Домбровський кар’єр. Хто знешкодить екологічну бомбу уповільненої дії?

Чому понад 10 років слухань, бюджетних вливань та політичного піару не дозволили розв’язати одну з найбільших проблем довкілля на Прикарпатті дізнавайтесь на сторінках Фіртки.

Наш регіон, як і країна в цілому, став свідком багатьох прикладів промислового занепаду. Не завжди деіндустріалізація – це просто порожні цехи чи покинута техніка, часом закинутий об’єкт – це ще й серйозна загроза довкіллю.

Один з таких прикладів – Домбровський кар’єр, що у Калуші. Його експлуатацію зупинили 2006-го року, відтоді з виробіток не відкачують воду, тож вона почала заповнювати порожнини.

Як наслідок утворилось солоне озеро. У 2020 році під час повені стався прорив вод річки Сівка до Домбровського кар’єру, нині його орієнтовна глибина становить: на північній ділянці 45 м, на південній – 105 м, утворюються розсоли із різною концентрацією солей – на сьогодні їх понад 26 млн м3!

«Розмивання відвалів несе ризик забруднення водоносного горизонту. Наявні там соляні породи, які були неконденційними, чи з різних причин не використовувалися (наприклад кам’яна сіль) при нашому кліматі розмиваються атмосферними опадами і як наслідок розсолами високої мінералізації постійно потрапляють і в річкову мережу басейну Дністра, і в водоносний горизонт.

Якщо в річковій мережі нові порції розсолів розбавляються і втрачають шкідливу концентрацію, то водоносний горизонт в межах Калуша – наголошу, саме в межах міста, втрачає свою цінність і не може використовуватись людьми для побутових потреб. Мова йде про криниці та використання підземних вод для централізованого водозабору. Навколо Калуша лише один водоносний горизонт: скільки б ми не бурили глибше - чистої води не дістанемо.

З огляду на це Домбровський кар’єр несе велику загрозу для населення, яке питну воду отримує з криниць», - пояснив у коментарі «Фіртці» заступник директора ДП «Науково-дослідний інститут галургії» Юрій Садовий.

Розсоли – це пряма загроза довкіллю. Хоча самі солі, розчинені у водах кар’єру, є корисними, і можуть використовуватись для потреб: одні складають основу мінеральних добрив і лікарських препаратів, а інші – є звичайною кухонною сіллю. Однак їхня концентрація у кар’єрі небезпечна, якщо вони потраплять у ґрунтові води та місцеві річки, то можуть завдати чималої шкоди для навколишнього середовища і здоров’я людей.

Ці ризики науковці розрахували ще у 2008-му, на державному рівні було визнано потенційну загрозу, якої необхідно уникнути та знайти ефективні шляхи розв'язання проблеми.  Домбровський кар’єр указом Президента визначили на певний час зоною надзвичайного стану та створили групу по моніторингу ситуації,  до вивчення проблеми залучили міжнародні інституції. Науковці активно почали проводити спільні конференції, круглі столи для пошуку оптимальних шляхів розв’язання проблеми, куди запрошували посадовців різних рівнів, які компетентні у питаннях екології. 


Витрати без ефекту

Далі справа пішла відомим в Україні бюрократичним шляхом. Тема Домбровського кар’єру стала «хайповою». Кожен "новий" службовець чи високопосадовець зчиняють навколо неї певний ажіотаж, говорять про значну загрозу та крайню потребу у розв'язку цього питання, про значні, великі, величезні, неймовірні суми коштів, які він доб’ється/змусить виділити з державного бюджету, щоб закрити цю проблему один раз і назавжди. Держава кожен раз виділяє кошти на розв'язання проблеми, а проблема – не вирішуються. Протягом останніх двох місяців лунають ті самі гасла, що й 10 років до того. Суми із бюджету обіцяють виділити цього разу не менші ніж, у 2010 році (1 млрд грн), але можна уже зараз сказати, що ця кампанія зазнає фіаско, як і попередні.

Є дві причини, які пояснюють таке становище. Причина перша – масштаб робіт. Усі робочі групи науковців прийшли до одного беззастережного висновку: без комплексного перероблення розсолів, які утворились, будь-які заходи зі стабілізації, рекультивації, протистояння чи перешкоджання поширенню явища засолення, - носять виключно тимчасовий, швидкоплинний характер і проблему не вирішують взагалі, скільки б коштів туди не було скеровано, а відтак – для пересічного громадянина все буде виглядати так, як він звик: ніби кошти вкрадені, оскільки вони виділені, а результату немає.

