Як розпізнати фейки та боротися з ними

Протистояти пропаганді російських державних ЗМІ та «незалежних» користувачів інтернету Україні доводиться уже багато років. Війна вивела інформаційні атаки на новий рівень. Брехливі повідомлення лавиною поширюються в інтернеті з метою викликати серед українців панічні настрої, зневіру у Збройні Сили та власну правду. Розпізнати фейки не завжди просто, але потрібно вчитися це робити, як цьому навчилася команда ASKfm. І заради власного психічного здоров'я, і заради безпеки оточуючих людей.  

Хто створює фейки

Для початку потрібно зрозуміти, з ким саме доведеться боротися. В інформаційній війні, як і у звичайній, є різні види військ. Можна виділити 3 основні типи майданчиків, з яких працюють «фейкомети».

Респектабельні ЗМІ

З інформацією від пропагандистських російських видань усе зрозуміло, але не менш небезпечними є українські ЗМІ, що спонсоруються із «запоребрика». Там працюють професіонали, які вміють подавати матеріали досить вправно. Такі джерела зазвичай позиціюють себе борцями за правду, постійно друкуючи негатив про українські реалії: корупцію, злочинність, нестачу коштів на соціальні проєкти тощо. Ці теми завжди провокують бурхливу реакцію навіть у мирні часи. 

Проросійські ЗМІ часто з ностальгією згадують Радянський Союз. Як приклад можна привести телеканал «Інтер», який після подій 2014–2015 рр. раптово став щотижня показувати старі радянські комедії та концерти за участю «рідних» Баскова, Кіркорова, Ваєнги та інших пропутінських артистів. У 2021 році там почали регулярно з'являтися фільми, присвячені Великій Вітчизняній війні або непереможним російським десантникам/розвідникам, що блискуче вирішують якісь таємничі завдання. Збіг? Також можна згадати, що саме «Інтер» узяв на себе тягар трансляції футбольного ЧС-2018 у Росії, тоді як інші українські канали від цього принципово відмовилися.

Звісно, що фейки в новинах впливають набагато серйозніше, ніж постійні натяки на «чудове» радянське минуле. Проросійські ЗМІ в Україні небезпечні саме тим, що створюють видимість об'єктивності. В очевидних ситуаціях вони повідомляють, що все не так просто і потрібно вислухати аргументацію іншої сторони, в спірних питаннях — однозначно неправою виставляється українська сторона. В нейтральних темах на кшталт спорту такі видання зазвичай намагаються показати себе гарячими патріотами.

Інтернет-ресурси, що маскуються під справжні ЗМІ

Назви таких майданчиків зазвичай дуже схожі на ті, що використовують відомі сайти. Завдяки цьому їм нерідко вдається залучити досить широку аудиторію. Головна «зброя» цих джерел — яскраві заголовки, за якими майже завжди криються відверті нісенітниці або нічого не значущі відомості. Багато таких ресурсів просто заробляють на трафіку, але вистачає і таких, що працюють на ворога. Агресивна подача інформації заподіює певну шкоду емоційному здоров'ю навіть тоді, коли чітко усвідомлюєш, що це фейки російської пропаганди.

Групи у соцмережах, акаунти тролів та ботів

Це найбільш численна група розповсюджувачів фейків. Саме цим вона і небезпечна. Коли одні й ті самі тези йдуть водночас з багатьох джерел, частина цих повідомлень обов'язково досягне цільової аудиторії — людей емоційних, не схильних до аналізу та перевірки.

Окрім пропагандистів, у розповсюдженні інформації активну участь беруть й так звані «корисні ідіоти». Нерідко група, що публікує фейкові новини, позиціює себе патріотом України. Завдяки цьому канал залучає досить багато підписників, які щиро вірять, що їх перепости є корисними.   

