Ворог атакує не лише ракетами: прикарпатців закликають перевіряти отриману з соцмереж інформацію

Прикарпатців закликають перевіряти отриману з соцмереж інформацію через авторитетні медіа, адже окупанти ведуть війну також на інформаційному фронті. Так, ворог атакує не тільки ракетами, але й через ІПСО.

Тому Фіртка зібрала рекомендації, як протидіяти ворожій ІПСО.

Для початку, що таке ІПСО. Розшифровується як інформаційно-психологічна спеціальна операція. 

"ІПСО є скоординованим розгортанням в інформаційному полі певного сценарію з каскаду новин, заяв, подій, коментарів експертів. Це кампанії з регулярним повторенням тез, вони можуть тривати місяць та більше. Для досягнення мети ІПСО мають свою динаміку, повторюваність.

Ворог створює маніпулятивні інформаційні пазли, з розрахунку на те, що коли людина сама їх складе, вона повірить в картину, яка у неї вийшла, адже буде впевнена, що самостійно прийшла до потрібних висновків", - експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров пояснює сутність та завдання ІПСО.

Представник ГУР МОУ Андрій Юсов в етері Українського Радіо зазначив, що не варто починати "діалог" з російським ботом. 

"Це все одно, що сперечатися з російським танком. Танк окупантів заслуговує лише одного – ліквідації, а бот – бану", - заявив він.

Також, він навів приклади ворожого ІПСО: після обстрілу території України, з'являється повідомлення чи дзвінок від якогось далекого "родича" із РФ:

"Як ви там? Читав, що по вашому місту прилетіло. У вас усе гаразд?"

Начальник Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк розповів, що свою дезінформацію країна-агресор поширює через Telegram-канали, YouTube, через підконтрольних Кремлю блогерів та журналістів, зокрема і закордонних.

"Завдання СБУ – виявляти та вчасно блокувати всі фейки, адже це може призвести до тяжких для нас наслідків", - говорить Вітюк.


Як захиститись від впливу російських ІПСО


Необхідно позбутися російських наративів. Окрім цього, потрібно перевіряти інформацію та шукати першоджерело. Не потрібно довіряти анонімним акаунтам у соцмережах. Не варто довіряти й таким "джерелам": "неназваній особі з Офісу Президента" або "нашому джерелу в Міністерстві оборони".

Надійним джерелом може бути лише конкретна людина чи організація, що уповноважена робити такі заяви. Також, потрібно аналізувати новини та інформацію. Наприклад, якщо у соцмережах репости важливої новини або теми роблять боти, то це вказує на те, що "хтось" прагне розігнати потрібний наратив.

Не варто піддаватися на повідомлення типу: "все пропало", "нам всім кінець". Ворог, таким чином, намагається посіяти паніку та заставити засумніватися українців у Збройних Силах.

"Протидія російським ІПСО – важливе завдання не лише правоохоронців, а й пересічних громадян.

Кожен українець під час війни має ретельно ставитися до отримуваної і поширюваної інформації й довіряти насамперед офіційним українським джерелам, фаховим журналістам та українським і світовим ЗМІ з бездоганною репутацією", - написав міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків.


Як не вестись на дезінформацію у соціальних мережах — практичні поради


Складнощі протидії дезінформації у соціальних мережах полягають в тому, що часто неправдиву інформацію подають начебто, як власну точку зору.

Оскільки це не новини, а особиста думка, то зупинити таку діяльність вкрай складно та майже неможливо, адже згідно з усіма законами будь-яка думка має право бути висловленою, якщо вона не містить мови ворожнечі.

Ми живемо в епоху постправди, тому фейки стали невіддільною частиною майже кожної стрічки новин. Водночас автори дезінформації навчились все успішніше та витонченіше впливати на суспільство.

Для читачів Фіртки ми підготували поради, на що насамперед звертати увагу, щоб не вестись на маніпуляції у соціальних мережах:

  • Заголовок

Неправдиві новини часто мають яскраві та емоційні заголовки, написані великими літерами зі знаками оклику. Якщо, читаючи заголовок, він видається за межами реальності, то, найімовірніше, так воно і є.

  • Хто є автором публікації

Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?

  • Слідкуйте за помилками

Багато сайтів-сміттярок допускають грубі помилки в орфографії та пунктуації.

  • Джерело, на яке посилаються

Один із базових стандартів журналістики – перевіряти інформацію мінімум з двох джерел. Також потрібно звертати увагу на те, кого цитують автори повідомлення.

