«Біле золото» Карпат: як на полонинах виготовляють справжню гуцульську бриндзу (ФОТО)

Високо у горах, на полонинах Карпат, впродовж століть народжується легендарна гуцульська коров’яча бриндза.

Виготовлення унікального карпатського сиру справжнє священнодійство з багатьма законами та секретами, які ватагами передаються з покоління у покоління.

Щоб побачити на власні очі, як сьогодні виробляється гуцульська коров’яча бриндза журналістка Фіртки побувала на полонині «Луковиця».

Розташована вона на висоті 1 503 метри над рівнем моря. На полонині є вода, світло від генератора та супутникова тарілка.

Кирил Коб’юк – ватаг. Ватагами називають відповідальних за процес сироваріння, який є чи не основною складовою діяльності господарства.

Працює чоловік на полонині «Луковиця» вже шосте літо, а загальний стаж – 21 літо.

«Вчився робити сири від своїх родичів. Виходив на полонину з 90-х років, старався дивитися як робляться сири, дояться корови. Сири роблю вже десь 14 років. Спочатку ходив пасти корови, вівці, а потім став ватагом.»

Сезон виготовлення бриндзи розпочинається у середині травня та закінчується у середині вересня.

Весь цей час на полонині перебувають ватаг, завідувач полониною та троє пастухів. Кожен з них має власні обов’язки.

Пастушать, за звичаєм, чоловіки, адже і приготування бринзи – це традиційно чоловічих рук справа.

По приходу на полонину розпалюється вогонь, який у гуцулів називається ватрою. Вона повинна горіти до того часу, поки ватаг не піде з полонини. Для пастухів велике лихо, коли ватра гасне, оскільки це поганий знак.

«З травня у нас починається сезон, закінчується у вересні. У мої обв’язки входить: доїти корів, варити сири та готувати хлопцям їсти.»

Робочий день розпочинається о пів на п’яту чи шосту в осінній період. На полонині близько 30 корів. Точне число худоби, кажуть, не прийнято озвучувати.

«До години часу видоюємо корів. Потім молоко цідимо і додаємо гляг.»

Починається виготовлення сиру з проціджування молока. Потім до нього додають закваску так званий гляґ - фермент, добутий зі шлунку теляти.

Молоко разом із ферментом нагрівають, рубають на шматки кописткою та перебивають збивалкою.

Це початок утворення трьох основних видів гуцульських сирів – бринзи, будзу та вурди. Вони відрізняються кольором, технологією приготування, смаком, структурою. 

Після цього ватаг скручує перебитий сир, щоб він схопився купи. А опісля стягує в одне ціле і перекладає у чисту марлю. Сир підвішують, щоб стекла рідина.

На цьому етапі утворюється вже готовий до споживання сир – будз.

Після приготування залишається сироватка, саме із неї вариться інший вид сиру — вурда. Він від інших сирів відрізняється м’якою консистенцією та ніжним смаком.

А процес приготування бриндзи триває – будз витримують певний час в теплому місці, надалі солять, перетирають руками, перекладають у дерев’яну бербеницю та витримують під гнітом. Бербениця — це дерев'яна діжечка, виготовлена саме для зберігання бриндзи.

Процес виготовлення бриндзи тривалий, потрібні знання, уміння і, звичайно ж, у кожного ватага свої секрети. 

Готова бриндза може зберігатися до двох років. Цей надзвичайно популярний  в горах продукт додають до безлічі традиційних гуцульських страв – бануша, кулеши, вареників, книшів.

Бринзу можна їсти з грибами та шкварками, з картоплею та кислим молоком – споживання смачного, дієтичного продукту не має обмежень.

Для того, щоб зберегти унікальну рецептуру гуцульської коров'ячої бриндзи, її вирішили зареєструвати, як продукт географічного зазначення.

 «Ми очікуємо, що ще цього року на Прикарпатті буде зареєстровано другий продукт, як географічне зазначення, це коров’яча бриндза. Географічне зазначення, це назва продукту, яка ідентифікує продукт за зв’язком з територією і вказує на високу якість та позначає зв’язок між територією та продуктом. Це означає, що ці продукти мають право вироблятися тільки на певній території, бо це впливає на його смакові властивості. Тобто бриндзу можна побачити та скуштувати багато де, але унікальна гуцульська бриндза повинна відповідати вимогам специфікації. Там прописано територію, породу тварин, місце випасання, час випасання та технології виробництва», – каже національний експерт з питань маркетингу та комунікацій проекту ЄС Іван Гайванович.

Щоб отримати реєстрацію, гуцульська коров'яча бриндза повинна відповідати вимогам специфікації.

Вона має бути виготовлена на висоті не менш ніж 700 метрів над рівнем моря, обов'язково в сезон випасання на полонинах, без консервантів, з дотриманням контролю якості та традиційних технологій виробництва, а також з молока корів традиційних для цієї місцевості порід.

Фотогалерея


02.09.2020 Люся Грибик 19704
Коментарі ()

05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

727
31.08.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

908
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

6901
29.08.2025
Олег Головенський

Рівно рік тому чимало експертів та аналітиків як крайній сценарій прогнозували перемир’я у війні та вибори президента, Верховної та місцевих рад на весну або на осінь вже поточного 2025 року.  

1586
27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

2334
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

2515

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

457

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

753

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1496

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

878
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

476
02.09.2025

Завдяки сприятливим погодним умовам та щоденній праці аграріїв завершили збирання ранніх зернових культур.  

845
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

2532
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

683
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1247 1
30.08.2025

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

879
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

1324
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

899
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1186
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

700
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

2698 12