Карпатський національний природний парк не розроблятиме маршрутів для джипінгу на території природно-заповідного фонду попри публічне звернення понад трьохсот підприємців, які організовують туристичні поїздки у Карпатах.
Про це в коментарі Суспільному сказав директор установи Степан Гошовський, посилаючись на закон про «Природно-заповідний фонд», пише Фіртка.
Власник однієї з турфірм, що займається «джип-турами», а також голова Яремчанської громади кажуть, що на ділянках нацпарку розташовані й дороги, які ведуть до людських обійсть. Водночас у Держекоінспекції зазначають, що інспектори не штрафують власників ділянок, адже закон дозволяє їм доїжджати до своїх домівок чи господарств. Натомість фіксують лише випадки несанкціонованого проїзду. Від початку року в Держекоінспекцію надійшло 20 таких звернень від туристів.
7 серпня в Яремчі проведуть громадські обговорення щодо «джип-турів» у Карпатах. Що відомо про ситуацію станом на 31 липня — у матеріалі.
Роман Качелуб — власник фірми, яка організовує туристичні поїздки на джипах і квадроциклах у Карпатах. Компанія працює на території Яремчанської, Поляницької та Ворохтянської громад. 25 липня 2026 року на своїй Facebook-сторінці він оприлюднив відкритий лист від імені понад трьохсот учасників спільноти, яка займається перевезенням туристів у горах. У ньому підприємець запропонував створити офіційні маршрути для туристичних поїздок.
«Наша позиція, моя і місцевих підприємців, щоб ми вирішили питання з парком. Аби нам законно виділили маршрути, якими ми маємо їздити, й самі будемо контролювати, щоб ніякі спортсмени не каталися горами і парком, не шкодили природі», — говорить Роман Качелуб.
За його словами, найбільшу загрозу для Карпат становлять не лише організовані тури, а й неконтрольовані виїзди окремих власників позашляховиків, які ігнорують обмеження та правила. Саме через такі випадки, каже підприємець, негативне ставлення поширюється і на легальних перевізників.
«Люди возять на лаветах транспорт на агресивній гумі. Вони їдуть високо у гори, не питають, не цікавляться, знімають шлагбауми, катаються, куди хочуть. Це нам теж не подобається, бо я розумію, що таке клеймо падає і на нас», — каже Роман Качелуб.
Своє звернення Роман Качелуб розмістив на тлі ситуації, що сталася 22 липня 2026 року у Яремчі. Тоді місцеві власники «джип-турів» намагалися заблокувати роботу пункту екологічного контролю Державної екоінспекції Карпатського округу. Цьому передував рейд 21 липня, який провели працівники Держекоінспекції й Карпатського національного природного парку. Вони зафіксували сім випадків проїзду транспортом через територію природно-заповідного фонду й склали сім адміністративних протоколів, які зараз розглядає суд, розповідає представник Держекоінспекції Михайло Півторак.
«Напевно, люди почали розуміти, що ми будемо в цьому напрямі працювати й складати протоколи про адміністративні правопорушення. На такі випадки реагуватимемо. Подобається це комусь чи ні — норми закону повинні виконуватися», — пояснює Михайло Півторак.
Роман Качелуб говорить, що його фірма не займається несанкціонованим джипінгом, а проводить для людей «пізнавальні тури Карпатами».
«Місцеві кажуть, що ми "між хатами їздимо". Це — реально, де живуть люди, це — приватні ділянки. Є колиби, гойдалки у нас на висоті до 1000 метрів. Високо в гори не піднімаємося, бо це і дорого, і довго», — каже Роман Качелуб.
Кореспондент Суспільного вирушив з Романом одним з найпопулярніших маршрутів, який пропонує його фірма.
«У селі майже кожна хата має джип. Люди приймають туристів у котеджі, вивозять по цікавих локаціях. Перевезення — це хліб місцевих жителів, які заробляють і живуть у Микуличині», — розповідає Роман Качелуб.
«За день може бути два-три автомобілі, у вихідні — трохи більше. Зараз ми піднімемося на висоту приблизно 300 метрів, на ділянку, яка називається Ділок. Там є гарна гойдалка. Далі повернемо праворуч, де зелена машина. Як бачите, ми їдемо на Volkswagen T4 — це не джип і не автомобіль на екстремальній гумі. Цим маршрутом можна проїхати навіть легковиком. Уздовж цієї дороги живуть люди, зокрема і мої родичі, приватні ділянки є та хати. Звідси прямо угору п'ять кілометрів. Ми не заїжджаємо на територію парку й не їздимо полонинами — це наш маршрут. Ось вас вітає полонина Ділок. Як бачите, ґазди є, тут живуть, от будиночок», — говорить Роман Качелуб.
