Територія села межує з полігоном з захороненнями відходів гексахлорбензолу, рештками колишнього хімзаводу тощо.
Ще кілька років тому на одній із вулиць села — Войнилівській, яка нараховує до ста домогосподарств, у деяких людських криницях вода почала відгонити неприємним смородом, жовтіти та вкриватися маслянистою плівкою. Тоді верхнянці з надією на допомогу били на сполох не лише через місцеві, а й центральні ЗМІ, а чиновники обіцяли експертизу води в столичних лабораторіях, повідомляють ”Вікна” з посиланням на ”Галичину”.
Час минув, а про причини забруднення криниць ні керівництво села, ні самі селяни й досі не знають. Якщо рік чи два тому люди ще могли собі зарадити водою із сусідських криниць, то тепер уже треба їхати на сусідні вулиці — всі студінки на Войнилівській вулиці стали смердючими, а вода — непридатною для вживання, прання, миття...
”Ця проблема в селі, зокрема на крайній вулиці, існує вже три роки. Але яка причина забруднення, ми й понині не знаємо, тож не можемо комусь висунути претензії. Навіть попри те, що воду на аналізи здавали і в нашу місцеву, і в обласну санепідстанції, а деякі наші місцеві нардепи навіть до Києва возили. У воді перевищений вміст аміаку, заліза і т. д. Але кажуть, що треба півмільйона, аби пробурити свердловину, взяти аналізи і визначити причину забруднення криниць тощо. Вода у криницях має затхлий запах, а через кілька годин чи півдоби стає жовтого кольору. Особливо — у посуху. Кілька років тому погана вода могла бути у двох криницях, а в третій — добра і т. д. А тепер смердючими стали вже майже всі криниці на Войнилівській вулиці. Я — державний службовець і маю оперувати фактами і доказами, а не здогадками. Нам не вдалося потрапити в обласну екологічну програму — кажуть робити проект на все село, а на частину не хочуть. Але ж проблема з водою існує лише на одній вулиці, на якій до ста обійсть, тож жителі інших вулиць не мають особливого бажання збирати кошти для загальносільського проекту”, — родповідає Микола Філіпович, сільський голова села Верхня.
Незважаючи, що минуло три роки, ніхто й досі не може визначити причини забруднення верхнянських криниць.
Натомість селяни витрачають кошти на копання криниць в інших місцях своїх газдівств, десятки тисяч гривень витрачають на різноманітні фільтри. Проте це не дає позитивних результатів.
