Земельний конфлікт по-франківськи: троє у човні, не враховуючи міської ради

 

/data/blog/54908/cdf48acd4fbd30b34b408fda42b4498a.jpg

 

Вже понад вісім років шестигектарна земельна ділянка, що знаходиться на Вовчинецькій, 225 в Івано-Франківську є причиною конфлікту між гаражним кооперативом «Соколи» та ТзОВ «Х-Адванс» (власник з 2012 року) .

 

     За цей тривалий проміжок часу встигли відбутись десятки судових слухань, прийнялась чимала кількість рішень, а кінця-краю у цій справі і досі не видно. 
    Для країн західного світу, де споконвіку панує верховенство права і повага до приватної власності, вся ця історія здалася би просто фантастичною. Адже про які земельні суперечки може йти мова, коли на конкретну землю є державний акт на право власності. Здавалося б, в кого офіційні докумнети, за тим і правда. Ось вам і весь конфлікт.
    Так могло і мало б бути, але тільки не в українських реаліях. Державний акт на право власності та десятки рішень виграних судів, якими сьогодні володіє ТзОВ «Х-Адванс», абсолютно не перешкоджає гаражному кооперативу «Соколи» розпоряджатися вищезгаданою землею та почуватися на ній її повноцінним господарем.
    Невтручання у все це правоохоронних органів та потакання з боку місцевої влади шляхом видачі кооперативу «Соколи» різного роду незаконних дозволів, сильно поглибили та розпалили даний конфлік.
І сьогодні його якнайшвидшого вирішення очікують не тільки основні персонажі цієї восьмерічної «повісті», але і півтори тисячі івано-франківських родин - власників гаражів, які знаходяться на тих шести неподілених гектарах.
     Зважаючи на актуальність та резонансність питання, ми вирішили більш детально розібратись в цій ситуації та з’ясувати, скільки років ще потрібно, щоб нарешті поставити крапку.
                                                                                    З чого все почалося?
    Ця багаторічна земельна історія бере свій початок ще у 2006 році. Саме тоді між Івано-Франківською міською радою та гаражним кооперативом «Соколи» було укладено річний договір оренди землі площею 6 гектарів на вулиці Вовчинецька, 225 з метою використання її для обслуговування гаражів.
    Оскільки договір укладався лише на рік, то відповідно у 2007 році його термін дії вийшов. Проте, незважаючи на це, власники кооперативу «Соколи» за інерцією і далі продовжували розпоряжатися нею на правах законних хазяїв.
    І так тривати могло б ще довго, якби в 2008 році не з’ясувалося, а точніше підтвердилося, що земельна ділянка, якою так вправно розпорядилася Івано-Франківська міська рада, насправді належить до території Вовчинецької сільської ради. Остання, нічого не підозрюючи про існування таємних орендарів на своїй землі (адже орендарів в 2008 році не було, договір закічив термін своєї дії в 2007 році), на початку 2008 року прийняла рішення про видачу державного акту на право власності на цю землю АТВТ «Родон». А вже в 2012 році як правонаступник власником гектарів став ТзОВ «Х-Адванс».
    Ось звідси і бере свій початок ця досить незручна і затяжна ситуація з двома претендентами на одну земельну ділянку.
   Зважаючи на події, які послідували згодом, все мало б вирішитись ще в 2008 році. Адже після з’ясування всіх обставин із незаконними договорами, Вовчинецька СР подала адміністративний позов до Івано-Франківського суду, який в червні 2008 році визнав нечиним рішення 38 сесії Івано-Франківської міської ради та недійсним укладений на його підставі договір землі з Гаражним кооперативом «Соколи».
В цьому місці у цій історії можна було б ставити крапку. Проте, несподівано ситуація отримала свій нелогічний, але звичний для українських реалій розвиток.

