"Хороший" та "поганий" холестерин: що варто знати прикарпатцям про профілактику серцево-судинних захворювань

Холестерин — це воскоподібна жироподібна речовина, яка міститься в усіх клітинах нашого тіла.

Як рівень холестерину впливає на самопочуття та як часто потрібно перевіряти його рівень, журналістці Фіртки розповів доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри терапії, сімейної та екстреної медицини післядипломної освіти ІФНМУ Сергій Федоров.

"Наш організм потребує певної кількості холестерину для виробництва гормонів, вітаміну D і речовин, які допомагають перетравлювати їжу, а також входить до складу мембран клітин.

Увесь необхідний холестерин виробляється людським організмом, переважно — клітинами печінки. Холестерин також поступає ззовні: він міститься в продуктах тваринного походження, таких як яєчні жовтки, м’ясо та сир".

Як зазначає фахівець, надлишок холестерину в крові призводить до формування каменів у жовчному міхурі та швидкого утворення в стінках артерій атеросклеротичних бляшок. 

"А це — залежно від локалізації, призводить до виникнення ішемічної хвороби серця [стенокардія, інфаркт міокарда], інсульту чи захворювання артерій нижніх кінцівок".

Холестерин переміщується кров'ю за допомогою білків, які називаються «ліпопротеїнами». Два основні типи ліпопротеїнів переносять холестерин по всьому тілу, уточнює Сергій Федоров.

"Холестерин ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ) називають «поганим» холестерином. Він становить більшу частину холестерину в організмі.

Високий рівень холестерину ЛПНЩ підвищує ризик серцевих захворювань та інсульту, оскільки саме він є головним елементом атеросклеротичної бляшки.

Холестерин ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ) називають «хорошим» холестерином. Він захоплює холестерин у крові та повертає його назад у печінку. Потім печінка вимиває його з організму.

Високий рівень холестерину ЛПВЩ може знизити ризик серцевих захворювань та інсульту". 

Сергій Федоров каже, смертність унаслідок серцево-судинних захворювань залишається найвищою у світі, незалежно від місця проживання.

"Чим нижчий рівень «поганого» холестерину, тим кращий прогноз. Чим довший термін лікування порушення обміну ліпідів, тим кращий вплив на прогноз.

Зазначу, що важливе визначення рівнів у крові саме «поганого» холестерину, адже це — головна ціль лікування.

Якщо людина хвора на будь-яке серцево-судинне захворювання, цукровий діабет, хронічну хворобу нирок чи ожиріння, вона потребує поряд із модифікацією способу життя призначення ліків, які зменшують рівень «поганого» холестерину.

У цій ситуації до початку лікування їй призначається проведення ліпідограми — аналізу крові, які показує рівні різних ліпідів. Далі — через 4-8 тижнів проводять повторну ліпідограму.

При досягненні цільових значень «поганого» холестерину — раз у рік. Здоровим особам 20-40 років рекомендоване проведення ліпідограми раз у 4-6 років".

Разом з тим, за словами Сергія Федорова, здорові дорослі, старші 40 років, — це окрема категорія для профілактичних втручань.

"Встановлена в усьому світі межа в 40 років передбачає зростання серцево-судинного ризику, а такі особи підлягають оцінці ризику за допомогою певних шкал.

У Європі та в Україні — це шкала SCORE2 [стать, рівень систолічного артеріального тиску, вік, відношення до куріння та розрахунковий показник — ХС не ЛПВЩ (від загального холестерину віднімається значення «доброго» холестерину)].

Систематичний скринінг практично здорових осіб у віці 40 років та старших рекомендований хоча б раз у рік.

У випадку наявного серцево-судинного захворювання, цукрового діабету, хронічної хвороби нирок, ожиріння чи родинної дисліпідемії поряд із модифікацією способу життя обов’язково призначають ліки, які зменшують рівні в крові «поганого» холестерину.

Це також стосується і практично здорових осіб, старших 40 років, в яких за шкалою визначений підвищений серцево-судинний ризик.

Для здорових осіб до 40 років ліки призначають, якщо підтверджена родинна дисліпідемія [спадкове захворювання, яке характеризується виразним порушенням обміну ліпідів]. Коли рівні ХС ЛПНЩ у крові більші за 4,9 ммоль/л, або більше за 4,2 ммоль/л, якщо їхні близькі родичі мали в віці до 50 років інфаркт міокарда, інсульт чи інші прояви атеросклерозу.

Головна ціль лікування — зменшити рівень «недоброго» холестерину до цільових значень, які різні, залежно від встановленого серцево-судинного ризику".

Фахівець зауважив, модифікація способу життя зменшує рівень «недоброго» холестерину та підвищує рівень «доброго», але цей вплив не перевищує 5-10% від попередніх значень зазначених показників.

Сергій Федоров наголошує, зменшення споживання червоного м’яса (свинина), збільшення в раціоні риби та морепродуктів, овочів та фруктів, бобових, цілозернових продуктів поряд з унормуванням ваги зменшує рівень у крові «недоброго» холестерину.

Окрім того, фізична активність також впливає на холестерин. 

"Аеробні (на повітрі) фізичні вправи середньої інтенсивності зменшують серцево-судинний ризик. Що стосується впливу на холестериновий обмін, то тридцять хвилин інтенсивних вправ щодня знижують рівень окисленого холестерину ЛПНЩ на 8-10%.

Тому, модифікація способу життя є невід’ємною компонентою лікування порушень ліпідного обміну.

Наприкінці підкреслю, що прихильність до медикаментозних стратегій лікування та модифікація способу життя мають важливе значення в попередженні небажаних серцево-судинних подій: інфаркту міокарда, інсульту, серцевої недостатності та смертності".


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Часто розвиваються безсимптомно: івано-франківська гінекологиня про важливість обстеження інфекцій

«Гігієна — без надмірностей, а гоління — необов’язкове»: як підготуватись до огляду у гінеколога


Коментарі ()

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1393
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1480
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1307
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3440
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2249
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3402

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

934

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1258

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1337

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2627
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

527
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6235
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6236
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

652
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

867
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1682
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1900
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16612
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

951
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1619
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1876
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2880