Науково-практична конференція на Прикарпатті зібрала гематологів з усієї України (фото)

Днями у Яремче на базі ІФНМУ відбулася науково-практична конференція «Плазмоклітинні неоплазії: клініка, діагностика, лікування».

Фахівці ділилися досвідом, говорили про проблеми та шукали шляхи їх вирішення, інформують в прес-службі медуніверситету.

«Розглядаємо базову класичну гематологію, обговорюємо стандартизацію лікування, адже кожна область дещо відрізняється і фінансуванням, і обладнанням», — розповідає одна з організаторів конференції, доцент кафедри внутрішньої медицини № 2 та медсестринства ІФНМУ, завідувачка гематологічним відділенням Івано-Франківської обласної клінічної лікарні Наталія Глушко.

До речі, наше обласне відділення вважається одним з провідних в Україні. Часто сюди приїздять лікуватися з інших областей. Наталія Глушко пояснює це тим, що впроваджені найсучасніші методи лікування, зокрема, високодозові схеми терапії. Крім того, пацієнтів готують до трансплантації, досягають ремісії при гострих лейкеміях, після чого держава оплачує трансплантацію закордоном. Зокрема, за останні два роки п’ятеро осіб трансплантували у Білорусі.

«Ми застосовуємо сучасні протоколи лікування і досягаємо хороших результатів. Якщо з окремим патологіями життя пацієнти раніше жили всього рік, то сьогодні йдеться про тривалість життя до десяти років», — говорить лікар Глушко. — Слід робити автотрансплантацію стовбурових клітин, як це прийнято у світі, адже так пацієнти дійсно отримують шанс на тривале якісне життя».

Особливий інтерес у присутніх викликала доповідь основоположниці гематології, професорки зі Львова Ярослави Виговської щодо геморагічних ускладнень і лікування множинної мієломи.

До слова, на конференції були представлені всі провідні медичні установи, які опікуються питаннями гематології, тож обмін досвідом фахівців цього напрямку був для них особливо цінний.

Спеціаліст з Національного Інституту Раку Євген Кущовий розповів про розвиток трансплантології на власних клінічних прикладах. Зокрема, говорив про те, що стратегічне лікування починається на етапі діагностики і важливо не втратити шанс надати пацієнтам змогу отримати ефективне лікування.

Професор Сергій Клименко представляв держустанову Національний науковий центр радіаційної медицини НАМН України. Його тема стосувалася діагностики парапротенеїнемічних гемобластозів, окремого класу захворювань, який потребує особливої уваги в контексті діагностики, лікування та планування радіаційних заходів в гематологічній службі.

«В Україні чимало проблем з діагностикою, оскільки не дофінансовується закупівля реагентів, витратних матеріалів, застарів парк обладнання. Але крім того є великі проблеми з фахівцями, оскільки зменшується кількість молоді, яка йде в гематологію. Ми маємо посилити роботу з профорієнтацією в цьому напрямку», — зазначив професор.

Професор з Національного Центру радіаційної медицини Ірина Дягіль ділилася своїми напрацюваннями щодо місця дексаметазону в лікуванні онкогематологічних захворювань. Завідувач відділення детоксикації та екстракорпоральних методів лікування Івано-Франківської ОКЛ Олег Легун говорив про екстракорпоральні методи в лікуванні.

Доктор медичних наук з ІПКТМ зі Львова Звенислава Масляк аналізувала профіль безпеки одного з препаратів на основі результатів клінічних досліджень.

«Жодна з галузей медицини не розвивається так стрімко, як гематологія, зокрема, маю на увазі глибину досліджень. Разом з тим гематологія є високотехнологічною і дуже вартісною, — говорить директор Інституту патології крові та трансфузійної медицини НАМН України, професор Василь Новак. — Наші протоколи базуються на всіх міжнародних стандартах. Не вистачає лише реєстрації деяких препаратів, їхнього місця в національному переліку. А це вже компетенція МОЗ».

Василь Новак зазначив, що цьогоріч МОЗ виділили на гемофілію лише 420 млн. Цього вкрай мало. Крім того, щоби забезпечити лікування двох тисяч пацієнтів нашої країни мінімальною дозою згортання крові треба заготовити і переробити 300 тон плазми. Такої змоги немає у вітчизняному виробництві. Вчений акцентує також на важливості інфекційної безпеки та багатьох інших проблемних питаннях, які на разі залишаються відкритими.

