Журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.
Зокрема, отець розповів, як опинився на духовному шляху та коли вирішив стати ченцем.
"Вперше зустрів монахів у Гошеві, бо часто з мамою їздили сюди. В 11 класі зародилося бажання вступити до монастиря. Тобто, повністю послужитися на службу Богові та людям.
Я взагалі єдиний син. Мама сама зараз живе в Карпатах. Вона була готова, хоч плакала, але розуміла. У житті я не був дуже святим. По-різному бувало. Навіть музику крутив у клубі. Я тих втіх зазнав, а вони скороминучі. Це все дуже спустошує людину. Мені це набридло все. Тому вирішив дійсно піти в монастир, бодай спробувати.
Так, 18 вересня 2000 року я вступив до монастиря. Ну, все одно тут є спочатку випробувальний термін. У монастирі ніхто силою не тримає. Монастир не може бути тюрмою. Хто не має покликання, той і дня в монастирі не пробуде. В мене обов'язки були, на кухні працював, почав відвідувати літературний гурток. Я почав себе реалізовувати, мені тут подобалося.
Інколи приходили вагання та сумніви. Все минає та навіть кризи певні в житті. Але життя як зебра – білі смуги, чорні. Так само в духовному житті. Проте там був духівник, з яким я радився, читав багато.
У нас самі обирають ім'я під час облечин. Взагалі, мене хрестили Руслан-Микола, бо я народився 19 грудня. Тато просто хотів, щоб був син Руслан. Втім, нема такого святого, тому обрав Миколай.
Я є в усіх соціальних мережах, обмежень не маємо. Проте, мусимо все розумно робити", - ділиться монах.
З його слів, найважливіше в чернецтві – це наслідування Христа, який теж був не одружений.
"Головне призначення кожного монашого чину чи згромадження – це є постійне прагнення, змагання до досконалості, святості.
Взагалі це загальне покликання всіх християн - прямувати до святості. Але в монашистві є більші можливості практикувати ці християнські чесноти, іти шляхом досконалості.
По-іншому, монаший стан називають станом досконалості. Монаше покликання, мовби, дорогоцінна перлина. Бог кличе людину за собою. Як Ісус Христос казав: "Хто хоче нехай йде за мною". Він нікого силою не тягнув, шанував людську волю. Але люди не раз все лишали і йшли за ним, ставали його учнями, апостолами.
Монах перед очима має завжди Божу мудрість, яка не є від цього світу. Після знаходження Бога, ченці знаходять радість та мир. Ангели є світлом для монахів, а монахи - світло для людей".
Більше читайте у матеріалі: Одержима злим духом дівчина, чудотворна ікона та війна: розмова із монахом Василіанського монастиря, що на Ясній Горі у Гошеві (ФОТО).
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Проща за українських воїнів: паломники молилися на Ясній Горі в Гошеві
