Як тільки активізується рух України у напрямку Європейського Союзу чи Європи взагалі, одразу чомусь, а, може, і не чомусь, Галичину починають судомити корчі так званого «галицького сепаратизму». Уважного спостерігача не може не насторожити циклічність появи цих настроїв і їхня чітка синхронізація зі зростом зацікавленості нашою країною нашого великого сусіда... Немає, скажімо «волинського сепаратизму» чи «бесарабського сепаратизму»...

Є подорожі, з яких повертаєшся іншим. Тибетські монастирі, європейська готика храмів, Рим, індійський Канарак, єгипетський Луксор…, - з цієї серії. Про Паломництво в Святу Землю по Біблійних місцях Старого і Нового Завітів.

Уявіть собі суспільство, в якому кожна людина з народження має право на одне законне вбивство собі подібного. Це вбивство абсолютно безкарне. За нього навіть не штрафують. Тому, що воно одне і єдине.

В ніч з 31 жовтня на 1 листопада завершувався світлий і  починав свій відлік темний календар. Дім  кишів переодягненою нечистю: відьми мітлаті, відьмаки хвостаті, вампіри, вовкулаки, привиди, зомбі,  темні феї, мавки і русалки, маніяки і біснуваті, і закривавлені в білих платтях мериліни монро – Дім здригався від гульби, інакше бути не могло в цей день! 

Спочатку я очам своїм не повірив і гидливо відкинув збірник. А було це на Форумі видавців 2010 року. Пройшовся по форуму і повернувся – невже справді. І таки так – все підтвердилося. Тоді я його не придбав, про що пошкодував, коли політичні події почали розвиватися як швидкоплинна лейкемія.

У нас в Україні багато хто дуже захищає російську мову, яка витіснила з ужитку українську, але ніхто з цих «захисників» не ставить мовну політику Російської Федерації нам за приклад. А чому? Давайте спробуємо розібратись.

У суботу в «Мармуляді» відбувся черговий поетичний бій... Було прикольно і сигара курилася з доброю тягою. Як член журі, намагався зберегти пристойну дистанцію. Й не зміг. Дістав мене не юний поет, а старий знайомий Денис Овчар. Прийшлося йому нахамити. Хоча, напевне, дарма нахамив.

Що ж далі? Так і терпіти це «високохудожнє» творіння, по аналогії церетелівському Петру-І у Москві, чи оперативно виправляти допущені помилки і недалекоглядність?

Мене вчора колєги-журналісти почали запитувати… Кажуть – а чого ти взагалі встряв в суперечку щодо «Огляду преси по-новому»? Вони ж (Правда.іф) твої прямі конкуренти? І що, кажуть, ти думаєш, що так як в тому огляді «полили лайном» всю друковану пресу місцеву це правильно...?

Розізлили троха вчора колєги-журналісти… Я не журналіст і ніколи себе ним не вважав, але був близько коло журналістики останні 15 років, то дозволю собі на неї (місцеву журналістику) подивитися «збоку».

Опозиціонерку і колишнього Прем’єра-міністра посадили за грати. Світ обурений. Хтось, десь незграбно вдає, що обурений, хтось, десь  обурюється правдоподібно, а хтось правдиво. Ну, а дехто незграбно-правдоподібно-правдиво обурений, що світ обурений !

Помер Богдан Осадчук

Радянський Союз розпався, а русифікація продовжується. За 20 років незалежності в Україні нічого не змінилось, - зросійщення йде повним ходом.

Мене турбує реклама прального порошку, в якій зіпсовані неякісним пранням плаття «відправляють на заслання до села». Ця реклама містить в собі пряме злочинне зомбування української людності. Мовляв, село є таким собі місцем другого сорту.

На захист позиції Банкової щодо Юлії Тимошенко не стала жодна(!) країна світу, жодний(!) політик, окрім Жириновського. Але Жириновський це не політик, це діагноз!

В 1958 році в Аргентині ізраїльська розвідка Мосад вислідила відомого нациста Адольфа Ейхмана, гестапівця, відповідального за знищення мільйонів євреїв і не лише. А за два роки агенти спецслужби провели  блискавичну операцію з викрадення злочинця, і підпільно переправили його на терен Ізраїлю.

Скільки хороших проектів вбито експертними радами? Скільки інтелектуальних проривів зацементовано за допомогою закритих рецензій? Скільки бабла перекочувало в експерні кишені і в пітні рученята різноманітних консультантів?