Класифікація фейків

Перед тим як протистояти пропаганді, треба навчитись її розпізнавати. Головні цілі, яких намагаються досягти створювачі фейків з Росії:

  • змусити повірити, що все безнадійно і війну програно;
  • розколоти українське суспільство різноманітними «зрадами» (у цьому росіянам активно допомагають місцеві політики та бізнесмени, що намагаються розв'язувати свої питання навіть у такі буремні часи);
  • довести «нікчемність» України як держави — керується Заходом, реформи провалюються тощо;
  • створити враження, що країну «захопили» нацисти, які усіляко обмежують права російськомовних чи навіть знущаються з них;
  • зайвий раз підкреслити успіхи російської держави та особисто товариша Путіна;
  • показати, що на Заході «втомилися» від українців і проти економічних санкцій для Росії.

Боти, що працюють на західну аудиторію, намагаються максимально очорнити Україну та виправдати ганебні дії російських військових «життєвою необхідністю».

Останнім часом також почали з'являтися матеріали на тему «не всі росіяни погані». Історія з редакторкою Першого каналу, яка під час прямого ефіру сміливо вийшла з осудливим плакатом, сколихнула інтернет на декілька днів. Багато хто з українців захоплювався хороброю жінкою, навіть не звернувши уваги на максимально поблажливе ставлення до цієї витівки зі сторони високого керівництва та каральних органів РФ. І це у часи, коли людей саджають за елементарні репости. Очевидно, що з цією «звитягою» щось не так. З детальним розбором цього фейку можна ознайомитись в інтернеті.

Як розпізнати фейки та завадити їх розповсюдженню

Тепер безпосередньо про те, як розпізнати фейкові новини. Пропагандисти активно користуються наступними маніпулятивними інструментами:

  • Кричущі заголовки. «Читати всім! Зеленський зізнався, що програв», «Приголомшлива правда! Український літак бомбив мирних жителів» — приклади подібних маніпуляцій. Перейшовши за посиланням, читач дізнається, що Зеленський говорив про поразку у грі КВК, а літак-бомбардувальник український тільки за походженням.
  • Перекручування фактів. Виразами на кшталт «давно відомо» або «ні для кого не таємниця» часто підкріплюють бездоказові твердження. Трапляється і так, що факт просто вигадують або кажуть «чорне» на «біле», як у випадку з бомбардуванням маріупольського театру чи прильотом ракети на вокзал у Краматорську.
  • Прогнози «експертів», конспірологія. В інтернеті повно висловлювань аналітиків, віщунів, воєнних оглядачів та інших фахівців, зазвичай маловідомих, що впевнено пророкують швидку перемогу для однієї зі сторін.
  • Емоційність посилання. Мета повідомлення — викликати гнів, страх чи інше сильне почуття, тому часто використовуються сильні вислови, капслок та інші маніпулятивні методи.

Простої відповіді на питання, як розпізнати фейки, не існує. Головне правило — перевіряти отриману інформацію на майданчиках, які вважаєш надійними. Чим більше авторитетних джерел підтверджує новину, тим нижче ймовірність обману. Варто звертати увагу і на дату публікації. Багато людей роблять перепост, навіть не зважаючи на те, що подія відбулась декілька років тому. Джерелами, що заслуговують на довіру, сьогодні є офіційні канали державних органів та авторитетних міжнародних ЗМІ (крім російських, звичайно). Для аналізу публікацій можна скористатися і спеціальними сервісами. Перевірити факти допомагають StopFake.org, VoxCheck та інші майданчики.

Як протистояти фейкам? Передусім не розповсюджувати їх. Навіть коли це приємна новина, автор якої сповіщає про визволення міста чи великі втрати у ворога. Якщо немає повної впевненості в правдивості інформації, краще не ризикувати. Ні в якому разі не можна «виправляти» фейки, що сповіщають про переміщення українських військ чи вибухи якихось об'єктів. Коментар про реальний стан справ може допомогти супротивнику.

Якщо вдалося розпізнати фейки, можна внести свій внесок у боротьбу з ними. Для цього потрібно звертатися зі скаргами на порушення правил до адміністрації соціальних мереж. Коли мова йде про популярний майданчик з великою аудиторією, блокування ресурсу хоча б на декілька днів принесе чималу користь в інформаційній війні.


