Львів. Латинська катедра (фото)

 

Це головний римо-католицький храм України. Офіційно він називається Архікафедральна базиліка Успіння Пресвятої Діви Марії, або (простіше) Львівський кафедральний собор.

 

Львів’яни ще більше спростили цю назву – для них це просто катедра (на польський манер, замість кафедра). Дивуюсь, чому львів’яни не називають катедрами кафедри у навчальних закладах? А ось слово костел (незрозуміло якого походження) у Львові гарно прижилося, на відміну від слова теж польського походження - костьол (kosciol). Кажуть, що раніше у Львові частіше звучало костьол, але я за останні три роки побував у столиці Галичини кілька десятків разів й не чув «костьол» жодного разу, все «костел». Але, насправді, не так вже це і принципово.

Дехто вважає кафедральний собор втіленням Львова. Готика і ренесанс, бароко і рококо, еклектика і модерн – практично усі львівські архітектурні стилі злилися в одній споруді. Вона бачила майже всю історію міста Лева  і чітко відображає космополійну сутність цього галицького поліса.

Гігантські розміри (висота вежі 66 метрів, довжина храму – 67 метрів, ширина - 23), прекрасні архітектурні форми, численні прибудовані каплиці, величні колони, які підтримують склепіння, фантастичні розписи та казкові скульптури – все це втілено у Львівському кафедральному соборі. А особисто мене вражають ще  й дві його башти. Хіба їх дві скажете ви? Так дві. Одна велична і могутня, височезна готично-барокова красуня. А інша – пузатий недомірок, яка теж повинна була вирости в красуню, але не склалося, адже у далекому чотирнадцятому столітті будівельникам банально не вистачило коштів, тому вони накрили недобудовану башту дахом, і залишили її гидким каченям на пів-тисячоліття.

Для мене Львів дуже схожий на Краків (чи навпаки). У цих містах і головні храми мають схожу історію, й однакову назву (собор Успіння Пресвятої Діви Марії). Хоча у Кракові собор катедрою не називають, там він Маріацький костьол. Будувались храми приблизно в один час (краківський трошечки старше). Цікаво, що у Кракові собор теж має різновеликі башти. Одна з них недобудована, хоча історія її недобудови дещо інша ніж у Львові. Там існує легенда про двох братів каменярів: один з них вбив іншого, щоб той не збудував гарнішу і більшу вежу (щось типу цього)...

Не хочу в N-й раз повторювати історію будівництва Львівської катедри. Про неї вже написано дуже багато – читайте вікіпедію. А хто не хоче – коротко нагадаю, що заснував храм польський король Казимир Великий у 1360-х роках. Хоча з приводу початку будівництва та історії заснування храму ще й досі точаться суперечки.  Багато хто вважає, що костьол заснували львівські міщани, а зовсім не король. Ну і т.д.

Від 14 століття й до наших днів храм неодноразово перебудовувався і добудовувався. Заможні львів’яни з усіх боків обтикали його своїми каплицями-усипальнями. Найвідоміші - це каплиці Кампіанів та Боїмів. По периметру храм оточили фігурами святих (які колись стояли на цвинтарі біля храму), а на стінах наліпили купу меморіальних  таблиць та написів.

Головний вхід до базиліки замурований із 1772 року – це мешканці міста постарались, на знак протесту проти австрійської окупації Львова. Усі відвідувачі, які не знають цієї історії – дивуються, чому заходити можна лише через бічні входи. У стіні храму із 1672 року сидить турецьке ядро (на згадку про турецьку облогу), а із 1919 року – український снаряд (на згадку про українську облогу в період україно-польської війни).

Хочу ще додати, що фотографування інтер’єрів храму суворо заборонене. В котрий раз дивуюсь церковникам – чому вони це роблять? І не лише у Львові: очима дивись, а об’єктивом – зась. Тому світлин внутрішнього оздоблення, розписів та величезних колон у цьому пості немає. Дуже шкода.

Текст та фото Романа Маленкова

 

Україна Невідома


26.03.2013 2245 0
Коментарі (0)

12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

4287
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

1188
05.06.2025

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1718
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2698 5
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1377
25.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3674 7

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

586

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

706

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1249

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1808
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1455
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1330
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1322
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3421
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6994
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1031
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44366
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35970 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

553
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

627
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

896
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

980