Нинішня робоча виїзна комісія посадовців, які чомусь не закликали представників комісії обласної ради з питань екології, та інших осіб, які вивчали ситуацію протягом багатьох років і мають достеменну інформацію, що твориться на кар’єрі та варіанти розв'язку проблеми, - не прийняла вочевидь нічого нового. З виступів у ЗМІ лунає основна теза: ми стабілізуємо, а потім будемо шукати інвесторів, які згодом перероблятимуть розсоли.

27 травня 2021 відбулося засідання міжвідомчої комісії для розв'язання питання нормалізації ситуації у Калуському гірничопромисловому районі, яка створена Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України. Захід відбувся за участю голови обласної державної адміністрації Андрія Бойчука представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідних екологів, науковців, представників громадськості та засобів масової інформації.

Крім того, питання техногенно-екологічного характеру Калуського гірничопромислового району обговорювалося з 10.06. по 11.06.2021 на виїзному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування. Заходи відбувалися за участю керівництва обласної державної адміністрації, заступників міністра захисту довкілля та природних ресурсів України, народних депутатів України, представників органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, провідних екологів, науковців, представників громадськості та засобів масової інформації.

В ході засідання прийняли рішення: проаналізувати реальний стан справ у Калуському гірничопромисловому районі; забезпечити постійний моніторинг техногенно-екологічної ситуації.

Такі заяви уже звучали з вуст посадовців протягом десяти років, і виглядають як добре відоме прислів’я: спочатку попхаємо воза, а потім за ним – і коня.  Щоб по-справжньому розв'язати питання Домбровського кар’єру та всіх супутніх  і похідних проблем, необхідно  насамперед   почати комплексне перероблення, яке є ключовим механізмом у розв'язанні цієї проблеми.

Професійна розробка Домбровського кар’єру та інших родовищ на Калущині допомогла б Україні зменшити залежність від імпорту калійних добрив, зокрема з таких "токсичних" в дипломатичному сенсі країн як Білорусь.

«Кожного року Україна закуповує калійні добрива на суму близько 200 млн доларів і це при тому, що в нас калійна промисловість зародилась значно раніше ніж в наших сусідів. На Калущині добрива, які є стратегічним ресурсом для аграріїв видобувають з 1867 року. Прикарпаття б реально могло забезпечити потреби ринку у цих добривах. Окрім Калуша на Франківщині існує ще близько 20 перспективних ділянок, що могли б стати сировинною базою для роботи майбутніх підприємств», - говорить Юрій Садовий.


Технологія, як ключ до розв’язку

Друга глобальна причина, що не дає розв'язати питання кар’єру раз і назавжди полягає в тому, що ще донедавна жодна особа чи група осіб не змогли надати технологію, за якої перероблення цих розсолів не буде різко збитковим із подальшою необхідністю захоронення добутих речовин, що ще більш суттєво підняло б затрати (й екологічні ризики). У разі початку перероблення без ефективної технології з доцільною економічною складовою, цей процес перетворюється просто на серйозну фінансову діру для бюджету в десятки, а то й сотні мільярдів гривень, які за рівнем збитковості можна порівняти хіба що із простим спалюванням на вогнищі державних коштів з метою обігріву.

Проте, у 2017 році з’явилось підприємство, яке розробило ефективну технологію, при застосуванні котрої  можна здійснити перероблення розсолів без викачування грошей з бюджету. Це питання вивчене та відповідним чином схвалене, підприємству юридично надали «зелену дорогу», та воно мало б приступити до перероблення.

Здавалось би проблема – вирішена, вихід – знайдено. Але… Нова міжвідомча комісія справедливо вказала, що перероблення не здійснюється, а проблема – залишається. Проте, в роботі комісії підприємства, які володіли б належними технологіями чомусь участі не брали. Проте з вуст посадовців звучить, що «потім вони будуть шукати інвестора», при тому, що підприємства з необхідними технологіями вже запропонували свою допомогу.

