Щодня на межі ризику: сапер з Івано-Франківщини Євген Ткачук про будні піротехніків та небезпечні знахідки (ФОТО)

фото: Євген Ткачук/Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Сапери Івано-Франківської області щодня працюють із вибухонебезпечними предметами — від залишків Першої та Другої світових війн до сучасних боєприпасів, які залишили окупанти.

Для них це не лише фізичне навантаження, а й моральна відповідальність: від правильної підготовки та роботи в команді залежить життя не лише колег, а й цивільних.

Про практичну роботу саперів, підготовку, небезпечні знахідки та виклики, з якими стикаються у гірських районах та зоні бойових дій, журналістка Фіртки поспілкувалась із начальником відділення піротехнічних робіт частини піротехнічних робіт, підводного та гуманітарного розмінування Євгеном Ткачуком.

Чоловік служить із 2008 року і за цей час працював на різних посадах.

«Моя крайня посада була заступник начальника районного управління Калущини — розповідає Євген Ткачук.

Євген ділиться, його дружина спершу не вірила, що чоловік стане піротехніком. Для нього ж ця робота — щоденна відповідальність не лише за себе, а й за інших.

«Я завжди працюю в команді. Колектив важливий, ми щодня підтримуємо один одного».

Шестирічний син Євгена із захопленням слухає розповіді батька про службу та цікавиться його роботою, чекаючи повернення з ротацій.

Керівник піротехнічного відділення пояснює, що в Івано-Франківській області найчастіше знаходять вибухонебезпечні предмети, які виявляє місцеве населення. Більшість із них — залишки Першої та Другої світових війн.

«Враховуючи, що минуло близько 80 років, ми все ще виявляємо не малу кількість таких предметів».

Сучасні реалії також приносять нові загрози. Крім боєприпасів часів світових воєн, піротехніки знешкоджують елементи, що потрапляють на територію області під час обстрілів.

«Найчастіше це артилерійські снаряди та мінометні міни. На Сході ж асортимент значно ширший — там трапляються й інші типи вибухонебезпечних предметів».

Євген Ткачук розповідає про підготовку саперів:

«Кожен проходить спеціальне навчання. Після курсу навчальний заклад видає сертифікат, що підтверджує здатність виконувати завдання сапера.

У підрозділі проводиться стажування: вивчаються особливості роботи, тактико-технічні характеристики автомобілів та обладнання. Після завершення зборів сапери складають іспит і отримують допуск до самостійного виконання завдань із розмінування».

Перед виїздом сапери завжди знають, куди їдуть і чого очікувати. Особовий склад проходить інструктаж, одягає бронезахист і суворо дотримується заходів безпеки. На місці вони працюють злагоджено як команда — це ключ до безпечного виконання завдань.

«У цій професії, мабуть, найважче морально. Фізичну підготовку можна підтягнути: бронежилет і захисний шолом важать близько 20 кг, додаються засоби пошуку, лопати та інше обладнання. Є значне фізичне навантаження.

Але моральний тиск — постійна невизначеність і усвідомлення, що предмет може вибухнути будь-якої миті — переносити складніше. Під час першого виїзду це було особливо відчутно: фізична втома відійшла на другий план».

Більшість боєприпасів виготовлені з металу, тому їх легко виявити металодетекторами.

«Проте не рідко трапляються вибухонебезпечні предмети із мінімальною кількістю металу — їх набагато складніше виявити.

Металодетектор дозволяє визначати зону сигналу. Далі сапери обережно підкопуються, щоб з’ясувати: це справжній вибухонебезпечний предмет чи, наприклад, проста металева труба».

Станом на вересень [на момент запису інтерв'ю — ред.] зареєстрували 101 випадок виявлення застарілих боєприпасів після повідомлень від місцевого населення. Для порівняння: торік на ту саму дату їх було 140.

«Пік виявлень припадає на весну, літо та осінь — коли тривають польові та будівельні роботи і земля «викидає» предмети на поверхню. Часто знахідки трапляються й грибникам у лісі.

Іноді ми виїжджаємо на один предмет, а на місці виявляємо значно більше одиниць — це можуть бути залишки бліндажів чи позицій давніх часів».

Що роблять із виявленими боєприпасами, залежить від їхнього стану.

«Зазвичай, небезпечні знахідки ми знищуємо на місці виявлення. Якщо ж вони безпечні, тоді ми їх транспортуємо на спеціально відведені місця і підриваємо вже там».

Євген Ткачук доповнює, що металодетектори реагують на будь-який метал. Іноді це просто труби чи інші металеві предмети, а іноді — справжні боєприпаси. Тому обов’язкова процедура перед остаточним визначенням характеру знахідки — уважна перевірка щупом і поступове підкопування.

Сапер розповів також про складнощі роботи в Карпатах та гірських населених пунктах.

«Карпати самі по собі ускладнюють роботу: круті схили, рельєф, густа рослинність. Погодні умови часто змінюються: внизу може бути сонячно й тепло, а на вершині раптово починається дощ або гроза.

Під час грози ми не працюємо, тож непередбачуваність гір додає додаткових ризиків».

Сапери з Івано-Франківської області працюють не лише в регіоні, а й на сході України, а також на звільненій Херсонщині, де щодня очищають території від боєприпасів, які залишили окупанти.

«Технічно робота однакова: ми знищуємо вибухонебезпечні предмети. Але на сході, окрім більшої кількості різних боєприпасів, додаються постійні ризики: обстріли, ворожі дрони. Атмосфера там зовсім інша.

