роблять дискотівку». Потім обидві добродійки регочуть.

Нещодавно я була в Києві, якраз у справах свого поетичного збірника. І раптом чую: «Потяг НОМЕР ОДИН – Київ-Москва відбуває….», - мене аж сіпнуло. Чому цей поїзд у нас і далі, вже 20 років незалежності – ще НОМЕР ОДИН? Чому не зробити номером першим потяг Київ-Івано-Франківськ, або, нехай, Донецьк-Львів. А потягу до Москви дати якись інший номер, скажімо, №66…

Читаю книгу Степана Процюка «Руйнування ляльки». Один з перших висновків: цей роман є лише одежею для вищої Ідеї.

...Динозаври. Чому знову й знову виникають ці потвори? Здоровенні і неповороткі, вони тупають доісторичним Магрібом. Туп-туп-туп-туп-туп. Довго тупають, але всьому коли-небудь приходить піз... себто фініта.

Для захисту нашої священної мови треба заборонити етнічним неукраїнцям (якщо лише вони не довели практично своє вміння мислити українським способом)  вживати українську мову у розмовах і писати нею тексти, призначені для публічного прочитання, заборонити писати українською мовою еротичні твори, детективи, жіночі романи та іншу примітивно-розважальну літературу.

Ми, українці – дивний народ. Народ, який всім і все пробачає, а ще – мовчить і очікує. Як правило, очікує погіршення ситуації, про що і постійно говорить. Маю на увазі стандартну відповідь на запитання: «Як справи?» - «Аби не гірше».

Ми - Люди Хвоста. Наші діти стануть першими Людьми Пащі і, певно, зневажатимуть нас за позадництво і колекціонування симпатичних дрібничок. Ми ж будемо вважати їхні проекти безглуздо-провокативними та жорстокими, жити сьогоденням й тішитися принагідними визначеностями історії.

Я закликаю нашу місцеву владу, мера, "Свободу", обласну раду, обласну адміністрацію - зверніть на це увагу.  В нашому краї потрібно заборонити оце ЛГБТ. Потрібно вичавлювати це з Прикарпаття. Оголосимо нашу область, наше місто - Зоною, вільною від ЛГБТ! Для мене ваша, панове владо, поведінка в цій ситуаціє є тестом і щодо вас. Якщо ви ніяк не відреагуєте на це неподобство - то я і вас буду вважати педерастами (перепрошую).

Як повідомив 10 лютого офіційний сайт УГКЦ, Папа Бенедикт XVI прийняв зречення патріарха Любомира з посади глави Української греко-католицької церкви.

Дівчата гойдаються а я стою поруч. Нежданно, «як біда з корчів», звідкись із темряви явився нам трішки суворий на вигляд молодик. Сказав, щоб ми йшли звідси, бо майданчик лише для дітей. Ми, цілком природно, відповіли, що не знали такого і поцікавилися «де написано». Важлива деталь: У ВВІЧЛИВІЙ ФОРМІ. Той відвів нас до кремезного чолов’яги, що стояв неподалік і, очевидно, призначався для тих, до кого з першого разу не доходить.

Священна валка з Рибою досягала Кам’яної Могили. Там, де тепер туристи повертають з траси Мелітопіль-Запоріжжя на Мирне, жрецький почет Риби зустрічав Яру – несамовите сонце воїнів. Там жерці знімали кошик з колес і несли її на плечах до самої Могили.

У сучасних умовах слово стало брудом. Можливо, так було завше, але ми живемо саме у сучасних у мовах, що є підставою для подібних висновків. Нині мова стала матеріалом для виконання певних механічних функцій, позбавивши будь-якої сакральності. Можна згадати сотні телепрограм і серіалів, які перетворюють людину на унітаз, куди зливають всілякий словесний непотріб. Але, здається найбільшої вершини у даній царині сягнули Інтернет-коментатори.

Наші так звані «інтелектуали» люблять все старе і стародавнє. Їм їсти не давай, а покажи якісь розбиті перекошені двері в австрійській розвалюсі і вони будуть біля тих дверей довго прицмокувати і з розумним виглядом дудлити пиво.

Деякі дослідники переконані в тому, що кожна так звана «політична харизма» має демонічну природу. Що без допомоги демонів політик майже не здатний «напряму», тобто неапаратними шляхами, оволодівати великими масами прихильників і виборців.

Фізика "вперлася" в метафізику, визнавши існування множинних паралельних Всесвітів та Творця за їх межами...

Московський патріарх служить у київській церкві

Голосом диктатора закликає любити владу

Каже що краще бути вірним і вмерти

Ніж тусуватись на барикадах....

Голова всвердлюється в сон як у плиту пінопласту. Музику вловлюю що раз то менше. Таке враження, ніби колонку невидимим конвеєром відсуває все далі і далі чи просто хтось несе її геть. Повітря важке. Думання далеко вже не таке, як на звичайну тверезу голову, не пряме і не логічне.

Криза цінностей, врешті-решт, досягла України. Це вже не та криза радянського способу мислення, якою закінчився великий похід марксят-ленінят «до світлого майбутнього», це щось набагато істотніше.