Традиційно у перший четвер місяця, 4 січня, традиційно в меморіальній квартирі-музеї академіка Римської Академії модерного мистецтва Володимира Чернявського відбудеться Традиційний філософський квартирник "Під Абсент. Традиційно за підтримки Культурологічної Фундації "Цинамоновий Хрущ". Початок традиційно о 18.00.
Тема Традиційного філософського квартирника: "Філософія помсти: легенда про каїнітів".
На запитання, хто ж такі каїніти, історики відповідають словами трьох християнських письменників, що жили у катакомбну епоху – словами Іринея Ліонського, Епіфанія і Тертуліана. Іриней писав про них, як про маленьку секту гностиків, що вважали старозавітного Бога злим божком, а Каїна – його першою жертвою серед людей.
Вони називали Каїна Сильним, а його брата Авеля – Слабким. Злий божок боявся зміцнення роду людського, тому ствердив вищість слабких над сильними, людей короткої волі на людьми волі довгої. Злий божок закріпив своє свавілля прокляттям, накладеним на Каїна.
Відповідно, каїніти клялись розділити з Сильним його прокляття, брали на себе всі тягарі довгої волі і протистояли злому божкові. Якщо вірити Іринеєві, вони вважали, що шлях спасіння пролягає «через всі роди справ», тобто через добро і зло. Вони вірили, що передвічна Софія викупає ними, мегагрішними свідками Каїна, свою чистоту, необхідну для боротьби зі злим божком.
Прокляті оточили себе і свою місію надзвичайною конспірацією. Їхня тінь час від часу виникала на дорогах земної історії. В революційних кублах та ніцшеанських салонах зустрічали непримиренних фанатиків, які не зупинялись перед жодними злочинами і не йшли на жодні компроміси. Їхня ненависть до світопорядку переходила межі розумного, а її джерела залишались для сучасників безадресними. Тому в історії і літературі таких протагоністів вселенської революції ототожнювали з божевільними та шукали причини їхньої одержимості у дитячих травмах та специфічній будові психіки.
Про джерела істинної революційності натякали окультисти і ясновидячі, але їх не чули.
