Василь Буджак: Маючи досвід виконання ремонтів на мільярдну суму, ми не можемо зменшувати об’єми робіт

У квітні дорожньо-експлуатаційна компанія «ПБС» активно почала роботи із поточного середнього ремонту доріг державного значення. Зокрема, в Івано-Франківській області приступили до ремонту дороги Н-10 Стрий – Мамалига. Та, порівняно з минулим роком, грошей на ремонт доріг із державного бюджету виділено ледь не вдвічі менше. При наявному фінансуванні і у звичному для «ПБС» темпі роботи завершаться до серпня.

Про цю ситуацію знає начальник Служби автомобільних доріг в Івано-Франківській області Василь Буджак. Але він спокійний, адже ремонтно-будівельний сезон лише почався, крім того, фінансування може бути виділено з інших джерел.

На ремонт доріг державного значення в межах Прикарпаття Кабінетом Міністрів України виділено 450 мільйонів гривень. Пане Василю, на які додаткові джерела фінансування сподіваєтесь, щоб продовжити запланований у цьому році ремонт?

- 450 мільйонів – це те, що ми вже бачимо чорним по білому. Але ми сподіваємося, що як мінімум 150 мільйонів буде виділено із державного фонду регіонального розвитку. До того ж, за підсумками кварталу чи півріччя уряд мав би видати нові уточнені документи по виділенню коштів, адже буде видима картина по виконанню бюджету в цілому по всій Україні. Є ще одне джерело фінансування – митні збори. Але боюся, що там розраховувати нема на що. Порівняно з минулим роком значно підвищили планові показники, за підсумками першого кварталу митниця недовиконує план, а на дороги йде тільки понадпланове виконання. Тому шансів там мало.

Скільки кілометрів доріг на території області плануємо відремонтувати?

- У минулому році ми зробили 180 кілометрів доріг і в цьому році плануємо зробити не менше. Але знову ж таки, усе залежить від того, чи буде фінансове забезпечення. Та я б хотів зауважити, що ці цифри відносні, адже роботи на торічних ділянках ще не завершені. Більшість доріг ми зробили лише в нижньому вирівнюючому шарі асфальтобетону. Зараз треба стелити верхні шари. Якщо ми їх здамо в експлуатацію, то вийде майже така сама цифра. Люди не розуміють всіх нюансів і про них треба говорити. З 2015 року ми відремонтували трохи більше ніж 300 кілометрів доріг державного значення з тисячі – це, в загальному, непоганий показник. Виходить, що за 5 років ми можемо відремонтувати всі дороги державного значення в нашій області. І таку стратегію ми розробляли ще в 2015 році і її дотримуємося. У нас уже є досвід виконання робіт на суму мільярд-мільярд двісті тисяч гривень. І в цьому році ми би хотіли не зменшувати об’єми. Тепер нам треба відремонтувати доріг на суму хоча б мільярд триста. І нас не лякає така велика цифра, бо ми бачимо, що можемо це зробити. Але є дуже багато факторів і ризиків: якби це було фінансування з обласних ресурсів, то можна було б розуміти чітко, але коли ти є частинкою загальнонаціонального проекту, то важко щось передбачити. Наприклад, в Києві подивляться, що у нас вже третина доріг відремонтована, а в якійсь області і десятої частини ще нема. То може бути перерозподіл коштів.

Відомо, що в першочерговому виконанні державного плану є ремонт автомагістралей. Особливо тих, які співпадають з міжнародними коридорами. Територією Прикарпаття проходить така дорога. Але її чомусь ще не ремонтують

- Так, міжнародна дорога М-12 Стрий – Знам’янка. На території нашої області є 33 кілометри такої дороги. Вона проходить через Рогатин, Пуків йде на Бережани, Тернопіль, Хмельницький, Умань. Ми розробили проект її реконструкції. Дорога має розширюватись. Але поки що я б не хотів щось конкретизувати. Станом на зараз нам економічно важливіша дорога Н-10 Стрий – Мамалига. Зараз ми робимо все можливе, щоб її включили у міжнародний транспортний коридор, бо вона сполучає найкоротшим шляхом країни Євросоюзу – Молдову з Польщею чи Словаччиною. Тиждень тому ми почали ремонт Калуського напряму. Якраз хочу пояснити логістику такого ремонту окремими ділянками, якими займається «ПБС». В першу чергу виходимо з того фінансування, що є. Нам не вистачає ресурсу відремонтувати всю дорогу одразу, тому змушені спочатку ремонтувати ті ділянки, які є найгіршими. Об’їзна Івано-Франківська. Чому ми почали саме звідти? Правду кажучи, ми хотіли зразу іти на Калуш і на Долину. Бо там ситуація дуже сумна. Але в районі авторинку після зими утворилась велика ямковість. Техніка із матеріалами для ремонту їде з Надвірної і везти матеріал по таких великих ямах було б логістично неправильно. Крім того, в нас дуже важка ситуація із дорогою Р-21 Долина – Хуст, яку теж слід відремонтувати якомога швидше.