І щоб розв'язати цю проблему один раз і назавжди, як ми уже говорили, необхідний комплексний підхід, із цілим арсеналом заходів з певним алгоритмом дій, в основі якого є перероблення. Не має перероблення іти уже після якихось заходів. Бо всі вони в єдиному комплексі можуть сприяти переробленню, а перероблення – піднімати ефективність заходів. І якраз тільки держава може забезпечити таку комплексність та сприяти всім складовим цієї системи здійснювати заходи із ліквідації загрози. 

І маючи поряд із наявною проблемою таке підприємство, яке може розв'язати цю проблему, яке володіє технологією, що виводить розв'язання проблеми за межі бюджетних надвитрат із невидимими результатами, держава б мала пошукати шляхи співпраці із ним та змалювати спільно із ним програму дій із чітким розподілом функцій, та завданнями, хто, яке відомство, кому і чим мали б допомогти. Тим більше, що на засіданнях робочих груп за участю цього підприємства, звучало, що воно розробило і має в наявності програму і комплекс заходів із послідовністю дій, яка дасть змогу вирішити повністю проблему та дасть можливість зекономити державні кошти

Також, при зустрічах на круглих столах, представники потенційних інвесторів неодноразово заявляли, що посадові особи міської мерії, різних служб своїми діями чи бездіяльністю шкодять процесу розв'язання проблеми, мотивуючи, що вони керуються тими чи іншими відомчими підзаконними актами. Відтак очевидно, що нинішні комісії, не зустрівшись із всіма фахівцями та представниками підприємств, які спроможні якісно й ефективно працювати на цьому об’єкті, не врахувавши їх думок, - в черговий раз наражають проблему із Домбровським кар’єром на фіаско.


Ситуація нагадує броунівський рух: кожна група відомчих органів та територіальних громад чимось займаються порізно, роблять якісь свої окремі різноспрямовані кроки, намагаються потягнути ковдру у свій бік, а  Домбровський кар’єр зі своїми 26,89 млн м3 розсолів залишається бомбою уповільненої дії. Хоча спільна взаємодія і синергія зусиль допомогли б її знешкодити: професійно, безпечно, технологічно, без зайвих ризиків і надвитрат.

Андрій Левкович,
 депутат Івано-Франківської обласної ради, член комісії обласної ради з питань екології, раціонального природокористування та розвитку туризму, керівник Івано-Франківської торгово-промислової палати

Фотогалерея


Коментарі ()

01.12.2021
Сергій Білий

В міру глобального потепління зими в нашому регіоні все менше радують снігопадами та морозами. Тепла безсніжна зима – колись прикрий виняток – сьогодні поступово перетворюється радше на загальне правило. І якщо, скажімо, для міських комунальних служб такі метаморфози – в радість, то для туристів – це справжній жах... Фіртка знає, що робити пересічному туристу, якщо зима є не лише безсніжною, але й теплою.

540
26.11.2021
Ігор Марковський

Окрім партійних тем Фіртка також обговорила скандал навколо зриву операції по захопленню вагнерівців, як впливає ситуація на білорусько-польському кордоні на Україну та чого очікувати місцевим громадам від бюджету 2022 року.

1344
22.11.2021
Уляна Мокринчук

Фіртка підготувала ТОП-10 місць, де можна не лише поплавати в басейні, чи спуститись на лижах, а ще й помилуватися водоспадом, напитись справжньої мінеральної води, а також створити керамічний виріб своїми руками.  

2013
19.11.2021
Сергій Білий

Україна – яка вона? Таке питання поставив собі Іван Марк – хлопець з нині окупованого українського селища Чорнухине, що на Луганщині.  Для того, щоб дізнатися відповідь, чоловік пройшов пішки всю нашу країну від крайньої точки на сході до її кордонів на заході. Заходив і до Івано-Франківська, де з ним вдалося поспілкуватись кореспонденту Фіртки.

3936
18.11.2021
Дмитро Сінченко

Руслану Марцінківу не випадає нарікати на попередників чи скидати відповідальність на «парламент», адже рік тому він вдруге здобув посаду міського голови Івано-Франківська, а заразом і монобільшість у міській раді. То ж немає й об’єктивних перешкод для виконання передвиборчих обіцянок. «Фіртка» спробувала з’ясувати, якою мірою очільник міста втілює у життя передвиборчі обіцянки.