Зі слів підприємця, полонина Ділок розташована на висоті приблизно 700 метрів над рівнем моря. До неї веде дорога, що перебуває у спільному користуванні Карпатського національного парку і Яремчанської громади. Власниця ділянки Надія говорить, що транспорт у горах є необхідністю для місцевих.
«Тут завжди обов'язковий транспорт, тому що ми живемо у горах. Мусимо підніматися. Це не є давні часи, щоб пішки ходити. Продукти дуже важко носити в руках, треба ж чимось вивезти. А що вища машина, то ліпше, бо менше б'ється, адже дороги не асфальтовані. Вони — ґрунтові, й добиратися якось треба», — пояснює Надія.
Роман Качелуб каже: основною проблемою є те, що деякі відтинки на маршрутах «джип-турів» є територією Карпатського національного природного парку, зокрема й дороги, що ведуть до людських обійсть. Це створює труднощі як для самих жителів, так і для підприємців. Цієї ж думки дотримується голова Яремчанської громади Андрій Мироняк.
«Є ділянка Багрівець, Полумистий, і всі люди, всі вантажні машини їдуть через територію парку. Виглядає так, що згідно із законодавством, якщо б інспектори складали протоколи, то мають дві-три тисячі протоколів складати на людей. Це — нонсенс, бо там люди проживають», — каже Андрій Мироняк.
Водночас начальник відділу природно-заповідного фонду, лісів, рослинного і тваринного світу та біоресурсів Державної екологічної інспекції Карпатського регіону Михайло Півторак говорить, що стаття 14 Закону України «Про природно-заповідний фонд» чітко визначає, хто має право на проїзд.
«Якщо йдеться про власників присадибних ділянок або полонин, які мають документи, що підтверджують право власності на землю, закон дозволяє їм користуватися цими дорогами. У таких випадках Державна екологічна інспекція не може притягувати їх до адміністративної відповідальності. Інша ситуація — коли транспорт систематично використовують для надання туристичних послуг. Якщо одна й та сама машина кілька разів на день фіксується на маршруті, це може бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності», — говорить Михайло Півторак.
Він додає, що від початку 2026 року інспектори провели 10 рейдів і склали адмінпротоколи на вісьмох порушників, які завдали природі шкоди на понад 60 тисяч гривень. Ще 12 звернень про порушення надійшли від туристів через ресурс «ЕкоЗагроза». Наразі їх перевіряють.
Зі слів Михайла Півторака, штраф за проїзд територією природно-заповідного фонду на легковику чи позашляховику становить орієнтовно 6 тисяч 200 гривень за 100 метрів, вантажівкою — 8 тисяч, квадроциклом — 10 тисяч гривень.
Голова Яремчанської громади Андрій Мироняк сказав, що 7 серпня о 10:00 в будинку культури відбудуться громадські слухання щодо ситуації довкола «джип-турів» у Карпатах.
«Стосовно джипінгу, я думаю, що він має бути, бо люди надають послуги з перевезення. Це є у всіх країнах, не тільки у нас. Але маршрути мають бути офіційно визначені та узаконені. На них потрібно облаштувати стоянки, забезпечити прибирання території. Це можуть бути шість-сім спеціально розроблених маршрутів. Якщо частина такого маршруту проходитиме дорогою на території національного парку, наголошую, саме дорогою, парк може стягувати за це визначену плату», — каже Андрій Мироняк.
Директор Карпатського національного природного парку Степан Гошовський у коментарі Суспільному сказав, що маршрутів для джипінгу територіями природно-заповідного фонду не розроблятимуть.
«Стаття 14 Закону про «Природно-заповідний фонд» із поправками чітко говорить про те, що пересування територією природно-заповідного фонду механічними транспортними засобами підвищеної прохідності, тобто і джипами, й квадроциклами, й мотоциклами, заборонене. Якщо людина проживає на території парку, то має право безперешкодного проїзду. Вона подає документи, пише заяву, ми видаємо відповідну перепустку, й вона їде. Все решта — заборона», — пояснює Степан Гошовський.
Водночас, продовжує Гошовський, парк працюватиме над врегулюванням проїзду своєю територією для гостей господарів земельних ділянок.
«Якщо до людини їдуть гості або рідні, які не проживають на території ділянки, то як вони мають добиратися? Люди кажуть: «От, наприклад, до мене їдуть гості, то я проїду, а вони що, мають йти пішки?» Отут ми застрягли, бо закон цього не роз'яснює. От як це врегулювати, ми наразі думаємо», — говорить директор нацпарку.
Степан Гошовський також повідомив, що представники Карпатського нацпарку прийдуть на громадські слухання 7 серпня.
