ЗМІ: У Запоріжжі спалили активіста Автомайдану у власному авто

Кримінал навколо Карпатського парку: кінець 2025 року в напрузі

21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

409

Самовільне залишення частини на Івано-Франківщині: чому покарання не вирішує проблему та як її подолати

17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1074

Чому національні парки Івано-Франківщини під загрозою?

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.

1216

«Щоб допомогти молоді, церква мусить бути серед них, а не говорити про них»: інтерв'ю з ректором Івано-Франківської академії Івана Золотоустого

07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.

5007

«Ти не самотній — Бог поруч»: священник з Івано-Франківська Василь Савчин про духовний сенс різдвяних свят

04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.

1963

Боротьба з корупцією в Івано-Франківській області: хто контролює та які результати

01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.

11120

Коментарі (7)

Коментар

Ваше ім'я

Ваш email

Введіть код з картинки

Гуцул-хуліган 2014.02.15, 15:24

А не має такої машини щоб туда помістились всі дибіли майдануті автомайдануті ті які перетворюють країну в полігон нечесті і хтось би в бак вистрелив і був би спокій на років 100

ПП 2014.02.15, 15:26

Всіх може і не треба але вожаків і вожачків це точно треба так зробити.

Тратата 2014.02.15, 15:34

Боже боже сьогодні вперше побачив на свої очі що ці заблудші вівці наробили біля білого дому то за голову взявся. Одним слово мудаки інакше не скажеш. Кличко Тягнибок Яценюк рвуться до корита а ви дурні без голові куди рветися ви получите точно те саме що і получили після помаранчевої революції

вася 2014.02.15, 15:35

позавчорашні новини друкують.Вже новіші новини є, людина через кредити в банках померла, ніякого пострілу там немає.

сумно 2014.02.15, 15:37

Це жахливо, у таке важко повірити. Людська кров не водиця -- проливати не годиться.

Віктор Баранов, 2014.02.15, 21:17

До українців Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми — українці? І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще од Байди нам в'ється, І що ми на Вкраїні — таки український народ, А не просто юрба, що у звітах населенням зветься. І що хміль наш — у пісні, а не у барилах вина, І що щедрість — в серцях, а не в магазинних вітринах. І що є у нас мова, і що українська вона, Без якої наш край — територія, а не Вкраїна. Я до себе кажу і до кожного з вас: — Говори! Говорімо усі, хоч ми й добре навчились мовчати! Запитаймо у себе: відколи, з якої пори Почали українці себе у собі забувати? Запитаймо й про те, як ми дружно дійшли до буття, У якому свідомості нашій збагнути незмога, Чом солодшим од меду нам видався чад забуття Рідних слів, і пісень, і джерел, і стежок від порога? Українці мої! То вкраїнці ми з вами — чи як? Чи в "моголах" і вмерти судила нам доля пихата? Чи в могили й забрати судилось нам наш переляк, Що розцвів нам у душах смиренністю "меншого брата"? Українці мої! Як гірчать мені власні слова... Знаю добре, що й вам вони теж — не солодкі гостинці. Але мушу казати, бо серце, мов свічка, сплива, Коли бачу, як люто себе зневажають вкраїнці. Українці мої! Дай вам Боже і щастя, і сил. Можна жити й хохлом, і не згіркне від того хлібина. Тільки хто ж колись небо нахилить до ваших могил, Як не зраджена вами, зневажена вами Вкраїна?.. Віктор Баранов, 1999 р.

Автор невідомий. 2014.02.15, 21:21

Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," а є - знедолений вкраїнський люд. І є сім'я - "міжгірських" ненажерів , захочуть -милують, а схочуть, то й уб'ють. Брати зі Сходу, плачем разом з вами, коли в копальнях ваші діти мруть. І серце розривається у мами, в моєї мами, як на шахтах дзвони б'ють. А батько твій не може самокрутку від трепету в руках одразу запалить. А мій в той час сльозу ховає хутко, біда не в нас. Та в нас також болить... З Донецька - ти, а я живу у Львові, приїдь у гості, хлібом поділюсь. Не страшно, що різниця є у слові, я іншого, мій братику, боюсь. Боюся тих, хто ділить нас з тобою: (а сам в той час витесує гроби). Боюся тих, хто кличе нас до бою, мовляв, хай чубляться "презренные рабы" У мене на столі лиш картоплина, а ти, хто-зна, чи й вчора їв. ... Я вже не хочу, щоб моя родина, й твоя також, кормила упирів! Немає "москалів" між нас, нема "бандерів," є Люди! Є Вкраїна! Ти і Я! І купка є "міжгірських" людожерів, то не вони... А ми - одна Сім'я!