Робота рятувальників займає одну з ключових ролей у забезпеченні добробуту суспільства, адже від їхньої оперативної реакції залежить найцінніше — людське життя.
Що змінилося в роботі рятувальників під час війни?
З початком повномасштабного російського вторгнення, звичайно ж, змінився процес реагування на виїзди.
Якщо раніше підрозділи виїжджали на ліквідацію пожеж, на різні надзвичайні ситуації, то тепер до цього додалися ще обстріли об’єктів критичної інфраструктури.
У разі, якщо повітряна тривога все ще триває, то підрозділи беруться до гасіння пожежі вже після відбою. Від цього залежить їхня безпека — наш ворог є підступним й активно практикує прицільні удари по рятувальниках, коли ті прибувають на виклик.
Чи вдалося рятувальникам адаптуватися до викликів війни, зокрема реагування, усунення наслідків від тих же обстрілів?
Ми повинні бути готовими до того, що конструкції, по яких здійснюють удар, мають здатність валитися та складатися — рятувальники зазвичай дуже уважні та зосереджені, щоби самим не опинитися під завалами.
Тож, якщо колись команди виїжджали на виклик в бойовому одязі та спорядженні, то зараз — ще й в бронезахисті та з аптечками. Також, для прикладу, раніше рятувальники могли приїхати на місце пожежі у складі одного розрахунку, а тепер, у разі обстрілів, на виїзд з ними їде ще й медичний розрахунок — медики, які там безпосередньо на місці надають усю необхідну допомогу.
Крім того, наші рятувальники постійно тренуються, відпрацьовують об’єкти критичної інфраструктури області й місця, де є вододжерела, щоб проаналізувати різні ситуації та ризики. Ми постійно перебуваємо у готовності надати допомогу.
Наскільки складний відновлювальний процес після обстрілів?
Дуже багато роботи займає якраз розбір завалів конструкцій, які постраждали після прильотів.
Крім того, ще ось такий нюанс: якщо удар був по об’єкту критичної інфраструктури, де знаходилися паливно-мастильні матеріали, які можуть вийти чи попасти в річку, то рятувальники ставлять спеціальні бонові загородження, що перешкоджають потраплянню нафтопродуктів у водойму. Таким чином зберігають екологічне середовище та ще й забезпечують здоров’я людей.
Для того, щоб шкідлива речовина не потрапила в єдину централізовану систему постачання, нафтопродукти збирають за допомогою сорбенту — відбувається хімічна реакція, у процесі якої вони знешкоджуються.
Тому сам відновлюваний процес доволі довгий. Бо ліквідувати пожежу — це звичайно ж один етап, але після цього треба розібрати завали з часто металевих конструкцій, здійснити (якщо це необхідно) пошук потерпілих.
Ми залучаємо різних фахівців. До прикладу, інколи потрібна допомога верхолазів, якщо надзвичайна ситуація трапилась на висоті.
Фото: ДСНС Івано-Франківщини
Чи залучають рятувальників ДСНС з Івано-Франківської області в інші частини України?
Так. Станом на зараз наші івано-франківські піротехнічні розрахунки працюють на території Донецької області. Окрім того, з кожним піротехнічним є ще медичний розрахунок.
У разі необхідності, загони надалі відправлятимуть в ту чи іншу область. Наш зведений загін, для прикладу, раніше їхав на відновлювальні роботи в Харків.
Чому найбільше залучають саме піротехніків?
Найбільше залучають саме піротехніків, тому що від початку повномасштабного вторгнення вони розміновували Київщину, Харківщину, Миколаївщину і зараз Донеччину. Загалом провели дуже багато ротацій.
Хоча ми розуміємо, що наші піротехніки потрібні як там, так і тут. Ми й тепер виявляємо боєприпаси часів минулих війн. Тож один піротехнічний розрахунок завжди є в нас на місці для виявлення та знешкодження вибухонебезпечних предметів.
Якщо говорити про піротехніків, які на сході, вони так само мусять бути забезпечені відповідним бронезахистом. На рівні держави якраз піротехнічна служба підтримується і забезпечується дуже потужно — це й автомобілі механізованого розмінування і відповідний одяг, взуття саперів. Це також спеціальні прилади для розмінування: ми розуміємо, що раніше не стикалися з боєприпасами, які зараз знешкоджують.
