У прикарпатському селі у великодний час виконують древній ритуальний танець Сербен (фото+відео)

 

/data/blog/106163/039a9e6f52daaddd8e6866994cadc0c0.jpg

 

З року в рік у селі Чортовець Городенківського району, що на Івано-Франківщині, всі чоловіки у великодний час виконують древній ритуальний танець Сербен.

 

Цьогоріч на Великдень у селі Чортовець пройшли районні фестини народного  Великоднього танцю “Сербен”, який зберігся з дуже давніх часів. Старожили не можуть пригадати, відколи існує в селі цей чоловічий танець, пише Фіртка з посиланням на Курс.

 

Свято пройшло при великому здвигу людей. Подивитися на великодній ритуальний танець, у якому бере участь навіть священик (більше того, священик веде танець), приїхали гості не лише з різних куточків Франківщини, але й з інших країн світу.

 

Розпочинається дійство традиційно біля місцевої церкви Святої Трійці.

 

 

Ритуальний танець Сербен танцюють лише чоловіки і хлопці – взявшися за руки, вони обходять все село від церкви до церкви. Жінки та дівчата тільки співають і спостерігають за дійством.

 

Якщо запитати найстаріших жителів села, ніхто вже й не пригадає, звідки й коли взявся звичай Сербена і чому його починають саме коло церкви. Просто кажуть, стинаючи плечима, що так було віддавна, описують ритуал “Новини Городенківщини”.

 

За словами місцевого священика, отця Теодора, спочатку Сербен танцювали лише в перший день Великодня, а вже тепер і в Великодні Понеділок, Вівторок, і на Провідну неділю. Танець починає “заводило”, зазвичай – страший церковний брат. Він тримає в руках символ “старшинства” у Серебені – металевий топірець. За ним у вервицю танцю стає й священик.

 

Далі підходять інші чоловіки, юнаки та хлопчаки. Запрошують усіх рідних та гостей. Беруться за руки без команди, самі – синхронно, дружно. Так роблять у Чортовці віками. Адже Сербен ніби магічне коло, не лише танець, а й пісня, оберіг, який охоронятиме село аж до наступного Великодня. З року в рік, з десятиліття до століття.

 

 

Крок вперед, крок назад. Змах руками трішки доверху, згодом донизу. Тягнеться Чортовцем правічне сербенське коло. Селяни тричі обходять спочатку хороводом храм, ніби вінком із радісних людей його обплітають. Далі роблять коло біля резиденції священика. А згодом, маленькими крочками, що схожі на коломийкові, співаючи, переходять до другої в селі церкви. Танець може тривати кілька годин.

 

Ярослав Левкун, городенківський етнограф, який досліджує унікальний для України звичай, вважає, що коли добре придивитися до рухів, то великодній танець чортовчан схожий на сербський військовий чоловічий танець. Та й мелодія протяжна, як у південних слов’ян. Він припускає, що танець і мелодія є відгоміном княжої історії, коли на теперішніх прикарпатських землях були білі хорвати.

 

Колись танець обов’язково супроводжувався грою на сопілці. Тепер це роблять рідко, як правило, лише співають.

 

“Загалом в такій дивовижній гаївці беруть участь кілька сотень чоловіків, – каже Ярослав Левкун. – Це ніби гаївка і не гаївка, танець і не танець. Зрештою, це відгомін далекої історії, коли Покуття було пов’язано із іншими слов’янськими народами і етносами. Нині Сербен – це зв’язок поколінь, родин та земляків, які живуть далеко від села, а на Великдень повертаються додому”.

 

Сербен у Чортовці можна побачити не лише на фестини, а й упродовж трьох днів великодніх свят, а потім на Провідну неділю – його щоразу дружньо ведуть через усе село від церкви до церкви, об’єднуючи їх, йдеться у сюжеті Дримба.ТБ. Обряд відроджується кожного наступного року на Великдень.

 


09.05.2016 3098 0
Коментарі (0)

12.06.2025
Тетяна Дармограй

У першому півріччі 2025 року мобілізацію на Івано-Франківщині проводили з використанням нових електронних систем та оновлених процедур. Які зміни в мобілізації діють та що ще планують удосконалити, розповідає Фіртка.

3851
10.06.2025
Павло Мінка

Калуш зіткнувся з енергетичною та екологічною кризою — мільйонні збитки та виснаження підземних вод загрожують питному водопостачанню міста.  

955
05.06.2025

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1677
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2624 5
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1365
25.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3654 7

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

573

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

689

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1236

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1795
08.06.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

1444
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1312
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1305
07.06.2025

Восьмого та дев'ятого червня християни відзначатимуть свято Трійці.  

3397
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6980
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

1017
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44345
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35956 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

539
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

613
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

882
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

964