Ворог атакує не лише ракетами: прикарпатців закликають перевіряти отриману з соцмереж інформацію

Прикарпатців закликають перевіряти отриману з соцмереж інформацію через авторитетні медіа, адже окупанти ведуть війну також на інформаційному фронті. Так, ворог атакує не тільки ракетами, але й через ІПСО.

Тому Фіртка зібрала рекомендації, як протидіяти ворожій ІПСО.

Для початку, що таке ІПСО. Розшифровується як інформаційно-психологічна спеціальна операція. 

"ІПСО є скоординованим розгортанням в інформаційному полі певного сценарію з каскаду новин, заяв, подій, коментарів експертів. Це кампанії з регулярним повторенням тез, вони можуть тривати місяць та більше. Для досягнення мети ІПСО мають свою динаміку, повторюваність.

Ворог створює маніпулятивні інформаційні пазли, з розрахунку на те, що коли людина сама їх складе, вона повірить в картину, яка у неї вийшла, адже буде впевнена, що самостійно прийшла до потрібних висновків", - експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров пояснює сутність та завдання ІПСО.

Представник ГУР МОУ Андрій Юсов в етері Українського Радіо зазначив, що не варто починати "діалог" з російським ботом. 

"Це все одно, що сперечатися з російським танком. Танк окупантів заслуговує лише одного – ліквідації, а бот – бану", - заявив він.

Також, він навів приклади ворожого ІПСО: після обстрілу території України, з'являється повідомлення чи дзвінок від якогось далекого "родича" із РФ:

"Як ви там? Читав, що по вашому місту прилетіло. У вас усе гаразд?"

Начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк розповів, що свою дезінформацію країна-агресор поширює через Telegram-канали, YouTube, через підконтрольних Кремлю блогерів та журналістів, зокрема і закордонних.

"Завдання СБУ – виявляти та вчасно блокувати всі фейки, адже це може призвести до тяжких для нас наслідків", - говорить Вітюк.


Як захиститись від впливу російських ІПСО


Необхідно позбутися російських наративів. Окрім цього, потрібно перевіряти інформацію та шукати першоджерело. Не потрібно довіряти анонімним акаунтам у соцмережах. Не варто довіряти й таким "джерелам": "неназваній особі з Офісу Президента" або "нашому джерелу в Міністерстві оборони".

Надійним джерелом може бути лише конкретна людина чи організація, що уповноважена робити такі заяви. Також, потрібно аналізувати новини та інформацію. Наприклад, якщо у соцмережах репости важливої новини або теми роблять боти, то це вказує на те, що "хтось" прагне розігнати потрібний наратив.

Не варто піддаватися на повідомлення типу: "все пропало", "нам всім кінець". Ворог, таким чином, намагається посіяти паніку та заставити засумніватися українців у Збройних Силах.

"Протидія російським ІПСО – важливе завдання не лише правоохоронців, а й пересічних громадян.

Кожен українець під час війни має ретельно ставитися до отримуваної і поширюваної інформації й довіряти насамперед офіційним українським джерелам, фаховим журналістам та українським і світовим ЗМІ з бездоганною репутацією", - написав міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.


Як не вестись на дезінформацію у соціальних мережах — практичні поради


Складнощі протидії дезінформації у соціальних мережах полягають в тому, що часто неправдиву інформацію подають начебто, як власну точку зору.

Оскільки це не новини, а особиста думка, то зупинити таку діяльність вкрай складно та майже неможливо, адже згідно з усіма законами будь-яка думка має право бути висловленою, якщо вона не містить мови ворожнечі.

Ми живемо в епоху постправди, тому фейки стали невіддільною частиною майже кожної стрічки новин. Водночас автори дезінформації навчились все успішніше та витонченіше впливати на суспільство.

Для читачів Фіртки ми підготували поради, на що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах:

  • Заголовок

Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.

  • Хто є автором публікації

Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?

  • Слідкуйте за помилками

Багато сайтів-сміттярок допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.

  • Джерело, на яке посилаються

Один із базових стандартів журналістики – перевіряти інформацію мінімум з двох джерел. Також потрібно звертати увагу на те, кого цитують автори повідомлення.

Якщо в новині згадують організації, політиків, публічних особистостей, тоді можна зайти на їх сайти або профілі в соціальних мережах. Нерідко офіційні рішення або коментарі публікуються й там. Підозріло, якщо всі джерела інформації анонімні, не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо».

  • Перевіряйте факти

В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.

  • Це точно не жарт?

Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. З’ясували правду, посміялися і забули. Інколи фейки можуть бути безневинним, але у випадку з російською пропагандою таке трапляється вкрай рідко.

  • Звертайте увагу на емоційну лексику

Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Врахуйте, заголовки, що апелюють до емоцій: на кшталт: пекло, напасть, смерть – теж одна з ознак брехні. Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.

Зауважимо, що базу того, що користувач бачить у Facebook залежить від його дій: залежно від того, що він вподобає, прокоментує та поширює. Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то насамперед проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі.

Адже саме так й формується інформаційна бульбашка: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам. 

Рекомендуємо слідкувати та споживати новини з перевірених медіа. Проте, пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.

Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис й поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.

У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Як розпізнати фейки та боротися з ними


12.08.2023 Іван Муканик 1511
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

419
05.08.2025
Тетяна Ткаченко

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

551
31.07.2025

Фіртка неодноразово викривала проблему булінгу в школах Івано-Франківської області. У продовження теми ми поспілкувалися із нальником Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області Сергієм Безпалько та дитячими психологами.    

568
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

2958 14
28.07.2025
Павло Мінка

Фіртка розповідає, як незаконні заправки та контрафактне виробництво пального загрожують економіці й безпеці регіону.  

2102
22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

1131

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

193

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

270

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

923 1

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

523
04.08.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

422
25.07.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2284
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

559
01.08.2025

На вихідних, 2-3 серпня, відбудеться XIII Всеукраїнська Патріарша проща до Крилоса.  

310
28.07.2025

У селищі Делятин на Івано-Франківщині відбулася знакова для громади подія — освячення храму Всіх Святих Українського Народу.  

851
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

485
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

1137
04.08.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

36867 1
07.08.2025

фото: РБК Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV. Про це повідомляє Фіртка з посиланням на дані опитування Gallup. Серед 14 відом

316
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

470
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

494
25.07.2025

263 народні депутати підтримали законопроєкт, зокрема — дев’ятеро з Івано-Франківщини. Хто і як голосував, і якою була їхня реакція згодом — розповідає Фіртка.

2055 1