Книжковий фестиваль BookForum–2021, який тривав п'ять днів, з 15 по 19 вересня у Львові, відбувся в гібридному форматі: частково онлайн, частково офлайн.
Зокрема, під час цьогорічного фестивалю відбулось понад 160 подій, з них 80 наживо, 50 панельних дискусій та 15 тематичних кластерів та спеціальних проєктів, що розкрили фокусну тему «Гра в дорослішання: як ми зростаємо незалежними».
«Вже 28 років BookForum є міжнародною платформою, довкола якої збираються фахівці різних сфер, щоб обмінюватись ідеями та знаннями, презентувати досягнення та обговорювати проблеми», – наголошують організатори.
І це справді так. Участь у подіях взяли понад 250 учасників: авторів, видавців, ілюстраторів, перекладачів, громадських активістів та культурних менеджерів з усієї України, а також з ЄС, США, Південної Америки та Африки.
Проте, попри усю грандіозність заходу, кількість людей, які відвідали заходи офлайн, у порівнянні з минулими роками помітно зменшилась. Загалом події 28-го BookForum відвідали та переглянули 27 000 осіб. Водночас видавці скаржаться на низькі продажі, а відвідувачі обурені високими цінами на книжки.
У соціальних мережах почали активно наголошувати на тому, що формат Форуму вимагає перезавантаження. Проте, поки точно не відомо, чи змінюватимуть організатори формат заходу наступного року.
Щоб проаналізувати, що не так з форматом цьогорічного фестивалю та яких змін він потребує, Фіртка зібрала реакції та відгуки письменників, видавців, журналістів, громадських активістів та інших учасників Форуму видавців–2021.
Голова наглядової ради видавництва «Ранок» Віктор Круглов зауважив, що відвідувачів, у порівнянні з позаминулим роком, справді, набагато менше. За його словами, є чимало причин, які заважають розвитку книговидавничій галузі, а тому потрібно вжити відповідних заходів, адже країна без книговидання – країна без освіти, без науки, без самоідентифікації.
Кураторка програм із професійного розвитку, журналістка, співзасновниця та редакторка культурно-видавничого проєкту «Читомо» Оксана Хмельовська зазначає про зростання електронної торгівлі й вважає зменшення кількості відвідувачів цілком закономірним явищем.
«Так, якщо зростає один сегмент і люди задовольняють свою потребу, купуючи книжки онлайн, чому ви думаєте, що ці самі люди захочуть витрачати свій час і ходити по ярмарках? Карантин просто пришвидшив процес зміни купівельних звичок людей, і назад це вже не повернеться. І це не організатори такі, а світ такий, він змінився», – написала журналістка.
Український письменник, перекладач, видавець Антон Санченко виокремив й те, що книжки, які продавали на Форумі, або вже встигли придбати раніше, або завжди можуть зробити це пізніше.
За словами української письменниці Тамари Дуди, більш відомої під псевдонімом Горіха Зерня, видавництва не почувалися бажаними на книжковому фестивалі.
«Авторам теж не пощастило. Програма Форуму включала ряд активностей, але про ці заходи не оголошували у Палаці. П'ять днів постійної напруги й активних продажів на стенді, це дуже складно».
Головний редактор «Українського тижня» Дмитро Крапивенко цьогоріч безпосередньо брав участь у Форумі видавців. Зокрема, Крапивенко разом з Вахтангом Кіпіані, істориком, публіцистом та Софією Челяк, програмною директоркою BookForum дискутували на тему інформаційних впливів на молодь.
«Журнал «Український тиждень» вже багато років поспіль виступає інформаційним партнером BookForum. Для нас це не просто піар-ритуал зі згадками, банерами, взаємною рекламою тощо.
Ми намагаємось співпрацювати максимально ефективно: підтримувати Форум і брати в ньому безпосередню участь. Так, цьогоріч спільно із програмною директоркою BookForum Софією Челяк та публіцистом Вахтангом Кіпіані ми провели дискусію про інформаційний вплив на молодь.
Бракувало місця для всіх охочих відвідати захід і часу, щоб відповісти на усі запитання. Але я не записую це у пасив, це, як на мене, і є успіх.
Заходи, які я відвідував, були велелюдними, отже, є попит на культурні події, навіть у «балуваному» в цьому сенсі Львові.
Я маю чимало друзів серед видавців і письменників. Біля деяких стендів зупинявся надовго. Настрій у багатьох був не дуже – нарікали на малу покупецьку активність. Хто винен? Дощ? Економічна криза? Падіння рівня читання в суспільстві? Перемога онлайн-торгівлі? Думаю, усі потроху, але точно не BookForum.
Але проблема не точкова. Щоб наступна зустріч у Львові була більш веселою треба попрацювати. Передовсім, державі: популяризувати читання, посприяти зростанню кількості книгарень, підтримати видавців. Ухвалити закони, що їх лобіює «Українська книжкова революція». І буде нам щастя», – прокоментував Фіртці Дмитро Крапивенко.
Львівський журналіст Олег Радик порушив питання фінансового забезпечення і витрат Форуму. Зокрема, у мережі почали писати, у скільки обходиться участь видавцеві.
На це програмна директорка BookForum Софія Челяк пояснює, що громадська організація «Форум видавців» проводить не книжковий ярмарок, а різні заходи, читання й освітні проєкти.
Водночас українська письменниця Оксана Забужко наголошує, що Форум видавців завжди асоціювався з книжковим ярмарком.
«Ой, та Форум завжди й був ярмарок, просто цього раніше так видно не було. У 1990-ті-поч. 2000-х їхалося "до Львова по українські книжки", як по російські на Петрівку, - але щоб звідтоді не змінитися ні на гран, і навіть не подумати, як це зробити (хоча вже рр. 10-15 всі учасники криком волали, що пора, і ми, пригадую, ще з Фінкельштейном якісь "рекомендації Форуму" писали, старанно висолопивши язики - на те треба, перепрошую, глибоко в спинному отворі мати всі ці ваші книжки, з видавцями й авторами вкупі.
Просто, поки до Львова, порядком "літературного туризму", приїздила купа письменників, наших і іноземних (а їх завжди набиралось купа охочих, завжди були цікаві знайомства, зустрічі в кулуарах - "світська" була подія!), це не всім видно було - що організатори банально торгують "містом" - для приїжджих, і "приїжджими" – для львів'ян, – а тепер ковід, пардон за каламбур, "зняв масочки", от і все.
Шкода, звичайно, дуже (Дніпро не Львів, іноземців самою Менорою не заманиш, а більш нічого в Дніпрі продавати не вміють, але що вдієш, працюємо з тим, що є», – зауважила Забужко.
BookForum–2021 позаду. Більшість учасників погоджуються, що Форум, як і сам видавничий бізнес, потребують серйозного перезавантаження. А це залежить від багатьох гравців: організаторів, державних і локальних інституцій, а головне відвідувачів, – реальних і потенційних.