Остання згадана Вами дорога – регіонального значення. З першого січня вона, як і всі інші місцеві дороги передані у підпорядкування обласної державної адміністрації. Минає четвертий місяць реформи. Що змінилося за цей час?

- Розуміння маємо, бачення маємо, перспективи бачимо. Але якусь оцінку дати ще зарано. На моє переконання – це правильний стратегічний шлях в державі. Бо коли під контролем Києва така величезна мережа доріг, то важко добитися ефективного результату. Як воно буде проходити – звичайно неоднозначно і не безболісно. Але я наведу конкретний приклад: 278 мільйонів гривень в цьому році будуть витрачені на дороги місцевого значення. Жодного разу за рік така сума не витрачалась на утримання і ремонт цих доріг. Що стосується практики і безпосередньої роботи на дорогах обласної державної адміністрації – у них ще немає мобільного структурного підрозділу, який міг би забезпечити виконання цих робіт. Тому вони доручають службам автомобільних доріг цим займатися. І це напевно правильно. Ми виконуємо те, що виконували, але частину вже не під керівництвом Укравтодору, а на добровільних громадських засадах.

Однією з великих проблем дорожньої інфраструктури є мости. Їх левова частка потребує нагального ремонту. Зокрема, існує думка, що міст у селі Ланчин не витримає важкої техніки «ПБС», яка має відремонтувати там дорогу. Як будемо виходити з положення, щоб привести мости у придатний стан?

- Багато хто називає мости аварійними. Зауважую, що стан мостових переправ поділяється на три категорії – придатні до експлуатації, не повністю придатні і непридатні. Бо якщо називати міст аварійним, треба його закривати і зупиняти рух транспорту. Щодо не повністю придатних, то в області їх налічується десятки, а то й сотні, маючи 1173 мости. Це є величезна проблема, на ліквідацію якої нам не вистачить не те що державного, а й європейського фінансового ресурсу. Цим мостам вже понад 50-70 років. Їх усіх треба зробити згідно сучасних вимог. Але тішуся, що тепер нам допомагатиме обласна державна адміністрація. Щодо мосту у Ланчині – «ПБС» найближчим часом приступить до поточного дрібного ремонту, крім того, треба укріпити опори. А тоді вже займемось поточним середнім ремонтом. До речі, в цьому році ми будемо добудовувати два мости – у Косові та у селі Сівка Войнилівська. Для цих робіт нам треба грамотного підрядника, сподіваємося, що це буде «ПБС».

Прорив у ремонті доріг на Прикарпатті почався у 2015 році. Це був той рік, коли Ви, пане Василю, стали начальником САД в області. Ви задоволені тією якістю відремонтованих доріг, які є в області?

- Практика показала, що є сенс іти дороговарстіснішими проектами і робити якісніше. Одна фірма нас звинувачувала в тому, що ми ставимо зависокі технічні вимоги. Але це виправдовується. Наприклад, дорога Р-24. Частину там робила івано-франківська фірма «Шляхбул-ЛІМ». Згідно тодішнього проекту, вони просто вирівнювали дорожнє покриття і укладали два шари асфальтобетону. Ці роботи можна віднести до поточного дрібного ремонту. Зараз там є ями, особливо на відтинку з Косова до Пістиня. Те, що робив «Шляхбуд-ЛІМ» уже не проходить. Бо треба застосовувати технології зі зміцненням основи та підсиленим покриттям дорожнього одягу. А та фірма подає на нас у суд. Але ж не ми винні, що вона не має навіть відповідної матеріально-технічної бази. Ми не боронимо тут працювати «Онуру» чи «Техно-Буд-Центру». Вони можуть грати на рівні з «ПБС», а «Шляхбуд-ЛІМ» не може. Всі ці суди гальмували нам роботу, ми їх виграли усіх. На Кривопільський перевал, який мала робити остання фірма, ми договір розірвали. Тепер проводимо коригування проектної документації, після чого по новому буде оголошений тендер.