Коли піротехніки перебувають на території області, вони спочатку відпрацьовують заявку, яка надходить від органів влади. Першими вони розміновують лінії електропередач, об’єкти життєзабезпечення, а пізніше — поля.
Але наскільки наш ворог підступний, настільки в нього є озброєння різного виду, тому ця робота буде ще тривати дуже довго і допомога наших піротехніків ще тривалий час буде надзвичайно потрібна.
Фото: ДСНС Івано-Франківщини
Чи перебуває зараз на фронті хтось з працівників ДСНС?
Так, 24 працівники ГУ ДСНС Івано-Франківської області зараз воюють.
Чи працюють зараз в ДСНС в Івано-Франківській області рятувальники, які переїхали з окупованих територій чи територій, де ведуться активні бойові дії?
Так, в нас є багато таких сімей. З початку повномасштабного вторгнення, хтось попереводився в область. І не тільки сюди, а й до інших областей України. Такий процес постійно триває і є випадки, коли в нас працюють цілі сім’ї.
Чи змінилася статистика надзвичайних подій в області з початком повномасштабної війни?
Можна сказати, що кількість виїздів збільшилася.
Звичайно, окрім обстрілів, додалися пожежі електрощитових якраз через відключення світла — ті ж перепади напруги електроенергії, почастішали також отруєння чадним газом через неправильне використання генераторів.
У зв’язку з вимкненням світла почастішали виїзди на відкривання дверей ліфтів, у яких застрягають люди. Але можу сказати, що кількість викликів збільшилась не так суттєво.
Який середній час прибуття бригад ДСНС по місту?
Підрозділи прибувають на місце інциденту у проміжку до десяти хвилин.
Які є труднощі для прибуття бригад ДСНС?
Наразі проводимо виховну роботу для того, щоб навчити водіїв, які не реагують на наші автомобілі на дорозі.
Окрім цього, ми відпрацьовуємо такий метод як “Сигнал і маячок” — спецоперації, коли спільно з поліцією виїжджає пожежний автомобіль. Таким чином перевіряють наскільки наші водії поступаються дорогою пожежному автомобілю.
І працівники поліції відпрацьовують уже звичайне притягнення до відповідальності, якщо водії не правильно поводяться. Всі повинні розуміти, що у разі запізнення пожежного автомобіля на хвилину-дві — ціною може бути чиєсь життя. Це дуже важливо.
Також зараз є проблема з паркуванням автомобілів: дуже часто водії залишають свій транспорт під під’їздами, це унеможливлює під’їзд пожежному автомобілю безпосередньо до місця пожежі. Паркуються навіть на пожежних гідрантах.
Зараз у нас є досить таки сучасна техніка. Маємо колінчасті підіймачі — якщо, до прикладу, стається пожежа на 15 чи 16 поверсі, то в нас є техніка, якою ми рятуємо. Ми під’їжджаємо, цей підіймач розкладається і вже за допомогою пульта підйом корегує оператор.
Так можна врятувати людей за допомогою самої конструкції, тобто тієї ж “люльки” підіймача, в яку можна забрати людей, евакуювати їх чи навіть самотужки здійснювати гасіння пожежі.
Але так само для цього підіймача, як і для машини, потрібно мати місце біля прибудинкової території. Щоби машина заїхала та розклався підіймач, не повинно бути ніяких арок, закритих воріт.
До речі, зараз є ще одна проблема — коли діють відключення електроенергії, дуже часто власники, голови ОСББ забувають про те, що потрібно лишати відкритими ворота.
Деякі брами залежать від світла, тому це потрібно так само враховувати. Коли стається якась пожежа, автоматично такі ворота вже не відкриваються.
На період стабілізаційного відключення електроенергії, потрібно ворота все ж таки лишати відкритими, щоб у разі надзвичайної ситуації пожежний автомобіль чи карета швидкої допомоги могли безперешкодно заїхати до будинку.
Але навіть, якщо є такі перепони, підрозділ, хоч і може запізнитися, завжди приїде на виклик. Тому рятувальники реагують швидко, професійно, якісно і рятують людей та їхнє майно.
Фото: речниця ДСНС Івано-Франківщини Христина Перцович
Які штрафи за те, що водії не пропускають пожежну машину? Чи часто таке відбувається?
Суми штрафів встановлюють працівники поліції. Вони ж і притягують до адмінвідповідальності порушників, складають протоколи.