Наступний рік може стати першим роком вільного продажу землі, про що щораз частіше говорять спеціалісти. Колись це має статися – скажуть прихильники вільного земельного ринку. Зараз Україна до цього не готова – кажуть противники...

Всі в Україні відчувають засилля російськомовного продукту, його не пропорційну присутність на нашому внутрішньому ринку. «Чому так мало україномовних журналів, майже немає комп’ютерних програм і т.д., не робляться їх україномовні версії і варіанти?», - задає питання простий обиватель.

З нагоди 20-ої річниці проголошення Акту про Державний суверенітет України, президент України Віктор Янукович, нагородив свою орду найвищими державними нагородами і військовими званнями.

Є такий бородатенький анекдот, коли Василь їде в Дрогобич на базар торгувати і на станції зненацька «здибується» зі  своїм односільчанином-конкурентом Степаном.

У вівторок 20 вересня нарешті розпочався традиційний щорічний осінній похід за соціальною справедливістю.

Я ніколи не була активною твіттерянкою – від часу реєстрації зробила не більше п’яти записів. Тобто я скоріш найпасивніший учасник соцмережі. Однак активне спілкування в реальному житті та відвідування різних цікавих заходів – не тільки моє хобі, а й професія.

Багато хто з нащадків колоністів і емігрантів переконаний, наче Україна, до приїзду їх предків, була безлюдна, і всі, - і етнічні українці і етнічні росіяни водночас приїхали на безлюдну, нічийну територію...

Сталося цілком очевидне і очікуване, на з’їзді «Єдіная Росія», 24 вересня, нарешті давно прогнозована рокіровка набула цілком реального змісту і форми: діючий президент РФ Дмитро Медвєдєв очолить список «єдіноросів» і поведе їх здобувати тріумф на чергових виборах до Державної Думи Росії.

Ну от і відвирувало найбільше інтелектуальне свято Львова – Форум видавців.

Підготовлений Азаровим-Януковичем проект Державного бюджету України на 2012 рік офіційно внесений і зареєстрований у ВРУ, вчасно. На цьому всі позитивні емоції закінчуються.

Львів, 12 березня 1751 року. Григорій насторожено йшов Львовом. Він не любив міст з їхнім скупченим, підлуватим і злим від тісняви людом. Села здавалися йому зрозумілішими. Вони жили теперішнім, від врожаю до врожаю. Їхнє єство не містило в собі хитрих стратегій. А в містах....

Лише свобода, повне виправдання Тимошенко режимом Януковича відкриває шлях Україні до приєднання в асоційовані члени Європейського Союзу, та вступ до Зони вільної торгівлі (ЗВТ).

Не знаю кому із авторського колективу спала на думку ідея, на першій сторінці ювілейної книжки, поставити пророчі дати, які ставлять на гробницях, пам’ятниках, книжках де зазначають дату народження і дату смерті.

Вони – несолодка парочка.  Вони різні: він – мужик, вона – баба. Він поводиться грубо, зухвало, нерідко з елементами хамства, як і личить до іміджу мачо, який сумнівається в своїх бравих здібностях після серій невдач, ну, не будемо зупинятися на інтимних деталях…  Вона – ....

Відкритий лист Віктору Януковичу.

Я розумію, що закон забороняє позначувати патріотичні заклади громадського харчування табличками і написами, у яких би було зазначено, що вони призначені саме для українців. Закон не можна порушувати, навіть якщо він недосконалий. Але ми повинні боротися...

Місто Станіслав українці не будували. Безперечно, серед робітників на тогочасних будовах були присутні представники теперішньої титульної нації, але ідеологію, стиль та топографію (тепер кажуть: урбанографію) нашого міста визначали не українці.

Питання, здавалось би, риторочне. Якщо представники нетрадиційних сексуальних орієнтацій були і є серед гідних представників великих народів, то чому їх не мало б бути серед правдивих галичан?

Вчитайтесь, Браття й Сестри, як то було Попервах, і думайте, прокиньтесь !!! Метаісторія відає  нам про Першопредка на ймення  Гармонірич, який вилупився з Яйця Гігантського Чорногуза, якого тоді боялися навіть самі гігант Грифон і більший гігант Дракон.

«33 рік від Різдва Христового. Римська імперія. Іудея. Єрусалим. Преторія.

2011 рік. Україна. Київ. Хрещатик, 42-а. Печерський райсуд міста Києва»

Кілька днів тому зайшов з колегою в «Пасаж Гартенбергів» випити кави. Одразу ж після нас зайшла група арабів-студентів з сусіднього Медуніверситету. До них вийшов адміністратор і дуже чемно сказав: «Вибачте, але вас обслуговувати не будуть…»

Український владний режим Януковича, зі своїми «проФФесіоналами» у зовнішній та внутрішній політиці, загнав себе і країну, яку представляє, у глуху безвихідь.