Якщо в новині згадують організації, політиків, публічних особистостей, тоді можна зайти на їх сайти або профілі в соціальних мережах. Нерідко офіційні рішення або коментарі публікуються й там. Підозріло, якщо всі джерела інформації анонімні, не вказані взагалі або ховаються під фразами «стало відомо».

  • Перевіряйте факти

В основі неправдивої інформації завжди лежить факт, який можна перевірити.

  • Це точно не жарт?

Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. З’ясували правду, посміялися і забули. Інколи фейки можуть бути безневинним, але у випадку з російською пропагандою таке трапляється вкрай рідко.

  • Звертайте увагу на емоційну лексику

Часто її присутність у тексті свідчить про неправдивість інформації. Врахуйте, заголовки, що апелюють до емоцій: на кшталт: пекло, напасть, смерть – теж одна з ознак брехні. Дайте собі можливість заспокоїтися, перемкнутися з емоцій на раціональне та критичне мислення.

Зауважимо, що базу того, що користувач бачить у Facebook залежить від його дій: залежно від того, що він вподобає, прокоментує та поширює. Тому, коли ви бачите у стрічці ту чи іншу інформацію, яка здається вам підозрілою, то насамперед проаналізуйте, як ви взаємодієте з дописами у соцмережі.

Адже саме так й формується інформаційна бульбашка: ви самі вибираєте, як взаємодіяти з контентом. Не дайте скористатись цим професійним маніпуляторам. 

Рекомендуємо слідкувати та споживати новини з перевірених медіа. Проте, пам’ятайте, що помиляються усі, тому будь-яку інформацію треба фільтрувати й перевіряти.

Коли бачите у своїй стрічці відверту дезінформацію — заблокуйте такий допис й поскаржтеся на нього або спростуйте у коментарях. Водночас не вступайте у політичні дискусії й гнівні розмови, адже адекватної реакції й конструктиву від провокаторів не буде.

У наш час свідоме споживання й відповідно поширення контенту стало необхідністю — український реципієнт став збудженим та застрашеним, а тому виникла ще більша потреба у виробленні критичного мислення та перевірці інформації. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну

Як розпізнати фейки та боротися з ними


12.08.2023 Іван Муканик 1612
05.10.2025
Вікторія Матіїв

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

306
02.10.2025
Тетяна Дармограй

Представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий в інтерв'ю Фіртці розповів про роботу інституції, візити у громади та проблеми, з якими стикаються ветерани.  

1857
30.09.2025
Діана Струк

Про те, як проходили вибори нового ректора КНУВС, використання штучного інтелекту в навчанні, запоруку успіху та чому університет має стати дослідницьким, переможниця виборів на посаду ректора Валентини Якубів розповіла журналістці Фіртки.

4000
28.09.2025

Фіртка дослідила, як стерилізація, притулки та правила впливають на життя міста.  

1837
24.09.2025
Павло Мінка

Останнім часом медіа дедалі частіше повідомляють про екологічні проблеми на Івано-Франківщині, що турбують місцевих жителів і змушують замислитися про стан довкілля.  

1027
18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

2386 3

«Наталка Полтавка» в стилі «реп» і «рок» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру. Правда, круто, як на Бродвеї, світовий рівень? Чи ви за класику?

2346

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

449

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

1426

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1382
30.09.2025

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

611
27.09.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

2829
23.09.2025

Станом на 1 вересня 2025 року сільськогосподарські товаровиробники регіону зібрали зернові та зернобобові культури на площі 84 тисяч га — на 4,4% більше, ніж на початок вересня 2024 року.  

673
30.09.2025

Свята реліквія зберігатиметься у підземній базиліці блаженного священномученика Симеона.  

1856
26.09.2025

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

2883
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1720
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

691
23.09.2025

Родзинкою Форуму став перегляд його учасниками вже культової сучасної постановки-мюзиклу «Наталка Полтавка» від Івано-Франківського облмуздрамтеатру.  

1449 5
02.10.2025

І Україна, і Європа спостерігали за передвиборчими перегонами в Молдові, які завершилися власне виборами минулої неділі, 28 вересня, з певною тривогою.

532
29.09.2025

"Сьогодні, коли тиранія знову загрожує Європі, ми й наші союзники разом підтримуємо Україну, щоб стримати агресію та забезпечити мир", — сказав Король Великої Британії Чарльз III 17 вересня в Лондоні на вечері на честь державного візиту президента США до Британії, пильно дивлячись на президента США.

806
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

1294
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1704