За нашими дослідженнями, люди стали "свідоміші". Більшість розуміють: якщо їде пожежний автомобіль і включені проблискові маячки, то це означає, що рятувальники поспішають ліквідовувати надзвичайну ситуацію і також рятувати людей. Тому найчастіше водії дорогою поступаються.
Паління трави у воєнний час прирівнюється до диверсії. Чи зупиняє це паліїв?
У нас останнім часом спалювання сухої трави переросло в екологічне лихо. Ми використовуємо всі методи достукатися до свідомості людей, постійно пояснюємо, що це насправді шкідливо — витрачається значний ресурс рятувальників, щоби ліквідовувати такі пожежі.
Я не можу сказати, що статистика паління трави змінилася — кожного року практично в одному числі й залишається.
Фото: ДСНС Івано-Франківщини
Чи проводять рятувальники рейди, щоб роз’яснити людям про шкідливість паління трави?
Звичайно, щоденно проводимо такі рейди.
Як тільки сходить сніг, у нас оголошують пожежонебезпечний період — люди починають прибирати свої присадибні ділянки за допомогою спалювання сухостою і такий етап триває аж поки повністю не відновляться зелені насадження.
Потім же починаються пожежі в лісових масивах. Рейди проводять щоденно за участю наших працівників, поліцейських, інколи долучаємо органи влади.
Чи допомагає роз’яснювальна робота?
Бачимо, реально змінити ситуацію можуть лише штрафи. Роз'яснювальна бесіда суттєво не впливає.
Хоча ми намагаємось залучити до проведення роз’яснювальної бесіди усі категорії людей, бо розуміємо, що люди старшого віку не настільки читають соцмережі, де в нас кожного дня є повідомлення:
“Не паліть суху траву, передбачений штраф”.
Ми стараємось у себе на сайті та в соцмережах застерегти, показати, до чого призводять спалювання сухої трави.
Залучаємо також священників, просимо, щоб вони доносили до парафіян церкви інформацію про небезпеку спалювання сухої трави, особливо це стосується старших людей.
У чому полягає небезпека від спалювання сухої трави?
Пожежі від спалювання трави переростають в масштабні.
Щоб ліквідувати пожежі в екосистемах нам потрібно багато технічного й людського ресурсів. Такі затрати — це час і коли виникає пожежа, де є реальна потреба в рятувальниках, то через перенаправлення підрозділу втрачаємо дорогоцінні хвилини.
Пожежі сухої трави часто перекидаються на ліс чи торфові поля, а їх гасити дуже складно. Торфові поля горять вглиб, вигорають багатьма метрами вниз і можуть утворити провалля, тобто це дуже небезпечно.
Так само пожежа лісу — гасити складно, бо інколи нема під'їзду чи поблизу не знайти вододжерел. Вогонь поширюється дуже швидко й переростає в верхову пожежу.
Будь-яка пожежа в екосистемі це пряма провина людей. Громадяни повинні розуміти, що спалювання сухої трави — це погане господарювання — її можна компостувати чи використовувати інші сучасні методи.
Під час спалювання трави разом з нею знищують усе живе довкола: інші рослини і тварин. Окрім цього у процесі горіння в повітря виділяються речовини, які шкодять організму людини. Тому ми завжди закликаємо до усвідомлення цих фактів.
Коли тільки почалася повномасштабна війна, переселенці, які приїхали до нас в область, були шоковані: вони втекли з-під куль і побачили, як люди тут свідомо спалюють свою землю. Вони також не розуміли звідки дим і чи це був результат обстрілу, мовби, “як так?”.
Тому людям, які втекли від війни до нас в область, було психологічно важко від цього.
Яке передбачене покарання для паліїв трави?
Зараз передбачена відповідальність від 3060 до 6120 гривень. Людей притягують до адміністративної відповідальності — паліїв знаходять за допомогою квадрокоптера.
Чи переймають в ДСНС в Івано-Франківській області закордонний досвід?
У нас кажуть, що сім’я рятувальників не має кордонів. Від початку повномасштабної війни ми відчули колосальну підтримку закордонних партнерів: колеги-рятувальники допомагали технікою, обладнанням, розміщали у себе сім’ї наших людей (не тільки з Івано-Франківської області, а й зі сходу країни. Ми допомагали людям виїжджати за кордон, а в Польщі їх вже розміщали).
