Збірна України з футболу провалилася на Євро-2016, програвши збірній Північної Ірландії у матчі другого туру групового етапу 0:2. Зважаючи на безгольову нічию німців та поляків, наша команда автоматично залишить турнір після гри з Польщею 21 червня. Кореспондент Гал-інфо поцікавився думкою щодо провалу «синьо-жовтих» у фахівців та експертів.
Іван Гецко, колишній гравець збірної України
Якщо відверто, то дуже розчарований виступом збірної України. Не розумію, який сенс був їхати на чемпіонат Європи. Хіба ми туди потрапили, щоб там зганьбитися? Інших слів знайти не можу. Наші футболісти непогано заробляють, тому на кожен вікенд можуть їздити у Францію на відпочинок. Склалося враження, що туди наші хлопці їхали у вагоні-ресторані. Якщо ми уже не можемо обіграти збірну Північної Ірландії, то про що можна говорити далі… Такий результат – неподобство, починаючи від тренерського штабу і завершуючи нашими зірками, серед яких Ярмоленко і Коноплянка. Люди, які мали вести команду вперед, її ще більше упустили. У нас не було єдиного колективу. Про який колектив може йти мова, коли гравці «Динамо» і «Шахтаря» вирішували свої стосунки «стінка на стінка» на «Арені Львів» у матчі чемпіонату України…
Такий захист, який був у нас, мабуть, найгірший за всю історію збірної. Але є інша сторона медалі: у нас кожен гравець – це зірка. Зрозумів поразку німцям, зрозумів би поразку італійцям чи іншій топ-команді, а програти Північній Ірландії - це вже перебір. Від цього матчу досі не можу прийти до тями. У нас був шанс вийти з групи навіть з третього місця. Хвилин 15-20 матчу з німцями був непоганий футбол. Усе інше – неподобство. Нашу команду «возили» дві гри поспіль. Про який функціональний стан і підготовку може йти мова? На жаль, наші гравці зіграли так, що показали себе непотрібними. Трансферна вартість кожного з них суттєво впала. Попереду у нас матч з поляками. Хто зараз думає про те, що ми хлопнемо дверима? Мав би зайві гроші, зі всієї поваги до збірної України, поставив би на Польщу. Найгірше те, що до Франції поїхали наші вболівальники, хотіли щось побачити, а тут… На жаль, мікроклімату в команді не було, команда не була готовою функціонально, а наші гравці, будучи думками уже у відпустках, поїхали до Франції на відпочинок. А треба було працювати на повну… Словом, питань дуже багато. Не розумію, як міг в заявку не потрапити Олег Гусєв, який зробив величезний вклад у те, що наша команда поїхала на чемпіонат Європи. Чому не взяли інших перспективних гравців? Для чого брати Тимощука, якому уже варто задуматися про завершення професійної кар’єри. Як можна було увесь час гру будувати на одному нападнику? У нас грали люди, які не були готовими до чемпіонату Європи.
Владислав Ващук, колишній гравець національної збірної України
Кожен з гравців грам сам за себе, команди як такої не було видно. Ми завжди знали, що лідери нашої команди – це Ярмоленко та Коноплянка. Якщо вони випадали, не було кому взяти на себе лідерські якості. Стандарти – це старий біль збірної України. Втім, як можна так грати на такому рівні, це риторичне запитання. Гравці, які виходять в основі, повинні доводити свою профпридатність.
Завжди був прихильником того, що не обговорював головного тренера збірної Михайла Фоменка. Це тренер, який мене свого часу запросив у київське «Динамо». Мені було 18 років. Знаю, що він людина з характером. Не розумію, чому ми не згадуємо того, що він вивів команду на Євро-2016. Був момент, коли з ним думали не продовжувати контракт, був елемент недовіри, який стовідсотково позитивно на команду вплинути не міг. Був момент, коли пішли незрозумілі ігри, які на користь збірній аж ніяк не йшли. Не скажу, що команда була функціонально не готовою. Видно було, що хлопці можуть грати. А от певного внутрішнього заряду їм не вистачило. Конфлікт між гравцями «Динамо» та «Шахтаря» у чемпіонаті України уже давно себе вичерпав. Є нюанси, про які знають самі футболісти. Наскільки мені відомо, жодного непорозуміння між гравцями цих команд не було. Хлопці потиснули руки один одному і все залишили у минулому.
