Свято ковалів: в Івано-Франківську відновили фестиваль ремесел (ФОТО)

В Івано-Франківську 15-17 травня на площі Бастіону проводять Свято ковалів.

Про це з місця події повідомила журналістка Фіртки.

Фестиваль відновили після семи років перерви. Ковалі з різних міст України та світу створюватимуть скульптуру «Єдність — наша сила», а також представлятимуть для відвідувачів майстер-класи й ковані вироби.

«Дуже хотіли відновити цей захід. Тут зібралися ковалі з України, Уельсу, США, Польщі й Канади.

Дякую військовим та ветеранам, адже Свято проводимо завдяки їм. Цей фестиваль — родзинка Івано-Франківська. Адже ми — наразі єдине місто, яке входить в асоціацію ковальських міст», — вказав на відкритті міський голова Руслан Марцінків.

фото: фестиваль

Представники Вищого професійного училища №21 є одними з організаторів. У рамках фестивалю майстри зі студентами виготовляють для захисників клямри — великі скоби для скріплення основ бліндажів.

«Задача для кожної команди полягає в тому, щоби викувати певну кількість клямр, аби передати нашим воїнам», — вказав майстер виробничого навчання Вищого професійного училища №21 Дмитро.

фото: Дмитро

Окрім цього, у команди є й художнє завдання.

«Ми також робимо декоративну клямру на фестивалі для загальної композиції. Деталь буде у вигляді хреста з трьох колод, які символізують основні стовпи, на яких тримається зараз Україна: мова, віра, а головне — наша армія.

Стовпи відповідно скріплюватимемо цими декоративними скобами. Сподіваємось, що подальша робота буде представлена у великому форматі на наступному фестивалі», — розповів майстер Дмитро.

фото: вироби

За словами коваля, фестиваль має благодійну мету для ЗСУ, адже багато людей з ковальської спільноти воює чи волонтерить.

«Тому вирішили відновити Свято з тим духом єдності й ковальства, аби продовжити традицію ремесла. Наші студенти, молоде покоління вже й не бачило подібних заходів, тому для них це можливість ознайомитися з ковальською родиною», — сказав чоловік.

фото: Дмитро

Коваль Юстас є корінним американцем з Оклахоми. Чоловік є волонтером. Він ділиться, що приїхав в Україну допомагати харківській кузні минулого літа, але це стало для нього повноцінною справою — кувати речі для військовослужбовців. На фестивалі коваль виготовляє скоби для окопів.

«Зокрема, ми працюємо над спільним дизайном для підсумкового проєкту фестивалю», — зазначив Юстас.

фото: Юстас

Коваль Максим Марчук з Рівненщини. Цією справою займається вже 14 років. З гільз майстер виготовлює ангелів — розмальовує, вирізає та кує.

фото: Максим Марчук

«Скоби та буржуйки потрібні захисникам завжди. Наші скоби заробили назву «мазераті» серед хлопців через якість.

Але люди трішки втомились від війни та почали менше донатити, тому треба було знайти вихід. Військові принесли мені дуже багато гільз з фронту. З них виготовляю ангелят — це дуже допомагає, щоб виручити грошей для ЗСУ», — говорив Максим Марчук.

фото: Максим Марчук

Світлана разом з донькою та чоловіком представляють свою сімейну кузню з Чернівців. У цьому напрямку родина працює вже давно. За словами жінки, найскладніше у виготовленні виробів — ідея, адже це основне для творчого процесу.

фото: майстриня з донькою

«Ми з чоловіком іноді куємо на фестивалях, а донечка робила прикраси для заходу. Останній раз ми були тут аж сім років тому», — сказала майстриня.

фото: прикраса

Охочі також можуть відвідати ярмарок, де можна придбати, зокрема, різноманітні крафтові продукти.

фото: ярмарок


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Мистецтво нескорених»: на Прикарпатті провели обласний фестиваль

На Прикарпатті відбувся XVI обласний відкритий фольклорний фестиваль «Писанка-2026» (ФОТО)

«Мистецтво — це не розвага, а розвиток»: Володимир Гайдар про фестивалі, науку і епатажні виступи в Івано-Франківську


15.05.2026 1660
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1303
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

758
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1242
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2467 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3563
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2988 2

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

128

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

237

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

841

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

1036
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4990
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10378 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8850
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

654
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

866
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1153
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

931
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3075 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1172
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1578
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1497
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1719