З минулим боротися важко. Значно важче, ніж із  сьогоденням, яке б воно не було чи видавалося проблематичним. А з майбутнім в-падло.

Доба сиропів і тістечок закінчується. Насувається час...........

Владному цинізму і печерно-дикунській атрофації мізків не має меж, як і людській геніальності!

Головам  Львівської,

Івано-Франківської   та

Тернопільської обласних рад  

З огляду на відзначення 20-річчя Незалежності України мої друзі переслали мені посилання, з яким вважаю за доречне ознайомити ширшу українську публіку.У березні минулого року відзначали 150 річчя Італії. З цієї нагоди відомий італійський диригент Ріккардо Муті диригував у Римській опері знакову для італійців оперу "Набукко" Джузеппе Верді. У цій опері важливою є не тільки музика, але й політичний аспект: вона оповідає про Вавілонський полон євреїв. Це, звичайно, метафора - у Італії "Хор єврейських бранців" є символом прагнення народу до свободи - тоді Італія була роздробленою - головно під владою Дунайської монархії. ("Фіртка" рекомендує чиновникам і політикам))

 Неділя. 21 серпня. Шешори. Гарна сонячна погода. А в дерев’яному будиночку, осиний рій сподобив собі тепленьке й небезпечне місце. Ціла ванна кімната у декількох сотнях диких лісових ос почувають себе як дома. Пікантна картина... Вбрав на чоло маску-сітку від бджіл, довгий одяг, перчатки, озброївся банкою «Райту» і «Дихлофосу».

Корупція, свавілля, безлад, беззаконня, безапеляційний диктат меншості – ну, все як завжди, – інфікували країну вздовж, впоперек і наскрізь.

Доповідь депутата обласної ради, голови фракції «Батьківщина» Юрія Романюка на святковій сесії Івано-Франківської обласної ради до Дня Незалежності України.

«Марусю, я тобі потім передзвоню… Не можу зараз говорити.. Я на колегії в обласній адміністрації… В Вишиванюка…. Так... Я тобі передзвоню….»  

Раніше я користувався УТФ рідко. Себто, рідко посилав за її допомогою. За вісім років я застосував її, якщо мені не зраджує пам’ять, лише тричі. Вигнав у зовнішні кола Ойкумени трьох недружньо налаштованих демонів.

Арешт Юлії Тимошенко збурив з напівфлегматичного п’янкого серпневого релаксування замордованих сонцем мільйонів українців, увесь цивілізований європейський і американський політикум. Те, про що так довго страхали регіонали опозиціонерів, стало на жаль чи на щастя, реальністю.

Він – охоронець, він бодігард, він бампер на весь кузов, буфер на загал, він відважний і рішучий завше, коли мова йде  про безпеку життя і функціонування Рідного Краю та Істоти Вищого Рангу; він вроджена, споконвічна людина Звізди, карлика чи гіганта, будь-котрої барви, лиш би Звіздярила… – вже апріорі Надгігант !  Так мус бути.., мус !!!

Наш попередній президент Віктор Ющенко любить повторювати одну доволі фривольну фразу, якою пробує охарактеризувати своїх вічних побратимів-опонентів Юлію Тимошенко і Віктора Януковича – «ті самі яйця, тільки вид збоку». Та нещодавно я ще раз переконався, що все таки не він не правий. І не тому, що Тимошенко і Янукович подібні, а тому, що дивлячись збоку можна зауважити дуже цікаві і навіть принципово важливі деталі. Причому і його самого можна прилаштувати збоку до того вічного українського кошичка з яйцями.

Недавно стало звісно, що відома політична діячка Ганна Герман презентувала художню книжку «Червона Атлантида». Коли політики вдаються до подібних кроків, є двояка реакція...

Здається, що в Україні наступає криза жанрів. Теми, які обговорюються у інформаційному просторі, настільки заїжджені, що вже викликають рвотні позиви навіть у тих, хто їх в коло прокручує на телебаченні чи у радіо. Ми неначе маємо справу з певною ентропією, коли все рівне всьому, неможливо розрізнити добро і зло, владу і опозицію, правду і неправду, винних і невинних, героїв і мерзотників.

Багато українців не усвідомлюють того, що називаються не рідними, а чужинськими іменами. Адже християнство принесло на землю наших предків свої слова і звуки. Свої, незвичні для українського слуху, імена...