Звичайно, що співпрацювали ми й до цього з іноземними колегами. Ще до початку повномасштабного вторгнення ми мали дуже багато міжнародних проєктів, реалізовували безліч різних ініціатив і навчань.
Але робота з закордонними партнерами триває не тільки в нас, вона насамперед здійснюється в центральному апараті.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) нещодавно стала національним координатором участі України у механізмі цивільного захисту Європейського Союзу. Для цього ухвалено відповідне рішення від Кабінету Міністрів. Тобто така співпраця вже вийшла на досить високий професійний рівень.
Фото: речниця ДСНС Івано-Франківщини Христина Перцович
Що стосується саме співпраці Головного управління ДСНС в Івано-Франківській області, то в нас є дуже багато проєктів, які вже реалізовані — це адаптація обсерваторії на горі Піп Іван під потреби рятувального поста.
Також, це — отримання різної техніки та спорядження, підвищення рівня безпеки у транскордонному регіоні шляхом посилення спільних заходів з навчання та співробітництва у сфері управління надзвичайними ситуаціями. У рамках вищезгаданого проєкту придбали систему моніторингу руху туристів.
Крім того, встановили навчальний комплекс для тренування рятувальників. І купили спеціальний автомобіль, який дозволяє швидко прибувати на надзвичайну ситуацію та реалізовувати в ньому роботу штабу.
У цій техніці є можливість доступу до онлайн-зв’язку зі всіма структурними підрозділами — так можна зв’язатися з апаратом виконавчої влади.
Також в автомобілі можна відстежити надзвичайну ситуацію за допомогою квадрокоптерів та різних вебкамер, якими він обладнаний. Така машина має шасі для підвищеної прохідності й може навіть їздити в гори.
Тобто це потужний автономний комплекс, що прибуває на надзвичайну ситуацію, навіть якщо немає світла або мережі − він прибуває та може повністю забезпечити роботу штабу людей-координаторів, які будуть контролювати ліквідацію надзвичайної ситуації.
Чи навчаються наші рятувальники за кордоном?
Так, є дуже багато навчань, які проходять наші рятувальники за кордоном, так само іноземні партнери приїжджають і до нас.
Нещодавно були досить потужні навчання, коли рятувальники відточували алгоритми дій при бойових пораненнях. Так, вчилися тампонувати рани, тобто визначати зони ураження і яка допомога потрібна в певних випадках; як забрати з "червоної зони" потерпілого, якої допомоги він потребує, на що потрібно звернути увагу.
Цього навчали американські інструктори, які мають досвід роботи в НАТО. Наші працівники вже мають сертифікати про проходження цього навчання.
Зараз ми вже маємо настільки багато досвіду саме в реагуванні на обстріли, розбір конструкцій, що інколи навіть закордонні партнери готові вчитися в нас. Іноземні колеги не мають такого досвіду і такої практики. Слава Богу, що вони його не мають, звичайно.
Є дуже багато різних нюансів, яких готові вчитися вже безпосередньо закордонні партнери в наших рятувальників, а саме, як робити розбір конструкцій чи шукати людей під завалами, у який момент залучати техніку, яка це повинна бути техніка, як визначати, чи є люди під завалами.
Яким чином працюють добровольчі пожежні команди ДСНС?
Є добровільні пожежні команди і є місцеві пожежні команди — усі ці структури створюють органи виконавчої влади. Громади розуміють, що безпека їхніх жителів залежить від створення такого підрозділу.
Оскільки в сільській місцевості прибуття державних пожежних команд займає до 20 хвилин, ми розуміємо, що якщо є погана дорога, немає доїзду, то прибути державній пожежній частині складніше.
Якщо ж на місці вже буде сформована команда добровольців чи місцева пожежна команда, то вони всього до п’яти хвилин зможуть прибути на місце пожежі.
Тобто за ці зекономлені 15 хвилин, поки приїде державна пожежна частина, уже можна локалізувати чи навіть ліквідувати пожежу. Від цього залежить, чи врятують людські життя і майно.
Дуже позитивно, що громади такий досвід переймають одне від одного. Звичайно, що це досвід є з-за кордону, але він активно втілюється і нам дуже приємно, що такий процес, активно розвивається на Прикарпатті.
Фото: ДСНС Івано-Франківщини
Чи часто в Івано-Франківській області формують добровольчі пожежні команди? Як їх координують?
У нас постійно відкриваються нові пожежні підрозділи.
