Зроблено на Україні

 

 

Один з найкращих досвідів, які я маю у своєму житті, - це приїзди у наші краї швейцарських туристичних міні-груп, сформованих із людей, яким цікаво і важливо пізнавати світ. Не попросту насолоджуватися тупим релаксом пенсіонерів, які це заслужили, а дійсно їздити, дивитися, намагатися зрозуміти і полюбити.

 

Ці прості люди дарують віру.

 

Недавно учасники одного з таких турів Галичиною казали, що, читаючи українську літературу перед тим, як приїхати в Україну, вони – європейці серед європейців – жахаються власної провінційності.

 

І я їх цілком розумію. Не лише тому, що у нас є надзвичайна література, яка – лиш би вдалося адекватно перекласти і зрозуміти – вміє вражаюче розповісти про життя цієї центрової землі і людей на ній. Але історія двадцятого століття, та історія, яка є ще свіжою, за законами якої все ще живе нове століття, дійсно вибрала собі нас для того, щоби тут відбулися і відбувалися найцікавіші речі нового часу.

 

Переважно цього не усвідомлюємо навіть ми самі. Для нас такі історичні події є радше побутовими деталями. Щодо європейців і азіатів, то у їхній офіційній історії наша територія фігурує не надто важливим фрагментом – таким собі нічийним стадіоном, на якому час від часу відбуваються вирішальні матчі улюблених команд.

 

Пригадую собі пісеньку, яка мені видавалася дуже домашньою і дуже дитячою. Мені її співали якнайспокійніше. І співалося про цілком близькі речі – про жорна, які завжди стояли у нашій спіжарці. Тоді мене мало цікавили інші фігуранти тексту. Але вже і так було зрозуміло, що ці особи мають якийсь безпосередній стосунок до тих наших двох каменів. «Пише Сталін до Гітлера – мелють жорна, як холера. Гітлер єму відписує, що всі жорна конфіскує». У приспіві йшлося про споконвічну мотивацію – "крутять жорна вправо, вліво, бо їсти ся хотіло". І на завершення – історичний рецепт, чим усе закінчувалося: "б’ють шаблями вправо, вліво, щоб серце не боліло…"

 

Щовесни, коли копали городи, і щоосені, коли теж копали городи, ми визбирували із землі патрони і гільзи різних виробників. Спочатку відрами, потім жменями, згодом поодинокі.

 

Ліс за нашим садом був переповнений шанцями, окопами для скорострілів і гармат, переходами і траншеями. Міст над нашою річкою був новим, бо фрагменти підірваного старого лежали у річці.

 

Старші люди, які мене виховували, знали про континент без кордонів не тільки тому, що знали різні мови, читали книжки і газети різних країн, приятелювали із народженими у різних країнах, студіювали у всіляких університетах і сиділи у тюрмах і таборах усіх тих, хто воював один проти одного, але й тому, що всі ці держави, газети, армії і тюрми приходили до них навіть тоді, коли вони просто нікуди не виходили з дому. Найкращим, чого можна було від цих гостей сподіватися, були хіба нові сорти цигарок і мила. А ще – побудовані ними спрощені копії будинків у Відні, Варшаві, Берліні і Москві, на які можна було дивитися так, щоби колись згодом справжні Відень, Варшава, Берлін і Москва здавалися фрагментами міста твого дитинства.

 

У розмовах між собою мої вихователі називали Сибір курортом. З часом вони перестали пам’ятати страждання, вони згадували про літні піщані бурі, про зимову тайгу, про молоко, що продавалося у формі льоду на вагу, про колію берегом величного Байкалу.

 

Вони перестали будь-чого боятися, бо були впевнені у минущості всього минущого. Особливо держав, газет, тюрем, гостей, сортів цигарок. Навіть дітей без страху народжували у незнане, любилися у найтяжчі часи, знаючи, що любов і діти є, поки є.

 

Зрештою, у них була добра школа. Адже історію різних народів вони мусили вивчати старанніше, ніж учні всіх тих національностей. Отож, їхній погляд на історію хоч трохи наближався до ідеального. Тож вони – без жодних україноцентричних ідей – добре розуміли, що все найважливіше в історії Європи не мине їхнього життя. Вони згодилися на життя на полігоні. Їхня умова з дияволом полягала у відданні себе до цієї світової лабораторії.

 

Очевидно, що у самих експериментаторів і дослідників після цього всього не може не виникнути відчуття периферійності, провінційності і страху, що у якийсь момент дослід може вирватися з колби.

 

Тарас ПРОХАСЬКО,

Галицький кореспондент

 


14.02.2013 Тарас ПРОХАСЬКО 1814 0
Коментарі (0)

07.05.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала в керівниці служби у справах дітей Івано-Франківської громади Ірини Рохман, які виклики стоять перед службою, як працюють в умовах повномасштабної війни та яку допомогу можуть отримати діти.  

482
30.04.2025
Олег Головенський

Рейтинг зарплат всіх 62-х міських, селищних та сільських голів Івано-Франківщини. Хто з мерів має банківські рахунки в США та нерухомість в Туреччині, чия дружина заробила в минулому році 20 мільйонів гривень та в кого найбільше автомобілів.

4847
28.04.2025
Катерина Гришко

Шахрайка отримала три роки позбавлення волі за те, що виманювала гроші в родичів зниклих воїнів ЗСУ, обіцяючи інформацію про їх місцеперебування. Фіртка вивчила матеріали слідства та судовий розгляд і ділиться з читачами ексклюзивними деталями.

1402
23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

1286
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

2545
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3936

Забобони  або марновірство  — це ті  низинні вірування в певні сили чи предмети, які нібито мають здатність впливати на наше життя.  

328

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

1165

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

1004

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

931
05.05.2025

Здорове харчування не лише підтримує фізичний стан, а й допомагає залишатись стійкими перед труднощами та випробуваннями.  

241
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10612
05.05.2025

У питаннях одягу вірян в церкві різні релігійні традиції мають свої підходи та вимоги.  

315
02.05.2025

У житті кожної людини бувають моменти, коли вона звертається до Бога в надії на підтримку, відповідь чи знак.  

582
27.04.2025

Провідна неділя — перша неділя після святкування Великодня.  

5636
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

1401
08.05.2025

В Івано-Франківську зафіксували культурний рекорд — товариство «Моє місто» видало вже 51 книжку про Івано-Франківськ. Це стало національним досягненням, яке внесли до реєстру рекордів України. Про це в етері радіо «Західний П

265
07.05.2025

На заході України переважає оптимізм. Тут 43% опитаних вірять у позитивний вплив угоди, 20% — у негативний.  

177
01.05.2025

Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що Україна та США узгоджують "технічні деталі" перекладу тексту угоди про рідкісноземельні метали та корисні копалини, і вже "найближчої доби" угоду підпишуть.  

558 2
27.04.2025

Президент Володимир Зеленський вважає, що найближчими днями можуть відбутися вагомі зустрічі, які наблизять припинення вогню для України.  

990
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

861