Раніше журналістка Фіртки розпитала у речниці Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області Христини Перцович, що змінилося в роботі рятувальників під час війни та чи вдалося рятувальникам адаптуватися до викликів війни.
Подаємо пряму мову
Робота рятувальників під час війни: як змінилась
З початком повномасштабного російського вторгнення, звичайно ж, змінився процес реагування на виїзди.
Якщо раніше підрозділи виїжджали на ліквідацію пожеж, на різні надзвичайні ситуації, то тепер до цього додалися ще обстріли об’єктів критичної інфраструктури.
У разі, якщо повітряна тривога все ще триває, то підрозділи беруться до гасіння пожежі вже після відбою. Від цього залежить їхня безпека — наш ворог є підступним й активно практикує прицільні удари по рятувальниках, коли ті прибувають на виклик.
Як рятувальники адаптувалися до нових викликів, зокрема реагування, усунення наслідків від тих же обстрілів?
Ми повинні бути готовими до того, що конструкції, по яких здійснюють удар, мають здатність валитися та складатися — рятувальники зазвичай дуже уважні та зосереджені, щоби самим не опинитися під завалами.
Тож, якщо колись команди виїжджали на виклик в бойовому одязі та спорядженні, то зараз — ще й в бронезахисті та з аптечками. Також, для прикладу, раніше рятувальники могли приїхати на місце пожежі у складі одного розрахунку, а тепер, у разі обстрілів, на виїзд з ними їде ще й медичний розрахунок — медики, які там безпосередньо на місці надають усю необхідну допомогу.
Крім того, наші рятувальники постійно тренуються, відпрацьовують об’єкти критичної інфраструктури області й місця, де є вододжерела, щоб проаналізувати різні ситуації та ризики. Ми постійно перебуваємо у готовності надати допомогу.
Наскільки складний відновлювальний процес після обстрілів?
Дуже багато роботи займає якраз розбір завалів конструкцій, які постраждали після прильотів.
Крім того, ще ось такий нюанс: якщо удар був по об’єкту критичної інфраструктури, де знаходилися паливно-мастильні матеріали, які можуть вийти чи попасти в річку, то рятувальники ставлять спеціальні бонові загородження, що перешкоджають потраплянню нафтопродуктів у водойму. Таким чином зберігають екологічне середовище та ще й забезпечують здоров’я людей.
Для того, щоб шкідлива речовина не потрапила в єдину централізовану систему постачання, нафтопродукти збирають за допомогою сорбенту — відбувається хімічна реакція, у процесі якої вони знешкоджуються.
Тому сам відновлюваний процес доволі довгий. Бо ліквідувати пожежу — це звичайно ж один етап, але після цього треба розібрати завали з часто металевих конструкцій, здійснити (якщо це необхідно) пошук потерпілих.
Ми залучаємо різних фахівців. До прикладу, інколи потрібна допомога верхолазів, якщо надзвичайна ситуація трапилась на висоті.
Чи змінилося під час великої війни ставлення суспільства до працівників ДСНС?
Суспільство, мені здається, завжди прихильно ставилося до нас, тому що всі розуміють, що ми не каральний орган, а рятуємо людей. Незалежно, чи то повінь, пожежа чи інша критична ситуація — рятувальники допоможуть. Коли почалося повномасштабне вторгнення, люди зрозуміли, що без нас практично не обійтись.
Звичайно приємно, що надзвичайникам довіряють та цінують їхню роботу. Це дуже стимулює, бо насправді всі рятувальники кожного дня ризикують своїм життям заради інших.
Спектр нашої роботи дуже широкий. У гірській місцевості кожен день хтось губиться, рятувальники постійно зайняті пошуком туристів та наданням допомоги в горах. Водолази так само виконують пошуково-рятувальні роботи на воді цілорічно.
У нас багато професій, кожна потрібна і спрямована на порятунок чужого життя.
Більше читайте у матеріалі: Герої без зброї в руках: як працюють прикарпатські рятувальники під час повномасштабної війни (ФОТО)
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Ворог завдав ударів по енергетичних об'єктах в Івано-Франківській області: рятувальникам вдалось ліквідувати наслідки (ФОТО)
Як рятувальники рятують життя заблукалих туристів у горах
Безпечний похід у гори: що взяти, як підготуватись та куди піти новачкам