Добровольці, які там працюють, це — колишні військові, пожежники або й люди, які просто виявили бажання працювати. Вони проходять в нас відповідне навчання, у нашому навчальному пункті. Добровольці отримують сертифікати й вони вже можуть безпосередньо братися до виконання завдань за призначенням.
Техніку й обладнання для таких підрозділів переважно надають закордонні партнери, інколи ми самі щось передаємо для пожежних частин. У нас зараз в Головному управлінні вже доволі сучасна техніка, а якусь іншу ми можемо передавати на місцеві чи добровільні команди.
Такі підрозділи в нашому оперативному підпорядкуванні, тобто Головного управління ДСНС в області — ми знаємо, коли та чи інша команда виїхала на ліквідацію пожежі в якийсь населений пункт.
Інколи підрозділи обслуговують декілька населених пунктів — усе залежить від того, як визначили в громаді. Переважно всі громади хочуть і мають такі підрозділи, тому що безпека кожного жителя − це пріоритет.
За такими добровільними пожежними командами наше майбутнє.
Чи є якісь особливі застереження для мешканців області в умовах війни від працівників ДСНС?
Ми завжди просимо відповідно реагувати на сигнали про повітряну тривогу. Наразі люди сильно розслабилися та ігнорують їх, а саме цього хоче наш ворог. Він хоче, щоб люди не реагували, не дотримувались сигналів.
Нагадуємо також про вибухонебезпечні предмети: ми живемо в умовах війни й будь-який предмет, який залишили без нагляду, може бути небезпечним.
Категорично не можна підходити та чіпати підозрілі предмети. Потрібно, перш за все, повідомляти про це рятувальників.
Ми стараємось вчити й діток правил безпеки, яких потрібно дотримуватись в тій чи іншій ситуації. Був випадок, коли дитина, яка була на нашому занятті в Класі безпеки, показала батькам, як користуватись вогнегасником, коли машина могла загорітися. Таким чином, запобігли пожежі.
Фото: речниця ДСНС Івано-Франківщини Христина Перцович у Класі безпеки для навчання дітей
Зараз якраз почались літні канікули — багато дітей відпочиватимуть біля водойм чи в горах. Тому ми закликаємо батьків і вчителів дотримуватись елементарних правил безпеки та вчити дітей, щоб вони знали, як поводитись в небезпечних ситуаціях. Це дуже важливо і рятує життя.
Зараз при стабілізаційних відключеннях світла деякі люди все ще використовують свічки. Також у таких ситуаціях треба дотримуватися елементарних правил безпеки, наприклад, де свічки мають стояти, щоб не сталося пожежі.
Щодо використання генераторів слід пам'ятати, що його можна вмикати тільки на відкритому повітрі, а не у квартирі, бо це шкідливі викиди для людини.
Пам’ятайте, що, в будь-який момент можуть вимкнути електроенергію, тому не варто користуватися ліфтами. Для декого це може бути серйозним стресом — застрягнути в тісному приміщенні, де нема світла. Наших рятувальників вже декілька разів залучали на такі виклики.
Дотримання правил безпеки рятує і вберігає життя та здоров'я, тому ми постійно наполегливо просимо бути максимально обачними, а в разі надзвичайної ситуації — завжди готові прийти на допомогу.
Чи змінилося під час великої війни ставлення суспільства до працівників ДСНС?
Суспільство, мені здається, завжди прихильно ставилося до нас, тому що всі розуміють, що ми не каральний орган, а рятуємо людей. Незалежно, чи то повінь, пожежа чи інша критична ситуація — рятувальники допоможуть. Коли почалося повномасштабне вторгнення, люди зрозуміли, що без нас практично не обійтись.
Звичайно приємно, що надзвичайникам довіряють та цінують їхню роботу. Це дуже стимулює, бо насправді всі рятувальники кожного дня ризикують своїм життям заради інших.
Фото: ДСНС України
Спектр нашої роботи дуже широкий. У гірській місцевості кожен день хтось губиться, рятувальники постійно зайняті пошуком туристів та наданням допомоги в горах. Водолази так само виконують пошуково-рятувальні роботи на воді цілорічно.
У нас багато професій, кожна потрібна і спрямована на порятунок чужого життя.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Рятують прості хлопці а в управліннях штати роздуті.
Не піартеся на людях які дійсно працюють.
Ви паперова армія , бюрократія тотальна