Представивши власні наукові розробки, учасники заходу таким чином популяризували українську науку, висловлювали сподівання на поступ у багатьох процесах.

Присутні відзначали цікавість і високий рівень конференції в цілому, а представник Національної Академії Медичних наук, професор Ігор Шкробанець зауважив, що такі доповіді охоче б послухали й колеги з Європи та США.

Фотогалерея


27.10.2018 911
Коментарі ()

05.06.2025
Олег Головенський

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про нову освітню програму «Національна безпека», Фіртка поспілкувалася з куратором програми, професором кафедри публічного управління та адміністрування Василем Остап’яком.

1366
02.06.2025
Лука Головенський

Про репресії радянською системою українських науковців та лідерів визвольних змагань, про навчання і наукові дослідження Українського Вільного Університету в Мюнхені та його місію української культурної дипломатії Фіртка поспілкувалася з Ларисою Дідковською.  

2044 4
28.05.2025
Вікторія Матіїв

Фіртка порозмовляла з Сергієм Галкіним — колишнім морським піхотинуем Феодосійського батальйону. Після окупації Криму Росією у 2014 році, медики виявили в нього пухлину. Чоловіка визнали непридатним до служби. Відтоді він активно займається волонтерством: допомагає українським військовим та надає юридичні консультації.  

1192
25.05.2025
Олег Головенський

Фіртка підготувала «змішаний» рейтинг задекларованих зарплат місцевих посадовців, в який входять керівники рад та державних (військових) адміністрацій Івано-Франківщини та районів області.  

3829
23.05.2025
Вікторія Косович

Про методи викладання, сучасну школу історії та виклики професії Володимир Половський розповів журналістці Фіртки.

3458 7
21.05.2025
Тетяна Ткаченко

Про долю Центрального ринку, судові процеси, стихійну торгівлю та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором КП «Муніципальні Ринки» Мар’яном Слюзаром.

2832 1

Світ змінився до невпізнаваності зі стрімким розвитком технологій ми наче живемо у майбутньому. І водночас існують традиції, яким сотні років. Одна з таких  релігійних традицій — це шанування мощей святих у християнстві.

420

Ані висока освіченість, ані шляхетна спадковість, ані залучення до незлобивих віровчень не породжують усвідомленого гуманізму «просто так».

530

Звичайно знаковою подією у християнській сім`ї є перша сповідь і причастя дитини, але  цю важливу сакральну подію  батьки часто нівелюють, зміщуючи акценти з важливого на другорядне.  

1072

Поділ народів на «історичні» та «неісторичні» є ідейним спадком позаминулого століття. Історики кажуть, що методологічно він застарів. Певне, мають рацію. Попри це прихід Трампа продемонстрував, що певні історично «застарілі» та «архаїчні» речі здатні досить бадьоро та свіжо випірнати з минувшини.

1630
02.06.2025

На Прикарпатті завершується весняна посівна кампанія.  

1144
26.05.2025

На Івано-Франківщині триває посівна кампанія.  

1156
20.05.2025

Фіртка ділиться порадами та лайфхаками, які допоможуть зробити раціон більш корисним та збалансованим.

848
01.06.2025

У селі Гошів, що на Івано-Франківщині, на Ясній Горі розташований монастир Чину святого Василія Великого. Зокрема, на дзвіниці Гошівського монастиря знаходиться один з чотирьох карильйонів України.  

6716
29.05.2025

У четвер, 29 травня, християни відзначають Вознесіння Христове.  

820
25.05.2025

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

44141
19.05.2025

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

3419
07.06.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

35789 1
06.06.2025

В усьому світі санкції, накладені на Росію через її агресію в Україні, стали потужним інструментом, спрямованим на ізоляцію Кремля. Однак, як і у випадку з багатьма іншими, ці заходи не стали перепоною для всіх.  

374
01.06.2025

Другий тур виборів президента Польщі відбувається після того, як жоден з 13 кандидатів у першому турі 18 травня не здобув більше половини чинних голосів.  

457
27.05.2025

Німеччина, а також Франція, Велика Британія та США більше не мають обмежень щодо далекобійної зброї для України.  

735
22.05.2025

Держсекретар США Марко Рубіо відмовився назвати лідера Кремля володимира путіна воєнним злочинцем.  

806