                                                                                     Затяжна гаражна боротьба

    Не бажаючи так просто здаватись та залишати свій вже налагоджений гаражний бізнес, кооператив «Соколи» звернувся в суд з вимогою визнання за ним права на користування земельною ділянкою, а також визнання недійсним рішення Вовчинецької сільської ради про видачу ТзОВ «Х-Адванс» державного акту на право власності на тих шість гектарів. Очевидно, тут не потрібно і юридичної освіти, щоб здогадатись, яким же мало бути рішення суду з цього приводу. Звісно, що господарський суд Івано-Франківської області відмовив у позові, де позивач посилався на єдиний доказ своєї причетності до даної земельної ділянки – це незаконний договір оренди із Івано-Франківською міською радою.
    Аналогічне рішення було прийнято і Львівським апеляційним судом, який 12 лютого 2014 року своєю постановою Рішення господарського суду Івано-Франківської області залишив без змін, а апеляційну скаргу гаражного кооперативу “Соколи» – без задоволення. Була ще постанова і Вищого господарського суду від 29 квітня 2014 року, яка також залишила все так як було.
    Що ж ми маємо на даний момент? З одного боку є законний власник, право на землю якого визнали і підтвердили суди різних інстанцій. З другого – кооператив «Соколи», який не визнає рішення судів і надалі продовжує користуватися земельною ділянкою для обслуговування гаражів. Тут є ще і третя сторона – це правоохоронні органи та місцева влада, які вирішили зайняти позицію страуса і пустити все на самотік.
    Кожного дня цей конфлікт набирав нових обертів і в дію все частіше йшли не зовсім моральні, з позиції людських відносин, інструменти – псування особистого майна, розклейка неправдивих повідомлень і так далі.
    Зокрема, наприкінці минулого року гаражний кооператив «Соколи» отримав дозвіл від Комісії з питань безпеки дорожнього руху та влаштування об’єктів транспортної інфраструктури Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради на облаштування свого особистого заїзду на територію. На основі яких підстав цей дозвіл був виданий - важко здогадатись. Мабуть, на основі все того ж договору оренди 2006 року, який суд визнав незаконним.
    Під революційний шумок, вже на початку цього року керівництво кооперативу, організувавши групу людей (такий собі «міні-майдан»), самовільно знищило капітальну огорожу земельної ділянки і таки облаштували собі окремий заїзд.
    Результати таких дій не заставили на себе довго чекати. На сьогодні, територія, де знаходиться 1460 гаражів, не має належної системи безпеки та охорони. Новооблаштований заїзд ніким не контролюється. Тому, мабуть, не дивно, що кілька тижнів тому (8 червня) в одному із гаражів правоохоронці знайшли наркотичні засоби та людину, заковану в наручники. Як то кажуть «то ли еще будет».
Як наслідок, найбільше від цього всього потерпають пересічні івано-франківці - користувачі гаражів, які не по своїй волі стали заручниками обставин.
   На сьогодні тільки третина із них і досі справно платить орендну плату за користування законному власнику ТзОВ «Х-Адванс». Ще частина платить кошти самопроголошеному власнику - кооперативу «Соколи», а решта вирішила скористатись із ситуації та перейти самовільно на безоплатне користування. Такі обставини, а також неконтрольований додатковий заїзд в огорожі, не могли не вплинути на належне обслуговуванням території.

                                                                                                Що далі?

    Сподіватися на подальше порозуміння, мабуть, не варто. Адже такі спроби мали уже місце, але зазнали невдачі. ТзОВ «Х-Адванс» в березні цього року, зважаючи на неможливість нормально проводити свою господарську діяльність, були готові піти шляхом взаємних домовленостей та укласти з кооперативом «Соколи» договір оренди. Та, на жаль, ціна питання стала на заваді.
   Малоймовірною видається і вірогідність того, що представники кооперативу «Соколи» раптом звернуть увагу на рішення судів (і наявність у своїх конкурентів документів на право власності), та покинуть самовільно зайняту територію.
    Отож, що залишається? А залишається тільки сподіватись, що рано чи пізно правоохоронні органи таки помітять факти самовільного захоплення приватної території, умисного пошкодження майна, перешкоджання ведення законної господарської діяльності, а також протиправні дії місцевих органів влади, які направо і наліво видають дозволи, без жодних на те підстав.
     Ось тоді в цій справі і настане кінець.

 

 

Лілія Сачко, zmist.if.ua


03.07.2014 Лілія Сачко 1274 0
Коментарі (0)

03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

990
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8995 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1636
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8277
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10537
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2284

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

354

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

792

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1922

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4952 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2691
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1706
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4056
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1452
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9245
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13830
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5104
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13096
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1350
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1313
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1287
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1883