3478
17.11.2021
Мар'яна Цимбалюк

Фіртка розпиталася Ігоря Бабинюка, директора Івано-Франківського міжнародного аеропорту, які нові компанії здійснюватимуть авіарейси в Івано-Франківськ, чи будуть літати іноземні лоукости, що сталося з МАУ, яким чином влада та концесіонери перезавантажать роботу летовища.

3450

Для тих, хто з якихось причин не може наважитись на спорт, боїться почати чи лише почав, хочу сказати, що ніколи не пізно бути на старті!  

212

Доля фільму «Дім Gucci» така ж карколомна, як його сюжет. Він відображає життя своїх головних героїв, які не завжди знали, чи вони у цей момент на верхів’ї ними ж майстерно створеної хвилі, чи їх випадково винесло на гребіть цунамі? Ясність наставала у процесі падіння. Але, як би низько ці люди не падали, вони рефлексивно підводилися і знову дряпалися на гору.

1370

Як показує жорстока реальність, жодна будівля не гарантована від знесення під новітню забудову чи руйнівної радикальної «реконструкції». Тому як тільки почув, що будівля за адресою Чорновола, 122 загрожена потенційною новобудовою, одразу ж вирішив описати її «поки не пізно».

15366 2

Каденюка я тоді ще не знав і не міг припустити, що колись з ним познайомлюся. Але мене пройняла немислима гордість, коли на екрані телевізора човник набирав висоту. Зараз навіть не можу повісти, що мене так розпирало. Мабуть, відчуття, що українці теж сучасні та серед них є люди, які готові заради своєї держави на звитягу. Політ у космос на ту пору ще нагадував лотерею.    

2399
23.11.2021

Для хорошої роботи мозку потрібно правильно харчуватися, а саме – регулярно вживати продукти, які живлять мозок всіма необхідними речовинами. 

1517
11.10.2021

Напередодні зими чимало господинь заморожують сезонні овочі та фрукти, щоб завжди мати під рукою необхідні інгредієнти для приготування страв, а особливо десертів. І якщо деякі продукти та після заморозки не втрачають свій звичний смак і вітаміни, як, наприклад, малина або полуниця, то інші, навпаки, стають непридатними до вживання. 

7192
29.07.2021

Що краще: консервувати, сушити чи морозити? Відповідь на це питання залежить від типу й кількості сировини та ваших ресурсів, як-от часу, грошей, та місця в морозилці та коморі.

16136
03.12.2021

Релігійні діячі звернули увагу Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля на потребу розробки державної сімейної політики та затвердження відповідної державної програми з необхідним бюджетним фінансуванням.

257
19.10.2021

Понад 200 учасників із 12 парафій Івано-Франківської Архієпархії відвідали обласний з'їзд спільнот "Українська Молодь - Христові", який відбувся у суботу 16 жовтня, на парафії Введення в Храм Пресвятої Богородиці, що в с. Боднарів Боднарівського деканату. Цьогоріч подія присвячена 88-річниці від дня заснування спільноти.

5797
17.10.2021

Церква у Новій Липівці – це реставрована дерев’яна німецька кірха, яку збудували у 1904 році. До 1939 року тут жили німці у тодішньому присілку Сітауеріка.  

7265 1
04.10.2021

Розпочалася зустріч із Божественної Літургії, яку очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин у співслужінні ректора семінарії прот. Олексія Данилюка та численного духовенства.    

7602
10.11.2021

Палац культури імені Гната Хоткевича у Львові, як і район, у якому він розташований, переживає період змін і оновлення. З 2018 року тут почалась ревіталізація та пошук нової концепції культурного центру.  Палац, що побудували спільнокоштом майже 100

3103
03.12.2021

У Берліні, на подвір'ї Міноборони ФРН, пройшла традиційна військова церемонія Großen Zapfenstreich – з посади канцлерки Німеччини після 16 років роботи йде Ангела Меркель. 

178
02.12.2021

Відповідний законопроєкт вніс на розгляд Верховної Ради Володимир Зеленський, про що він повідомив сьогодні у щорічному посланні до депутатів та українського народу.

327
16.11.2021

Відповідне рішення ухвалив 15 листопада з’їзд політсили.

2364
11.11.2021

Кабінет Міністрів України затвердив склад Комісії з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції.  

2979