Викладачки ПНУ презентували «живий» підручник, який «говорить»

«Література та інклюзія», – так називається книжка, яка відкриває безмежний і цікавий світ творів інклюзивної літератури.

За словами її авторок, видання розраховане на універсального читача, хоч писали його безпосередньо для студентів педагогічних спеціальностей. Звісно, в підручнику зібрано не всі твори про людей з інвалідністю, тож викладачки брали до уваги найцікавіші, які не залишили їх байдужими, а також перекладені на українську мову, пише Фіртка з посиланням на Галичину.

За оригінальною рожевою обкладинкою підручника «Інклюзія та література» міститься цілий світ літератури про дорослих та дітей з інвалідністю. Письменниця, професорка ПНУ ім. В. Стефаника Ольга Деркачова наголошує, що це історії про людей, завдяки яким світ стає добрішим. «Сьогодні всі говорять про інклюзію, але в Україні ще недостатньо досвіду роботи в школі, в інклюзивних класах, – коментує письменниця. – А де бракує досвіду, допомагає література. Ми вирішили подивитися на проблему інклюзії з точки зору художніх творів, їхніх авторів, персонажів. Література допомагає не боятися говорити про те, що болить».

Доцентка кафедри фахових методик ПНУ ім. В. Стефаника Соломія Ушневич наголошує, що «Література та інклюзія», – більше, ніж книжка.

«Це проєкт, який сьогодні перебуває на початковому етапі, бо ми як філологи, котрі тривалий час працюють у сфері педагогічної освіти, ознайомлені з найновішими тенденціями та потребами сучасних освітніх методик і технологій. На часі інтеграція галузей з метою поглиблення досліджуваної проблематики, – коментує пані Соломія. – Підручник – це не лише можливість ознайомитися з найновішими здобутками зарубіжної та української інклюзивної літератури. У перспективі – це плідна співпраця зі студентами на рівні написання бакалаврських, магістерських робіт, робота з вивчення функціональних методик та формування індивідуальних підходів у роботі з дітьми з інвалідністю. Студенти під час написання кваліфікаційних робіт проходять практику в школах, подекуди робота з дітьми з особливими освітніми потребами спонукає їх до того, щоб додавати щось особистісне, нове, звісно, в контексті методичних рекомендацій, які пропонують фахівці з інклюзивної освіти».

У підручнику авторки чітко розмежували зарубіжну та українську інклюзивну літературу, насамперед, щоб показати, що у вітчизняних творах також порушують проблематику людей з особливими потребами. Втім, варто зазначити, що наразі українські письменники рідше звертаються до цієї теми, ніж їхні зарубіжні колеги.

«В Україні тривалий час не було заведено писати про дітей з інвалідністю, – коментує Деркачова. – Тепер, дякувати Богові, недобрі традиції змінилися. Література нині часто порушує болючі теми, тому таких творів, сподіваємося, буде набагато більше. Повість Андрія Бачинського «140 децибелів тиші», наприклад, стала «Книгою року ВВС» у 2015-му. Це одне зі свідчень того, що українська книжка може конкурувати із зарубіжною. Зрозуміло, це інша література, бо в нас інший інклюзивний досвід, умови, інший соціум. Сподіваємося, що український літературний досвід буде таким же цікавим, як зарубіжний».

«Інклюзія та література» – це сучасний підручник, автори якого щедро використали в його підготовці інформаційні технології. До кожної теми є QR-коди, котрі кожному читачеві відкривають ще більше інформації про письменників та їхні твори, містять посилання на сторінки авторів у соцмережах, інтерв’ю з ними, фільми, музику, театральні постановки за їхніми роботами. Також тут є методичний навігатор, який пропонує різні стратегії аналізу художнього твору.

«Я б назвала цей підручник «живим», тому що фактично до кожного письменницького життєпису є QR-код, за яким – сайт автора, відео з його інтерв'ю, уривками читань, – розповідає Деркачова. – Ті, хто читатиме наш підручник, зможуть почути не лише свій голос, а й голос автора...».

Я не змогла не спитали авторок підручника про ті книжки, котрі вразили особисто їх. Попри те, що всі твори, котрі увійшли до посібника, варті уваги, адже інші просто не потрапляли до нього, все ж вдалося виокремити найкращі.


19.02.2020 2062
Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1098
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1234
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1131
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3264
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2087
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3257

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

781

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1110

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1194

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2479
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6086
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6106
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29834
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

690
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1535
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1750
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23978
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16477
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

805
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1472
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1741
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2735