Ще перед офіційними матчами чемпіонату Європи під час товариських зустрічей було видно, що у нашої збірної немає командної гри. Усі грали хаотично, кожен тягнув ковдру на себе. Коли команді гра не пішла, потрібно було хлопцям підтримати один одного. Цього, на жаль, ми не побачили. У критичній ситуації можна знати вихід з неї. Незважаючи на це, вважаю, що у нашої збірної є майбутнє.
Мирослав Хом’як, президент ФК «Галичина» (Великий Дорошів)
Повністю розчарований матчем з Північною Ірландією. Був здиваваним психологічним настроєм хлопців, не розумів, що трапилося з командою. Можливо, вплинули погодні умови, хоча вони були ідентичні для усіх. Розчарували усі футболісти, не боролися за м’яч, не включали пресинг і не мали бажання грати у футбол. Склалося враження, що наша команда грає товариський матч. Ніхто не думав про те, що збірна України представляє свою державу. Хлопці мали бути патріотично налаштованими і боротися до останнього. Втім, цієї боротьби я не бачив взагалі. Не знаю, що сталося з командою. Після гри з Німеччиною був гордим за збірну України. Були думки, що з ірландцями ми покажемо те, що готували роками. Ми бачили чимало обіцянок і від тренерів і від футболістів, що психологічний стан команди є хорошим, а функціональний стан - на належному рівні. Насправді усе не так.
Склалося враження, що команда, програючи у рахунку, грала на його утримання. Побігли забивати гол лише за кілька хвилин до фінального свистка. Тренерський штаб команд абсолютно ніяк не реагував на те, що відбувалося на футбольному полі. Оперативно в гру ніхто не втручався, тактика гри не змінювалася, заміни своєчасні не відбувалися. Чому команда не спробувала грати у два нападники? Чому боялися йти у ва-банк? Яка різниця з яким рахунком програвати: 0:1,0:2 чи 0:3? У програмі «Великий футбол» експерти правильно сказали, що не було у нашої команди бодай два варіанти ведення матчу. Одна схема ведення матчу з усіма суперниками – це, мабуть, неправильно. Для чого було брати гравців, які навіть не рухнулися на лавці запасних? Чому не дати шанс іншим футболістам?
Володимир Вільчинський, колишній захисник львівських «Карпат»
Не шокований, адже чекав такого результату. Мікроклімат у команді і підготовка не та, що моє бути. Для мене було незрозумілим рішення, коли зняли з тренерського містка команди Олександра Заварова, а замість нього призначили Андрія Шевченка. Дивно було те, що наші вболівальники проводжали команду на Євро, а до неї за кілька днів приїхали гравці, які грали в російському чемпіонаті – Євген Селезньов, Олександр Зінченко та Богдан Бутко. Для чого ця комедія? Для чого їх приховувати для нашого народу? Якщо тренерський штаб вирішив брати цих людей на Євро, то потрібно це робити як одна команда.
У збірної України не було команди, не було колективу. Про яку гру може бути мова, якщо за увесь матч ми фактично жодного разу не вдарили по воротах? Не були ні гри, ні бажання. Достатньо глянути на інші команди, які на футбольне поле виходять з квадратними очима. Наші хлопці поїхали на Євро відпочити. Проблема в тому, що не був сформований колектив однодумців, які їдуть на Євро з однією ідеєю – захищати честь своєї країни і добитися хорошого результату.
Тренери собі не вороги, тому вибирали тих гравців, яких вважали за потрібне. Але як на мене, в команді повинно було знайтися місце для Олега Гусєва. Малюнку гри не було, порахуйте скільки голів команда забила за два матчі… Був хороший відрізок у матчі проти Німеччини і більше нічого. Зіграла команда так, що гірше й годі придумати.
Анатолій Подвойський, головний редактор порталу Sport.ua
Ступінь розчарування завжди пропорційним ступеню очікування. Оскільки у мене не було великих очікувань, у мене немає великих розчарувань. Участь у фінальній частині чемпіонату Європи – уже успіх усього українського футболу. На такому рівні, на якому зараз є футбол в Україні, наш максимум - потрапляння на цей турнір. Наша команда краще зіграти не могла. Ніякої катастрофи у виступі збірної я не бачу. Збірна України – це команда з переоціненими гравцями та можливостями.
Богдан Пастернак, Гал-інфо