26.04.2022 2135
Коментарі ()

22.07.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура бореться з незаконним захопленням лісів, але корупція гальмує справедливість.  

621
17.07.2025
Катерина Гришко

Родичі пробачили хлопцю, знаючи про «своєрідний характер» загиблої і його нелегке дитинство, і просили в суді застосувати менш суворе покарання.  

3216
13.07.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого воїна Любов Галько розповіла журналістці Фіртки, яким був Руслан Галько — у повсякденному житті, в родинному колі та на фронті.

21327
09.07.2025
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю професорка кафедри судової медицини Івано-Франківського національного медичного університету Наталія Козань розповіла про процес та методи ідентифікації тіл загиблих військових, виклики, з якими стикаються фахівці та чому ця робота — це насамперед про гідність.  

2109
05.07.2025
Вікторія Косович

Про те, що таке фемінізм, як він розвивався в українському суспільстві та чому його не потрібно боятися, Фіртка поспілкувалася з журналісткою та письменницею, авторкою книги "Слово на літеру "Ф" Іриною Славінською.

1599 1
30.06.2025
Тетяна Ткаченко

Про актуальність проблеми больового синдрому в периопераційному періоді журналістці Фіртки розповів завідувач кафедри анестезіології та інтенсивної терапії Івано-Франківського національного медичного університету, професор Іван Тітов.  

2479

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

422

Протягом своєї історії християнство завжди використовувало найсучасніші на той час технології для проповіді Євангелія.  

277

Я відкладаю роботу над перекладом книги. Виходжу з кабінету, де практикував Вольфганг Льох, засновник психоаналітичного об'єднання... Спускаюся повз книжковий магазин, де збиралися тюбінгенські філософи, і де Ернст Блох шукав світлі сторони соціалізму. Повертаю ліворуч і натрапляю на інший книжковий магазин, де працював і писав Герман Гессе...

865

По соцмережах пішла дискусія про зрізані кілька дерев (ялинок) на Івано-Франківській Площі Ринок. «Політично» мотивований ґвалт наростає. Аж до вимог «засадити» ринкову площу деревами та зробити парк.

2276
21.07.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

289
13.07.2025

Першими жнива на Прикарпатті почали хлібороби Покуття.

567
10.07.2025

У сучасному ритмі життя готувати "здорову вечерю з трьох страв" щодня — радше мрія, ніж реальність. Але це не означає, що збалансоване харчування — лише для тих, хто має багато часу. Навпаки: з правильним підходом можна харчуватися повноцінно, навіть маючи 15–20 хвилин на день.  

1113
21.07.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

271
17.07.2025

На Прикарпатті готуються до щорічної Всеукраїнської Патріаршої прощі до Галицької Чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі. Проща відбудеться 2-3 серпня.  

890
15.07.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

859
11.07.2025

П'ятого серпня цього року в часі прощі з нагоди вшанування чудотворної ікони Гошівської Богородиці відбудеться презентація нової ікони тифлографічно-акустичного типу «Богородиця з Гошева».  

770
11.07.2025

Історія занепаду пам’ятки архітектури та боротьба за його повернення громаді.

8348
22.07.2025

Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який є ініціатором нових санкцій проти Росії, заявив, що президент США Дональд Трамп «надере зад» Володимиру Путіну, підписавши законопроєкт про вторинні санкції для країн-покупців російської нафти.  

443
15.07.2025

У понеділок, 14 липня, генсек НАТО Марк Рютте під час зустрічі із президентом США Дональдом Трампом у Білому домі нагадав президенту США, кого Росія відправила керівником делегації на переговори до Стамбула.

1268 6
10.07.2025

«Більдерберзький клуб» — одна із найбільш загадкових закритих «тусовок». Зустрічі клубу щороку тривають кілька днів щоразу в іншому місці.

2291 4
09.07.2025

Президент США Дональд Трамп, аби втримати пУтіна від вторгнення в Україну, погрожував російському диктатору «розбомбити Москву до бісової матері».

1003