Згідно рейтингу якості доріг від The World Economic Forum Україна посідає 137-ме місце з 144. В Європі будують такі дороги, які тримаються десятками років, а в нас таке навіть не розглядається. Чому в Україні з будівництвом нових доріг усе так погано?

- Не можна мати дороги європейської якості, а решта залишатися в Радянському Союзі. Суспільство повинно гармонійно розвиватись. Можу навести десятки прикладів, як на щойно покладений асфальт виїжджає машина і залишає купи болота на дорозі. Або ви самі бачите, скільки сміття є на узбіччях. Так, дійсно, в Україні не будується нових доріг. Просто капітальних видатків в державі на таке будівництво не передбачається. Побудувати дорогу складніше, ніж побудувати 9-поверховий будинок. Бо на дорозі нема даху, треба зважати на геологію, прорахувати все так, щоб не було зсувів, підтоплень. І навантаження, які б ти не передбачав, все одно не передбачиш на 100 відсотків. В цьому вся складність. Нам треба, як у воєнні часи – розраховувати будівництво доріг на рух танків, бо наші фури ще не такі, як танки, але скоро такими можуть стати (сміється). Зараз Укравтодор лише розробляє проект концесійних доріг. Платними можуть стати дві дороги за маршрутами Київ – Біла Церква та Львів – Краковець. Щодо нашої області – то крім дороги на Буковель, яка була збудована десять років тому нічого подібного не передбачається.

З організацією безпеки дорожнього руху краща ситуація?

- Так. Ми вже почали глобальну роботу. У цьому році є «ноу-хау»: з січня запрацював дорожній фонд, яким передбачено 5% коштів на безпеку руху. Це дуже добре, адже на це ніколи в Україні не вистачало коштів. І це зрозуміло, бо якщо в нас немає нормальної дороги, то як ми можемо говорити про відбійники, острівці безпеки, сучасні знаки, дороговартісну плівку, яку видно у будь-яку пору року та інше. Якщо в тебе три тисячі доріг місцевого значення у поганому стані, то що ти будеш там робити по безпеці руху? Люди просять елементарний проїзд, а я їм буду розказувати про наворочені плівки до дорожніх знаків? А от уже на тих ділянках, які відремонтували, ми спонукаємо фірми ставити сучасні дорожні огородження, ми вже перейшли на шумові пластикові розмітки. У нас вони зроблені у Яблуниці, на дорозі Львів – Івано-Франківськ, зараз будемо працювати на дорозі Івано-Франківськ – Коломия, аж до межі з Чернівцями. Пішохідні переходи у нас тепер червоно-білі. У Бурштині, за сприяння місцевої влади, ми зробили так, що кожен перехід на дорозі Н-09 підсвічується. Ми зараз в числі п’яти областей, які виграли конкурс і потрапили в урядову програму по встановленню нових світлофорів, пішохідних переходів і острівців безпеки на загальну суму приблизно 90 мільйонів гривень. Ще тривають різні стадії відбору і проектування. Але це вже велике досягнення, бо навіть якщо по 20-40 мільйонів в рік ми отримуватимемо, то зможемо зробити розділювальні смуги із бар’єрним огородженням на всіх наших дорогах, де є чотири смуги для руху. Але кілометр такого огородження коштує мільйон двісті тисяч гривень. І то дешевого. Люди хочуть все і одразу. Так не буває. На все не вистачить грошей. На експлуатаційне утримання нам виділяється 12 відсотків коштів від потреби. Є багато форс-мажорів. До слова, цьогорічна зима розчинила в повітрі 40 мільйонів гривень. Так, Прикарпаття показало всій Україні приклад, як слід утримувати дороги у зимовий період. Тепер люди хочуть, щоб ми негайно нанесли європейські розмітки та поставили всюди нове бар’єрне огородження. А за що ліквідовувати ямковість чи ремонтувати міст у Ланчині?


20.04.2018 4854
Коментарі ()

14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1314
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1308
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1119
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1154
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7232
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1872

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

192

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

437

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

673

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1710
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1169
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

646
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

1010
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1322
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

901
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1458 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

1028
09.09.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

37380 1
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1126
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1383
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

879
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

3289 15