Могутній Луцький замок Любарта – південна резиденція литовських князів на українській Волині (фото)

 

Саме В’їзна вежа Луцького замку ХIV століття зображена на нашій 200-гривневій куп’юрі. Її красива велична архітектура стала своєрідним історичним символом Волинської землі.

 

І хоч фортецю будував не один князь і не одне століття залишило свій відбиток у його кам’яній пам’яті, та замок все ж досі носить ім’я литовського князя Любарта. Чому саме він удостоївся такої честі?

 

Останній князь князівства

Володарем Галицько-Волинської держави у 1340 році Любарта зробили його дружина та батько. Гедимін був могутнім воїном і сильним правителем. Це його війська колись розбили сили південноруських князів (а саме Київського, Переяславського, Галицького) біля річки Ірпінь. Він приєднав багато білоруських земель до Великого князівства Литовського. Свого часу мав вплив і на політику Києва. Сам же називав себе «королем литовців і руських».

Його наймолодший син Любарт, якому довелось стати останнім князем Галицько-Волинського князівства, одружився з багатою дочкою луцького князя Андрія Агрипіною. Та за галицько-волинську спадщину йому ще довелось поборотись. На Галичину зазіхав і польський король Казимир. Довгі виснажливі бої нищили західноукраїнську землю. А згодом Галичина разом з Холмщиною таки залишилася в руках Польщі. Тож син Любарта Федір вже не мав жодних прав на володіння Луцьком. Добудовувати розпочатий його батьком фортифікаційні споруди довелось вже іншим князям. Та все ж замок навічно йменуватиметься Любартовим.

Із дерева та каменю

Замок Любарта будували у чотири етапи. Перші три поступово замінювали дерев’яні укріплення мурованими.
Постала фортеця на місці великого древнього городища над річкою Стир. Спершу то були дерев’яні укріплення, збудовані у часи князівських міжусобиць синів Ярослава Мудрого.
Будівництво цегляної споруди почалось вже за литовського правління у краї.

На річці Стир за наказом князя Любарта насипали греблю, аби майбутня будівля опинилась на такому собі острові. Та одного замку виявилось замало. До головного (Верхнього) почали добудовувати ще Окольний (Нижній замок).
Після смерті Любарта головний замок був напів дерев’яним, напів кам’яним. Наступний князь Вітовт отримав його саме таким, тож роботи було чимало.

В одній вежі і скарбниця, і в’язниця

Спершу оборонні вежі мали аж три яруси, які закінчувались мерлонами (зубцями). Сліди тих зубців і зараз можна розгледіти у формах стін. Та пізніше, зі зміною тенденцій у військовій справі, а зокрема й застосуванні вогнепальної зброї, стіни дещо змінили. Їх добудували ще трохи у висоту із новими стрільницями та довели до дванадцяти метрів.

Останній, четвертий, будівельний період припав на час князювання Свидригайла. Верхній замок став повністю цегляним. А зведена тоді Стирова вежа була названа Баштою Свидригайла.
До нашого часу у замку Любарта збереглось три вежі: В’їзна, Стирова та Владича. В останній колись була церква – кафедральний собор Іоанна Богослова. Саме ця святиня пізніше стала усипальницею князя, ім’я якого носять і вежа і замок. За часів Любарта В’їзна вежа мала підйомний міст. Відразу за входом спорудили князівський палац. У два поверхи по чотири кімнати. Стирова вежа була висотою у три поверхи: скарбниця – на першому, на другому – в’язниця, на третьому – бібліотека.

700 волів для гостей

У 1429 році Луцький замок став відомий на всю Європу – тут відбувався з’їзд європейських королів і правителів з 15 держав.
На захід, що символізував зародження європейської глобальної дипломатії, прибуло більше 15-ти тисяч високо посадовців із свитами. (Для порівняння, у всьому Луцьку тоді жило не більше 5-ти тисяч людей). Закономірно, що у місті навіть на вдалось помістити всіх гостей. Тим, кому пощастило менше, довелось ночувати у приміських фільварках.

