Ринок робітничих професій в Україні: найбільш популярні сфери та оплата праці

Стать досі впливає на рівень зарплати — 58% жінок у робітничих сферах заробляють менш як 10 тис. грн, тоді як серед чоловіків — тільки 26%.

Такими є результати дослідження ресурсу Finance.ua, передає Фіртка

Водночас українки більше хочуть працювати в Україні, аніж чоловіки, — 62% проти 52% відповідно.

Сфера зайнятості. Найбільш популярна сфера — роздрібна торгівля та продажі, на другому місці «будівництво», а третє місце ділять «транспорт і логістика» та «громадське харчування».

Зарплата залежно від статі. Приблизно 10−15 тис. грн заробляють 26% жінок і 27% чоловіків, а від 20 тис. грн — 6% та 24% відповідно. Вік на рівень оплати загалом не впливає.

Зарплата по регіонах. Серед регіонів проживання опитаних суттєво відрізняється зарплата тільки у Київській області. Тут найбільший відсоток тих, хто заробляє 15−20 тис. грн (23%), тоді як у Дніпропетровській, Одеській, Харківській та Львівській областях цей показник значно нижче (15−18%).

«Дві третини робітників, зайнятих фізичною працею,  називають головним мінусом своєї роботи — замалу зарплату та перепрацювання. Тільки, за даними Держстату, протягом другого кварталу 2021 року 127 тис українців перевели на неповний оплачуваний робочий тиждень.

Тому значна частина українських робітників — 31% — замислюється про роботу за кордоном. Водночас щоб їх влаштовувала оплата в Україні, більша частина респондентів — 48% — потребує оплати на рівні 10−20 тис грн на місяць», — зазначили в OLX Робота.

Зауважимо, що рівень доходу влаштовує лише 3% працівників. Водночас тільки кожному п’ятому робітнику переглядають зарплату раз на рік.

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Середня зарплатня на Івано-Франківщині: яка ситуація у районах області

Рівень добробуту родини: понад 14% українців не вистачає навіть на їжу (ОПИТУВАННЯ)

На скільки зросла зарплатня ІТ-спеціалістів в Івано-Франківську (ОПИТУВАННЯ)


Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1975
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1074
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1230
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1678
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2862 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3957

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1164

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

667

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

449

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1193
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5806
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5356
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10759 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1539
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1474
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7647
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1177
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15987
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

558
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1561
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2013
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1905