Якщо вдома ми працюємо серед відносно мирного життя, то на Сході часто опиняємося в майже порожніх селах зі зруйнованими будинками. Це морально важко».

Євген Ткачук каже, що цього року вже брав участь у двох ротаціях: з кінця березня по травень і з липня до початку вересня, остання проходила на Херсонщині.

Сапери виїжджають або через одну, або через дві ротації, залежно від кількості особового складу.

За його словами, в Івано-Франківській області випадки самостійного знешкодження боєприпасів місцевими мешканцями поки не зафіксовані. Проте в масштабах України така проблема існує: через незнання люди беруть підозрілі предмети до рук і намагаються з ними щось робити, що часто призводить до каліцтв або загибелі.

«Під час моїх відряджень на Сході безпосередньо летальних випадків не було. Люди там частіше зустрічають вибухонебезпечні предмети й розуміють ризик.

Але трапляються випадки, коли вони не усвідомлюють небезпеки: наприклад, беруть до рук предмети, які можуть спрацювати при найменшому дотику. Такі знахідки іноді приносять до нас, навіть не знаючи про ризик».

Фахівець додає, що на Прикарпатті люди зазвичай повідомляють про знахідки й чекають на рятувальників після ворожих обстрілів.

«Страх і інстинкт самозбереження переважають, тому прикарпатці не намагаються самостійно піднімати чи переміщувати предмети. Навіть якщо пошкоджені будинки чи подвір’я, мешканці дотримуються обережності та не чіпають небезпечні об’єкти».

За його практикою, летальних випадків серед цивільних не траплялося.

«Єдиний відомий мені інцидент стався з туристами в гірській місцевості, які розкладали багаття на ділянці, де під землею знаходилися вибухонебезпечні предмети. Під дією високої температури вони здетонували».

Євген Ткачук зазначає, що серед саперів по Україні трапляються летальні випадки. Проте в його підрозділі на Прикарпатті таких інцидентів не було.

«Не рідко під час відряджень у зону бойових дій трапляються фатальні випадки. Причини різні: удари FPV- чи ударних дронів, небезпечні підриви боєприпасів, протитранспортні міни на дорогах, які спрацьовують після встановлення.

Навіть під час обслуговування техніки існують ризики, адже ворог може чекати на момент, коли поблизу автомобіля знаходяться кілька осіб, щоб завдати удару».

Керівник піротехнічного відділення дав рекомендації місцевим мешканцям щодо виявлення підозрілих предметів:

«Насамперед — не підходьте до знахідки. Вибухонебезпечні предмети можуть бути замасковані під будь-що: побутові речі, дитячі іграшки, м’ячі тощо.

Якщо є ознаки, що це може бути міна або снаряд, потрібно обмежити доступ до місця та негайно повідомити поліцію і ДСНС.

Поліція та наші фахівці виїжджають у захисних засобах, оглядають об’єкт і визначають, чи дійсно це вибухонебезпечний предмет, чи лише підозріла знахідка».

фото: Головне управління ДСНС України в Івано-Франківській області


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Виїжджають на прильоти: як змінилася робота прикарпатських рятувальників під час війни

Піротехніки з Прикарпаття продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Знешкодили 82 вибухонебезпечні предмети: як прикарпатські сапери продовжують розміновувати Херсонщину (ФОТО)

Прикарпатські піротехніки знешкодили два артилерійські снаряди II Світової війни (ФОТОФАКТ)


Коментарі ()

04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

811
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

9443
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

2542
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

2593
24.11.2025
Анна Марущак

Рецидивісти зі строками за вбивство, “смотрящі” за містами й колоніями, ув’язнені, які й досі керують “общаками” через контрабандні телефони, та наркоторговці потрапили в епіцентр резонансних кримінальних проваджень про вимагання, шахрайство та побиття.  

7216
21.11.2025
Тетяна Ткаченко

Волонтерка Вікторія Сакун двічі змушена була залишати дім через російську агресію. Вперше — у 2014 році з окупованого Донецька, вдруге — після початку повномасштабного вторгнення у 2022-му.    

2124

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

447

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

679

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

458

Епіграфом до цього тексту візьмемо фрагмент з «Мандрів Гулівера», в якому Джонатан Свіфт устами Гулівера розповідає господарю — Гуїгнгнму про суддів та адвокатів тогочасної в Англії.

3664
29.11.2025

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

25752
25.11.2025

Питання «чи варто їсти пізно ввечері?» часто хвилює тих, хто намагається правильно харчуватися й дбати про своє здоров’я.  

5379
20.11.2025

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

1327
29.11.2025

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

6942
25.11.2025

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

18214
20.11.2025

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

12601
16.11.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

1489
27.11.2025

Міжнародна співпраця дозволяє Івано-Франківську не лише ремонтувати пам’ятки та культурні об’єкти, а й розвивати освіту, культуру та соціальні програми громади.

6472
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

387
01.12.2025

Ексклюзивні подробиці резонансної корупційної справи з епізодами злочинної діяльності.

972
28.11.2025

Керівник Офісу президента Андрій Єрмак написав заяву про відставку.

1156
21.11.2025

Речниця адміністрації президента США Дональда Трампа Керолайн Лівітт повідомила, що Сполучені Штати протягом останнього місяця працюють над детальним планом припинення війни між Росією та Україною.

747