Князь Вітовт не шкодував грошей на найпишніші бенкети. Кажуть, за час з’їзду гості з’їли 700 волів, а рахунок дрібнішої худоби пішов на тисячі. 700 бочок пива та меду спричиняли похмілля, яким, як розповідають легенди, рятували рибною юшкою.

Король «Старого міста»

У ХVІІІ столітті в силу історичних обставин (третій поділ Польщі) Луцький замок включили до складу Російської імперії. Почався занепад, руйнування архітектурної пам’ятки. Та від того часу до наших днів замок дійшов вже відреставрованим. А от Нижній замок практично не зберігся.
У Владичій вежі зараз розміщено єдиний в Україні Музей дзвонів.
У Любартовій організували виставку будівельної кераміки «Плитниця».
Комплекс Луцького замку знаходиться на території заповідника «Старе місто». До речі, кілька років тому саме тут знімали відомий фільм «Вогнем і мечем».

Щороку на подвір’ї фортеці проводять лицарські турніри «Меч Луцького замку». Лицарські обладунки, старовинна зброя, середньовічні мелодії чудово передають атмосферу часів, коли цими ж дорогами ходили князі і королі, а під мурами змагались у завзятих боях польські, литовські та руські війська.

Для тих, хто зібрався в дорогу:

Місце знаходження:
Волинська область, місто Луцьк, вул. Драгоманова, 23

GPS:
50°44’20”N 25°19’23”E

Контакти:
Тел.: +38 (0332) 72-45-88, 72-30-75

Поради бувалого мандрівника:
Луцьк – гарне місто, яке крім замку Любарта може запропонувати вам ще немало цікавого хоча б із храмів: караїмська кенаса, синагога, протестантська кірха, католицький собор Петра і Павла, Покровська православна церква. А ще обов’язково відвідайте “Химерний будинок” Миколи Голованя.

автор Надія Понятишин спеціально для vsviti.com.ua

Lutsk_castle01

Lutsk_castle02

t2wk5_wqM4I

фото: Олександр Коротков

фото: Олександр Коротков

фото: Рівнянин

фото: Рівнянин

фото: Kostia Semytskyi

фото: Kostia Semytskyi

web

web (1)

У музеї дзвонів фото: Тихая

У музеї дзвонів
фото: Тихая

web (2)

web (3)

Князь Вітовт та З’їзд європейських монархів 1429 року у Луцьку на картині литовського художника Рімантаса Мацкявічуса

Князь Вітовт та З’їзд європейських монархів 1429 року у Луцьку на картині литовського художника Рімантаса Мацкявічуса

Князь Любарт

Князь Любарт

wpid-luc-kiy-zamok_i_12

wcarousel_ContentFileGalImages_198_10_big.preview

Під час фестивалю "Меч Луцького замку"  фото: pravda.lutsk.ua

Під час фестивалю “Меч Луцького замку”
фото: pravda.lutsk.ua

Луцький замок Любарта

Луцький замок Любарта


11.02.2015 3752 0
Коментарі (0)

27.08.2025

Формальний аудит і кримінальний шлейф компанії-переможця змушують задуматися.

1317
24.08.2025

Від сміттєвих баків до бюджетних схем: як міста розпоряджаються коштами на відходи?

1751
20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

2058
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1853
10.08.2025

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1449
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2771

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

299

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

936

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

626

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

753
27.08.2025

27 серпня в Україні відзначають День українського сала — продукту, що давно став символом національної кухні та традицій.  

1740
24.08.2025

Аграрії Івано-Франківської області наближаються до завершення збирання ранніх зернових культур.  

381
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

2065
26.08.2025

Святкове моління очолив Архієпископ і Митрополит Івано-Франківський Владика Володимир Війтишин.  

848
22.08.2025

У Старуні 22 серпня освятили новозбудований храм блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1214
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

753
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1697
23.08.2025

Книга відкриває читачеві маловідомі факти, показує значення нашого міста в контексті європейської цивілізаційної історії та доводить, що Прикарпаття зберігає в собі унікальний пласт культурної спадщини. 

1268
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

370
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

1323 2
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

787
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

901