У суботу, 29 січня, в Івано-Франківську відбудеться смолоскипна хода з нагоди вшанування пам’яті Героїв Крут.
Захід організують із дотриманням усіх необхідних карантинних обмежень, що передбачені під час дії «червоної» зони.
Нагадаємо, що з 24 січня через критичну динаміку поширення COVID-19 на Івано-Франківщині запровадили «червоний» рівень епіднебезпеки.
Відтак, кількість учасників строго регламентована, масковий режим, дотримання необхідної дистанції між учасниками ходи та наявність при собі ковід-сертифікатів чи ПЛР-тестів є необхідною вимогою.
Історична довідка:
Бій під Крутами відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути, за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 18 км на схід від Ніжина. Одночасно з ним у Києві розпочалося третє більшовицьке повстання, яке змусило у вирішальний момент розвернути підкріплення, направлене на цей напрямок, на його придушення.
Українське військове командування очікувало основний наступ більшовиків не з напрямку Бахмача, а з полтавського напрямку, тому саме туди скерувало свіжі та найбільш боєздатні підрозділи чисельністю 500 вояків, а натомість до ст. Крути відправили 300 виснажених юнаків 1-ї Української військової школи.
Цей бій тривав 5 годин між 4-тисячним підрозділом російської Червоної гвардії під проводом есера Михайла Муравйова та загоном із київських курсантів і козаків «Вільного козацтва», що загалом нараховував близько 500—600 вояків.
Бій під Крутами був успішним для оборонців української державності — наказ командування виконали, стрімкий наступ ворога зупинили і організовано відступили, руйнуючи за собою колії й мости.
Російсько-більшовицькі нападники втратили боєздатність на чотири дні. Агресор мусив підтягнути нові сили, відремонтувати підірвані й поруйновані мости та залізничні колії, і лише після цього продовжувати свій наступ на Київ, не так залізничним шляхом, як на реквізованих селянських возах, запряжених кіньми, по розмоклій дорозі.
Ця затримка ворога дала змогу українській делегації укласти Берестейський мирний договір, який врятував молоду українську державність.
Сучасників особливо вразило поховання 27 юнаків, які потрапили після бою в полон до більшовиків, де їх стратили. На похороні в Києві біля Аскольдової Могили голова Української Центральної Ради Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинкові вірш «Пам'яті тридцяти».
