Фортифікаційне обладнання оборонних споруд на підступах до Харкова, як й в решті прикордонних та прифронтових областей, здійснюється ешелоновано, в декілька оборонних рубежів, кожен з яких укріплений відповідно до віддаленості від ворога та загрози обстрілів.
Про це голова Державної спеціальної служби транспорту Олександр Яковець розповів в етері телемарафону 12 травня, пише Фіртка.
З його слів, найбільш підготовлений рубіж — той, що розміщений на деякій відстані, що дозволяє використовувати й засоби інженерного озброєння, й залізобетонні споруди.
Перед ним розташований рубіж, де працюють підрозділи Командування сил підтримки ЗСУ та Державної спеціальної служби транспорту.
"Перший рубіж і так званий передній край, звичайно, він утримується підрозділами, обладнується самими підрозділами.
І тут говорити про використання важкої техніки, залізобетонних споруд, на жаль, немає можливості", — додав Яковець.
За його словами, цей перший рубіж на Харківщині розташований на відстані від 1,5 до 5-6 кілометрів від кордону з Росією — залежно від умов місцевості, природних перешкод, панівних висот тощо.
Коментувати подробиці щодо другого рубежу оборони посадовець відмовився з міркувань безпеки.
Разом з тим, продовжує Яковець, третій рубіж розташований на різній відстані, залежно від умов місцевості, від 17 до 35 кілометрів. З інженерного погляду він найбільш обладнаний — із встановленням залізобетонних споруд, як вогневих, так і для укриття і проживання особового складу.
Крім того, Яковець прокоментував заяву командира взводу розвідки 1-го стрілецького батальйону 57-ї окремої мотопіхотної бригади Дениса Ярославського щодо відсутності першої лінії фортифікацій і мін на Харківщині.
"Знаєте, коли це говорять експерти, які перебувають на відстані 700-1000 кілометрів до районів бойових дій, це ще можна якось зрозуміти. А коли військові, то, чесно кажучи, я цього не розумію.
Інформаційні вкиди щодо можливості обладнання триповерхових бетонних споруд під вогневим впливом противника, м’яко кажучи, є абсурдними.
І знецінюють ті зусилля, яких сьогодні дійсно докладають і військовослужбовці інженерних підрозділів, і цивільний персонал", — зазначив голова Держспецтрансслужби.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Вперше побачивши знищену техніку при наступі росіян на Харківську область теж звернув увагу - "у полі не на мінах і не застряглу в ровах". Виявилось не один такий "уважний". Самовільно згадався 22 рік, тому здалось "невже знову забули незмогли". Але аргумент про неможливість копати суцільні рови технікою в зоні досяжності росартилерії і штурмів - розумний аргумент. Тож "емоції" від травми 22-го року непідготовленості за 8-м років війни з 2014-го це лише емоції. Чи є і які укріплення - це за 20-30 км від позицій орків.
Звісно теоретично є дистанційне мінування, ППО і артилерійське прикриття по ділянкам робіт - але це від можливостей України, а вони такі як є.
Не в завхаті від тцкунської політики влади тож в необєктивності щодо влади мене нічого звинувачувати, але в даному випадку "відсутні фортифікації" - це більше емоції. Хотілось би, та невидно щоб були можливості.
І коли порохоботи почали качати тему, політичні бали набирати - це ще один доказ що "відсутні фортифікації на кордоні" більше накрут.
А от що далі там на другій третій лінії, це вже питання реальніше. Порохоботи мали 5-ть років щоб не під снарядами копати бетоновувати, а не розказувати "путін нападе", маючи людей за дурних божевільних, які "вірять у напад росії". Протипіхотіні міни утилізовував ще Порошенко "згідно якогось там договору". Виробництво так ніхто і не відновив... Нажаль Зеленський продовжив цю політику до 22-го і поплатився за це.
Для фортифікацій з мінами зубами колючим дроту на самому кордоні ЗСУ мали б зробити те що роблять москалі - відсувають на десятки км позиції звідки безкарно битимуть по українським містам артилерією, а їх "шебякіна" будуть в зоні недосяжності. Для цього треба мати свою зброю і штурмовиків з ненапакованих у буси та політичну волю формувати "сіру зону" на території росії. Поки ж є те що є і звісно будувати під артилерією першу лінію, не маючи можливості прикрити ці роботи хоч по ділянкам - це зрозуміле.
Цікавіше заяви антикорупційної організації, які дослідили "керівників" будівельних фірм на 270 млн, які одна працює в полі і влаштовує пяні бійки з матірю, інший теж "не живе життям мільйонера" чи хоча б як "людина з нормальною зарплатою". Тож питання хто створював ці фірми і чи просто "не хотіли як Гринкевичі" (вчора молодці забезпечували в критичний момент ЗСУ одягом і харчами, а через рік по тюрмам всю родину і навіть невістку сина хотіли запхати за грати) чи мафія вирішила: "війна надовго, а гроші на Монако треба зараз" і "освоїли" сотні млн, коли питати за роботу нема з кого?
Та найбільше проблема з емоціями "відстуні фортифікації", які логіка каже - не по можливостям на першій лінії у даній ситуації, це щоб не гнали солдат відбивати і "за ціною не постоїмо" типу виправдовуючи "ну і що що немає". Бо це для тцк і депутатів може "просто наловлені", а все це люди наші люди і їх життя треба берегти, і чхати на політичний шум. Тільки військова доцільність.
Непощастило Вовчанську, бо "сіра зона" не на Росії - не може поки Україна це зробити. Та евакуюватись можливість дали усім, судячи з репортажів, - автобуси, транспорт. Пощастило більше ніж кому в 2022-му році, які опинились в окупації.
До Харкова не підійшли на відстань артударів, оточити оркам Купянськ теж не вдалось бліцкригом. Тож не все так погано, незважаючи що атакують москалі, а не ЗСУ під Білгород.